13 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/10371/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі також відповідач, ГУНП в Чернігівській області), у якому просить (з урахуванням ухвали суду від 06.10.2025):
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15.08.2025 року №1286 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області;
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15.08.2025 року №467о/с «по особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»;
поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівської області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.08.2025 року до дня поновлення на посаді;
постанову в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення позивача на посаді інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 звернути до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ відповідача № 1286 від 15.08.2025 у частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до позивача є протиправним у зв'язку із його необґрунтованістю, як наслідок протиправним є і похідний від нього наказ №467 о/с від 15.08.2025. Додатково зазначив, що на даний час не готовий виконувати наказ від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області»,оскільки хвилюється за своє життя та здоров'я, за свою сім'ю та не хоче повертатися додому інвалідом.
У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки аналізом зібраних в ході службового розслідування матеріалів, пояснень поліцейських, переглядом наданих у розпорядження дисциплінарної комісії відеозаписів, підтверджено грубе порушення службової дисципліни позивачем, недотримання вимог пункту 1 і 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, наказу керівника; частини першої статті 64 Закону № 580-VIII в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов'язків; пункту 1, 4, 6, 13 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині відмови від виконання наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск в умовах воєнного стану, немужнього служіння народу України; неутримання від дій, які перешкоджають керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України; підпункту 1, 2, 8 пункту 1 розділу VII «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області» затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08.10.2024 № 1182, в частині непорушного дотримання положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимог даного Положення та відданого служіння Українському народові, сумлінного виконання своїх обов'язків; та беззастережного невиконання наказу начальника та прояву неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни, у зв'язку з чим, інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (0158699) притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції. Реалізовано дисциплінарний наказ, шляхом видання наказу ГУНП про звільнення позивача від 15.08.2025 року № 467 о/с., з подальшими змінами наказом ГУНП від 21.08.2025 № 497 о/с.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог від 02.10.2025.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 клопотання представника відповідача про поновлення строку подання суду відзиву на позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Поновлено Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів та долучити їх до справи № 620/10371/25.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області на посаді інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області.
14.08.2025 о 12:00 у визначеному місці доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дек «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України» з 15.08.2025 до особливого розпорядження.
Під час зачитування наказу проводилася відеофіксація та поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ознайомлювались із вимогами наказу під підпис.
До ГУНП в Чернігівській області 14.08.2025 надійшов рапорт від т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , у якому було зазначено, що окремі поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області відмовилися виконувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дек «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України». З метою повної, об'єктивної та всебічної перевірки обставин вказаної події, за даним фактом, наказом ГУНП в Чернігівській області від 14.08.2025 №1006 призначено службове розслідування.
Відповідно до копії витягу з наказу ГУНП в Чернігівській області від 14.08.2025 №1281 на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків.
15.08.2025 було затверджено висновок службового розслідування.
Проведеним службовим розслідуванням встановлено наступне.
Командиром військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 центр підготовки підрозділів) 31.07.2024, позивачу видано сертифікат про проходження програми підготовки « ІНФОРМАЦІЯ_3 (для підготовки мобілізаційних ресурсів) видання З ТП 7-00(206)246.63» (290) навчальних годин.
Відповідно до довідки «Про залучення поліцейських БПОП (стрілецького) ГУНП в Чернігівській області» від 14.08.2025 № 22654-2025 встановлено що ВІДПОВІДНО до наказу МВС України від 02.08.2017 № 672 «Про затвердження Інструкції про службове відрядження поліцейських у межах України» (зі змінами). Законів України «Про Національну поліцію», «Про оборону України» «Про національну безпеку України», «Про правовий режим воєнного стану». Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX (зі змінами). Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, на виконання бойового розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 08 серпня 2025 року № 18708. ОКП-КИЇВ, згідно шифротелеграми НПУ від 09 серпня 2025 року № 7301 ДСК, наказом ГУНП в Чернігівській області від 13 серпня 2025 року № 463 о/с ДСК з 15 серпня 2025 року 113 (сто тринадцять) поліцейських БПОП (стрілецький) будуть відряджені до зони відповідальності ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України, для забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції зі військовими частинами Збройних Сил України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України Збройними Силами України, представниками інших складових сектору безпеки й оборони, зокрема також, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (0158699), інспектор взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області;
14.08.2025 о 12:00 у визначеному місці з урахуванням наявності маскування, а саме; лісосмуга з густою рослинністю за межами населеного пункту Ямпіль Сумської області, на значній відстані від державного кордону, з установкою поряд з місцем збору автономних засобів РЕБ і РЕР доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дек «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України» з 15.08.2025 до особливого розпорядження. При цьому позивач відмовився виконувати цей наказ.
