13 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/9070/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування витягу з протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування витягу з протоколу, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:.
-визнати протиправним та скасувати витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №48/д від 20.06.2025 щодо відправлення на доопрацювання пакету документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги;
-зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як члену сім'ї (дружині) загиблого військовосслужбовця ОСОБА_2 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 15 000 000 грн;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно направити повний пакет документів ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги як члену сім'ї (дружині) загиблого військовосслужбовця ОСОБА_2 , подані відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 15 000 000 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представником Міністерства оборони України, в межах встановленого ухвалою суду строку подано до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що за поданими документами неможливо встановити, чи є заявниця, непрацездатною (особою з інвалідністю) та чи перебувала вона на утриманні загиблого. Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя. Шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано. Крім цього за поданими документами неможливо встановити, що ОСОБА_1 проживала разом із загиблим, вела з ним спільне господарство і мала взаємні права та обов'язки. Без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що заявниця була членом сім'ї загиблого військовослужбовця (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов'язків) або перебування на утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі) неможливо встановити право заявниці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у зв'язку з чим документи ОСОБА_1 були повернуті на доопрацювання.
ІНФОРМАЦІЯ_2 подано до суду пояснення, в яких зазначено, що остаточного рішення Комісія Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як члену сім'ї (дружині) загиблого військовосслужбовця ОСОБА_2 не приймала, а в межах чинного законодавства Комісія Міністерства оборони України прийняла рішення повернути документи позивача на доопрацювання, що жодним чином не позбавляє заявника права звернутися повторно, після усунення недоліків, з відповідними документами, які підтвердять право на призначення частки одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_2 .
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 на території Азербайджанської Республіки з 31.05.1990, що підтверджується довідкою начальника Кенгерлінського районного відділу реєстрації від 24.12,2024 №91 та шлюб не було розірвано.
ОСОБА_1 з моменту реєстрації шлюбу постійно фактично проживала однією сім'єю зі своїм чоловіком - ОСОБА_2 спочатку на території Азербайджанської Республіки, а згодом на території України, аж до його загибелі, що підтверджується актом про фактичне проживання від 24.07.2025.
Чоловік позивачки, ОСОБА_2 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , захищаючи незалежність України.
При цьому, як зазначає сама позивачка, 27.11.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклала фіктивний шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який було зареєстровано 27.11.2020 у Черкаському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблений актовий запис №1682. Однак шлюб укладався виключно для отримання посвідки на проживання чоловіком ОСОБА_3 . ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним, в зв'язку із фіктивністю шлюбу, так як вона перебувала вже в шлюбі на момент укладення шлюбу на території України.
13.03.2025 позивачкою до ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано заяву з додатками про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) її офіційного чоловіка ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , захищаючи незалежність України. Додатково було подано ухвалу про відкриття справи №750/816/25, довідку Кенгерлінського районного відділу реєстрації від 24.12.2024 №91 з перекладом та довідку відділу реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції Нахічеванського центру «Служба АСАН» від 08.01.2025 №3- 16- 5/8-15-27/2025 з перекладом.
14.03.2025 заочним рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова у справі №750/816/25 від 14.03.2025 було прийнято рішення про визнання шлюбу, зареєстрованого 27.11.2020 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1682, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 недійсним з моменту його реєстрації.
Заочне рішення набрало законної сили 15.04.2025 та було надіслано на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 для приєднання до раніше поданого позивачкою пакету документів для призначення одноразової грошової допомоги.
14.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачкою, до раніше поданих документів, додатково подано заочне рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 14.03.2025 у справі №750/816/25.
Окремими листами №106 від 28.03.2025 та №116 від 21.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 до даної заяви було додатково направлено документи, а саме завірену судом копію заочного рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 14.03.2025 (на підтвердження того, що на момент загибелі ОСОБА_2 в іншому шлюбі не перебувала) по справі №750/816/25 та оригінал витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності на наявності судимості».
При цьому від Головного управління соціальної політики Міністерства оборони України позивачем отримано відповідь №220/13/22430 від 01.07.2025, де зазначено, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянуто документи ОСОБА_1 та прийнято рішення про повернення їх на доопрацювання. Рішення оформлене протоколом від 20.06.2025 №48/д. Згідно інформації зазначеної у витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №48/д від 20.06.2025 вбачається «...за поданими документами неможливо встановити чи є заявниця непрацездатною (особою з інвалідністю) та чи перебувала вона на утримані загиблого. Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Крім цього, за поданими документами неможливо встановити, що ОСОБА_1 проживала разом із загиблим, вела з ним спільне господарство і мала взаємні права та обов'язки. Без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що заявниця була членом сім'ї загиблого військовослужбовця (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов'язків) або перебування на утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі) неможливо встановити право заявниці на отримання одноразової грошової допомоги відповідні до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у зв'язку з чим документ ОСОБА_1 повернути на доопрацювання...».