Факт доведення наказу до відома позивачу та відмови від його виконання зафіксовано на службовий портативний відеореєстратор поліцейських управління головної інспекції ГУНП в Чернігівській області.
Крім цього, факт ознайомлення з наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дек підтверджують рукописні записи у відповідних графах відомості про ознайомлення з наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск.
Дисциплінарною комісією із застосуванням технічних засобів фіксації проведено огляд відеозаписів з портативного відеореєстратора поліцейських УГІ ГУНП в Чернігівській області, про шо складено акт огляду відеозапису від 14.08.2025 №22693-2025.
Проведеним оглядом встановлено: під час зачитування наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дек «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький ) ГУНП в Чернігівській області» перед поліцейськими БПОП ГУНП застосовувалась відеофіксація на портативний відеореєстратор; під час перегляду відеозаписів за допомогою додатку «КМРІауег» встановлено: шо 14.08.2025 командиром БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області підполковником поліції ОСОБА_3 підпорядкованому особовому складу в кількості 45 поліцейських, було зачитано наказ ГУНП в Чернігівській області № 463 ДСК від 13.08.2025. Після ознайомлення зі змістом наказу, поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області було запропоновано вийти зі строю хто не згодний з вищевикладеним наказом. На що, зі строю вийшов позивач та повідомив, що наказ виконати не готовий так, як на даний час піклується за своє здоров'я, за свою сім'ю та не хоче повернутися до дому інвалідом.
В ході службового розслідування опитаний інспектор взводу № 1 роти № 1 БПОП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що наказ виконати не готовий, оскільки переживає за своє здоров'я та сім'ю, не хоче повернутись інвалідом, погіршенням морально-психологічного стану, постійною тривогою. А також поганою атмосферою в підрозділі. Крім того, чекав на обіцяну ротацію.
Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2025 №1286 за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, наказу керівника; частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов'язків; пунктів 1, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, наказу керівника, немужнього служіння народу України; неутримання від дій, які перешкоджають керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України; підпунктів 1, 2, 8 п. 1 р. VII «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області», затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08 жовтня 2024 року №1182, в частині непорушного дотримання положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимог даного Положення та відданого служіння Українському народові, сумлінного виконання своїх обов'язків та беззастережного невиконання наказу начальника та прояв неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни застосовано до інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0158699) дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Відповідно до копії витягу з наказу ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2025 №467 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 15.08.2025.
Вважаючи протиправними накази відповідача від 15.08.2025 №1286, яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, та наказ ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2025 № 467 о/c про його звільнення, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі також Закон № 580-VIII).
Частина перша статті 17 Закону № 580-VIII закріплює, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно частини першої статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачені обов'язки поліцейського: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Частиною 2 статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Аналізуючи пункти 1, 3, 4, 6, 7, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, суд установив, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
Згідно із частинами першою та другою статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
За приписами частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Положеннями статті 12 Дисциплінарного проступку закріплено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Конституційний Суд України в рішенні від 31.03.2015 № 1-рп/2015 указав, що «складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано» (друге речення абзацу першого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).
Принцип юридичної визначеності означає, що «обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки» (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010). Для цього принцип юридичної визначеності «вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності» (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 № 2-р/2017).
Приписами частин першої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Згідно частин першої-восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування, зокрема, зазначаються: підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Аналіз положень Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи.
Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
У цьому випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.
Передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу за порушення Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських та за скоєння проступку, який порочить його як працівника поліції, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Дисциплінарним статутом, у ході якого належними та допустимими доказами має підтвердитись факт скоєння особою вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до дискредитації державного органу, та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов'язків.
Суд звертає увагу, що положення статей 8, 18 Закону № 580-VIII покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18.
У контексті спірних правовідносинах окремо слід зазначити, що органи Національної поліції України, зобов'язані запроваджувати та здійснювати передбачені Законом № 389-VIII заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 389-VIII за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно з вимогами статті 17 Закону № 389-VIII органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Відповідно до статті 1 Закону № 1932-XII бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) ЗСУ, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони (частина перша статті 2 Закону № 1932-XII).
Участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи (частина перша статті 12 Закону № 1932-XII).
Відповідно до частини другої та четвертої статті 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону № 1932-XII шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Статтею 65 Конституції України визначено що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визначено одним з обов'язків громадян України.
Загальновідомим є факт запровадження воєнного стану в Україні. Воєнний стан було запроваджено з 24.02.2022 після повномасштабного вторгнення Росії, що було підтверджено Указом Президента України та затверджено Верховною Радою, та наразі триває.
Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено правовий режим воєнного стану (який продовжено Указами Президента України по теперішній час), а військовому командуванню разом із МВС України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Тобто, після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Відповідно до розділу II Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 № 987 до завдань підрозділів поліції особливого призначення відноситься участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. За рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції, підрозділи поліції особливого призначення, можуть брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану.
Відповідно до пункту 3 розділу І «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області», затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08.10.2024 №1182 (далі - Положення) у своїй діяльності БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області керується Конституцією України, Кримінальним кодексом України та Кримінально-процесуальним кодексом України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про боротьбу з тероризмом», «Про оборону України», «;Про національну безпеку України», «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», іншими законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність Національної поліції України, а також цим Положенням.
Згідно з пунктом 4 розділу І Положення у разі залучення БПОП (стрілецький ) ГУНП в Чернігівській області до виконання бойових (спеціальних) завдань та безпосередньо бере участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, а також при залученні до складу органів військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповування військ (включно) (у тому числі поза районами ведення бойових дій поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області у своїй діяльності керується методичними рекомендаціями для підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України.
Крім того за правилами пунктів 4 - 6 розділу Положення відповідно до своїх функціональних повноважень БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області виконує завдання з участі в антитерористичних операціях, що проводяться відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», «Про оборону України», виконання бойових (спеціальних) завдань та безпосередньо бере участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, а також при залученні до складу органів військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповування військ (включно) (у тому числі поза районами ведення бойових дій поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) та бере участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.
Також, відповідно до підпунктів 1 3, 6, 8, 10 пункту 1 розділуПоложення поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області зобов'язані: 1) неухильно виконувати завдання з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також свято і непорушно дотримуватися положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вимог даного Положення та віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свої обов'язки; 2) бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими та беззастережно виконувати накази, доручення та розпорядження командирів (начальників); 3) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов'язків, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та актів Національної поліції України організаційно-розпорядчого характеру; 6) поважати бойові та поліцейські традиції, допомагати іншим поліцейським, .які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним-домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; 8) виявляти повагу до командирів (начальників ) і старших за спеціальним званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; 10) сумлінно виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Тобто, регламентовано спеціальний режим роботи органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
При цьому, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейських підрозділів поліції особливого призначення в умовах воєнного стану, що пов'язано з їх особливою підготовкою та статусом, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
За наведеного правового регулювання поліцейські, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язані не допускати вчинків, які можуть зганьбити звання працівника поліції або підірвати авторитет поліції, не допускати виникнення ситуацій, коли у суспільства може виникнути уявлення про протиправний характер діяльності конкретного поліцейського та поліції в цілому.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Приписами частини 3 статті 59 Закону №580-VIII, рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 816/604/17).
Також, Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00)).
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд зазначає, що старший лейтенант поліції, відповідно до вимог статті 64 Закону № 580-VIII склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Так матеріалами справи встановлено, що під час службового розслідування встановлено, що 14.08.2025 на розгляд керівництва ГУНП в Чернігівській області надійшов рапорт т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Олександра ЛЕТЯГИ №22436-2025 про те, що окремі поліцейські відмовились виконувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання військ (сил) «Схід» в підпорядкування командира 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардія України» з 15.08.2025 до особливого призначення» зокрема, але не виключно інспектор взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУПН в Чернігівській області ОСОБА_4 .
Факт доведення наказу до відома поліцейських та їх відмови від його виконання зафіксовано на оптичний носій інформації. Так, після оголошення наказу ОСОБА_1 зазначив, що виконати наказ не готовий так, як на даний час піклується за своє здоров'я, за свою сім'ю та не хоче повернутися додому інвалідом, що підтверджується відеозаписом долученим позивачем та відповідачем до справи.
Опитаний під час службового розслідування інспектор взводу № 1 роти № 1 БПОП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , пояснив, що наказ виконати не готовий, оскільки переживає за своє здоров'я та сім'ю, не хоче повернутись інвалідом, погіршенням морально-психологічного стану, постійною тривогою. А також поганою атмосферою в підрозділі. Крім того, чекав на обіцяну ротацію.