Не погоджуючись з висновком комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, позивачка звернулась до суду.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Відповідно до статті 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
У розумінні пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 1 статті 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
Частиною 4 статті 16-1 Закону №2011-XII визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень; розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 цієї статті (частини 3 статті 16-2 Закону №2011-XII ).
Згідно з частинами 8, 9 статті 16-3 Закону №2011-XII, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Частиною 10 статті 16-3 Закону №2011-XII передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
З аналізу норм законодавства слідує, що коло осіб, які мають право на одержання допомоги, визначене статтею 16-1 Закону № 2011-XII, і до таких належать: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги має, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Абзацами 8 пункту 2 Постанови №168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Суд зазначає, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Відповідно пункту 1.3 до Наказу Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» (далі - Наказ №45), сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до додатку 2 до Наказу №45, визначено перелік документів які надають члени сім'ї до районного (міського) ТЦК та СП для призначення та виплати ОГД: заява про виплату ОГД, документ, що посвідчує особу, передбачений частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», для осіб без громадянства та іноземців, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону)),- крім осіб без громадянства або іноземців, свідоцтво про смерть військовослужбовця, документ, що підтверджує родинні зв'язки з загиблим (померлим) військовослужбовцем відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для дружини/чоловіка - свідоцтва про шлюб; згода на обробку персональних даних, довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України/ повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до. кримінальної відповідальності та наявності судимості», рішення суду, яке набрало законної сили та стосується призначення ОГД (за наявності), інші документи шодо призначення та виплати ОГД (за наявності).
Спірним у цій справі є право позивачки на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її чоловіка.
Частиною 1, 2 статті 21 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Як вже було встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , який був укладений на території Азербайджанської Республіки з 31.05.1990, що підтверджується довідкою начальника Кенгерлінського районного відділу реєстрації від 24.12,2024 №91 та шлюб не було розірвано. Також факт укладення шлюбу з загиблим ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та довідкою Кенгерлінського районного відділу реєстрації від 24.12.2024 №91 з перекладом та довідку відділу реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції Нахічеванського центру «Служба АСАН» від 08.01.2025 №3- 16- 5/8-15-27/2025.
14.03.2025 заочним рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова у справі №750/816/25 від 14.03.2025 було прийнято рішення про визнання шлюбу, зареєстрованого 27.11.2020 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1682, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 недійсним з моменту його реєстрації.
Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.06.2025 № 48/д, відповідачем зазначено, що відповідно до наданих документів, заявниця не відноситься до одного з подружжя. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
При цьому суд зазначає, що жодними наданими документами не було підтверджено розірвання шлюбу між позивачкою та загиблим ОСОБА_2 .
Натомість матеріали справи містять копію заочного рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова у справі №750/816/25 від 14.03.2025, відповідно до якого шлюб, зареєстрований 27.11.2020 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1682, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнаний недійсним з моменту його реєстрації.
Отже у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 була та є офіційною дружиною ОСОБА_2 , з 31 травня 1990 року та на момент подачі документів не перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі, а її шлюб з ОСОБА_3 в судовому порядку визначний недійсним з моменту його реєстрації, тому ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, не в повному обсязі досліджено пакет документів ОСОБА_1 та документи які додатково направлялись, що в кінцевому результаті призвело до помилкового висновку щодо повернення документів на доопрацювання.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачкою докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб'єктом владних повноважень правомірності своїх дій та рішень.
При цьому суд зазначає, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже правовідносини щодо виплати допомоги відносяться до виключної компетенції відповідача, та є його дискреційним повноваженням і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження, а відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Однак, що у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.
Відтак належним судовим захистом та відновленням порушеного права позивача суд вважає задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №48/д від 20.06.2025 щодо відправлення на доопрацювання пакету документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно направити повний пакет документів ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як члену сім'ї (дружині) загиблого військовосслужбовця ОСОБА_2 ; зобов'язання Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги, що передбачена пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як члену сім'ї (дружині) загиблого військовосслужбовця ОСОБА_2 .
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову частково, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №48/д від 20.06.2025 щодо відправлення на доопрацювання пакету документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно направити повний пакет документів ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як члену сім'ї (дружині) загиблого військовосслужбовця ОСОБА_2 .
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги, що передбачена пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як члену сім'ї (дружині) загиблого військовосслужбовця ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ - 00034022).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ).
Суддя В.В. Падій