Дисциплінарною комісією, під час вивчення матеріалів службового розслідування та перегляду відеозаписів, приєднаних до них, встановлено, що наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області» не є злочинним, оскільки відповідає вимогам Конституції України Закону України «Про Національну поліцію», а також іншим нормативно-правовим актам, що регламентують службову діяльність поліцейських. У його змісті відсутні положення, що суперечать чинному законодавству порушують права і свободи людини або передбачають вчинення протиправних дій. Крім того, наказ підписаний службовою особою, яка відповідно до займаної посади має повноваження на його видання, та був зареєстрований у встановленому порядку, що підтверджує його офіційний характер. Таким чином, цей наказ є законним розпорядженням керівника, з обов'язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 5 Дисциплінарного статуту. Таким чином, дії поліцейських, які відмовилися від виконання наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області», суперечать вимогам статті 5 Дисциплінарного статуту. Невиконання цього наказу є порушенням службової дисципліни та може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність позивача, в ході службового розслідування не встановлено.
При цьому, суд наголошує на тому, що наказ від 13.08.2025 № 463 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області» є законним розпорядженням керівника, обов'язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII та статі 5 Дисциплінарного статуту, тому невиконання цього наказу є порушенням службової дисципліни та є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Тож, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.
Факт невиконання наказу є саме по собі невиконанням службових обов'язків. Подальше перебування на посаді поліцейського, який продемонстрував неготовність виконати критично важливий наказ, негативно впливає на можливість належного виконання ним майбутніх посадових обов'язків, особливо тих, що стосуються оперативних дій та виконання наказів керівництва. Це також прямо шкодить роботі органу (підрозділу) поліції, підриваючи основи ієрархії, дисципліни та взаємодії, які є життєво важливими для ефективного функціонування поліції, особливо в умовах підвищеної небезпеки або виконання бойових завдань.
Тому суд констатує, що факт невиконання поліцейським наказу заступити на визначену позицію (особливо в умовах, що вимагають негайного та беззаперечного реагування та колективної взаємодії) складає ознаки дисциплінарного проступку.
Відсутність чіткого волевиявлення виконати наказ командира поліцейським батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) під час дії воєнного стану, встановлення власних умов виконання наказу, є несумісним із загальноприйнятими вимогами та підриває авторитет поліції.
Суд зазначає, що позивач, погодившись проходити службу в поліції, добровільно погодився на усі ризики пов'язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов'язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично на даний час взяті на себе обов'язки не виконав.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21.09.2022 (справа №260/1739/20), виконанню підлягає наказ, який має бути доведеним до відома підлеглого.
Позивач зазначає, що категорично не відмовлявся від виконання наказу керівника, а надаючи пояснення з даного приводу вказав, що наказ не готовий виконувати на даний час через значне погіршення морально-психологічного стану, страх за дружину та доньку, фізичну і моральну втому через тривалу відсутність ротації, погіршення морально-психологічного клімату в колективі. Крім того, у позивача наявні проблеми зі здоров'ям, у зв'язку з чим він неодноразово звертався до лікаря за медичною допомогою.
Проте, доказів того, що позивач до оголошення наказу від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області» звертався із рапортами до відповідача та надавав підтверджуючі документи, які б свідчили про його незадовільний стан здоров'я матеріали справи не містять.
Крім цього, позивач не був позбавлений можливості звернутись до командира із рапортом про проходження медичного обстеження після виконання наказу про відрядження від 13.08.2025 №463.
Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України «Про Національну поліцію» є обов'язком кожного поліцейського, оскільки пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Подібна правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №160/11795/20.
У цій справі судом установлено, що службове розслідування проведено відповідачем у спосіб передбачений законом, висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в державі, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.
Так, за положеннями Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення здійснюється керівником, уповноваженим на накладення дисциплінарного стягнення.
Верховний Суд сформував правові висновки щодо застосування положень Дисциплінарного статуту, якими урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, Верховний Суд вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.).
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постанові від 31 січня 2024 року у справі №600/4386/22-а.
У даному випадку фактори, від яких залежить визначення виду стягнення, були враховані відповідачем, зокрема пояснення позивача, його керівника та інших, службова характеристика, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Дослідивши повністю та всебічно матеріали справи, суд висновує, що позивач, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, допустив вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, частини першої та 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов'язків; п. 1, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1, п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 ч 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Таким чином, приймаючи оскаржувані накази участині звільнення позивача зі служби відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак, оскаржувані накази відповідають критеріям правомірності, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.
У зв'язку з цим, з огляду на характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини позивача, негативні наслідки, які могли настати через вчинений проступок, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, суд дійшов висновку, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним покаранням.
Як наслідок, відсутні підстави і для задоволення інших позовних вимог у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такі позовні вимоги є похідними від вимоги щодо визнання протиправними та скасування наказів.
Судом враховується, що у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до першої та другої частин статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 КАС України).
За змістом частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 40108651.
Повний текст рішення виготовлено 13 листопада 2025 року.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА