12 листопада 2025 року м. Чернігів Справа № 620/7833/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача Кіфік О.М.,
представника відповідача Ткачинської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису, рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області та просить визнати протиправними та скасувати припис №25 від 13.06.2025 та рішення №34 від 25.06.2025 про застосування адміністративно-господарської санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що припис Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №25 від 13.06.2025 та рішення №34 від 25.06.2025 про застосування адміністративно-господарської санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, є не аргументованим, безпідставним та порушує права ТОВ "Ніжинтепломережі".
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
13.06.2025 від Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області( далі- перевіряючий орган), за результатами проведеної позапланової перевірки з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування плати за абонентське обслуговування, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НіжинТеплоМережі» (далі- товариство, суб'єкт господарювання, виконавець послуги) отримано припис №25 відІЗ.06.2025, яким зобов'язано суб'єкта господарювання: «Усунути порушення у відповідності до вимог чинного законодавства» (далі- припис №25).
25.06.2025 товариством отримано рішення №34 від 25.06.2025 про застосування адміністративно-господарської санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, яке грунтується на встановлених у акті №75 від 12.06.2025 позапланової перевірки на товаристві з дотримання законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін обставинах, а саме встановлено порушення п.23, п.26 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, п.11 ч.І ст.1, ч.5 ст. 13, ч.З ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.2 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI та вирішено застосувати до товариства штраф у сумі 1197 грн. 43 коп. та зобов'язати повернути споживачу ОСОБА_1 суму, не обгрунтовано одержаної виручки у розмірі 1197,43 грн.(далі- рішення №34).
Зі змісту припису №25 та рішення №34, вони винесені грунтуючись на обставинах виявлених під час позапланової перевірки, результати якої викладені у акті №75 від 12.06.2025 позапланової перевірки дотримання законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (далі- акт № 75).
Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо порушення процедури призначення проведеної перевірки, суд зазначає наступне.
Статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі-Закон №877-V) передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Разом з цим, суд констатує, що порядок призначення та проведення перевірки позивачем не оскаржується та не є предметом позову.
З поданих суду доказів убачається, що компетентні особи відповідача були допущені позивачем до перевірки.
Відтак, такі обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних припису та рішення.
Як убачається з поданих суду доказів, в основу обґрунтування припису №25 та рішення №34 відповідачем покладений акт № 75. Зазначені порушення в акті №75, продубльовані в тексті припису №25 та рішенні №34, а саме: п.23, п.26 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, п.11 ч.І ст.1, ч.5 ст.13, ч.3 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.2 ст.12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI.
Пункт 23 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 передбачає, що: «Витрати на збут формуються у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності.
Витрати на збут включають витрати, безпосередньо пов'язані із збутом теплової енергії споживачам до внутрішньобудинкової системи будівель, а саме: витрати на оплату праці персоналу, що безпосередньо здійснює збут теплової енергії споживачам, розраховані відповідно до пункту 21 цього Порядку; єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування персоналу, що безпосередньо здійснює збут теплової енергії споживачам, обсяг яких визначається виходячи із запланованих витрат на оплату праці; оплата службових відряджень, витрати на підготовку та перепідготовку персоналу, що безпосередньо здійснює збут теплової енергії споживачам; амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів підрозділів, що безпосередньо здійснюють збут теплової енергії споживачам, яка розраховується відповідно до вимог Податкового кодексу України; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, безпосередньо пов'язаних із збутом теплової енергії (плата за оренду, страхування, ремонт, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, освітлення, охорону); витрати на оплату інформаційних послуг, безпосередньо пов'язаних із збутом теплової енергії споживачам; витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за спожиту теплову енергію (у разі наявності укладених договорів);витрати на канцелярські товари і виготовлення розрахункових документів про оплату спожитої теплової енергії.
Обсяг витрат на збут теплової енергії визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.
До витрат на збут теплової енергії не включаються витрати, пов'язані із здійсненням ліцензіатом, який є виконавцем комунальних послуг, абонентського обслуговування у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами (витрати, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а також витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку). Такі витрати включаються до складу плати за абонентське обслуговування, передбаченої Законом України " Про житлово-комунальні послуги».»
Пункт 26 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 передбачає, що: «До тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання не включаються витрати, які включено до складу плати за абонентське обслуговування, плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку згідно із Законом України ''Про житлово-комунальні послуги», а також витрати, пов'язані із встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води.»
Пункт 11 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає визначення поняття «плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води);»
Частина 5 cm. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає «У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб- сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору: такий виконавець зобов'язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин; раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом ЗО днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.
При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.»
Частина 2 ст.12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI визначає, що «Державні регульовані ціни повинні бути економічно обгрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).».
Зазначення порушень законодавства в акті №75, у приписі №25 та рішенні №34 не мають обґрунтування їх порушення та посилання на відповідні докази та доводи в чому саме полягає порушення вищевказаних норм та не надано жодних розрахунків неправомірного нарахування по особовому рахунку № НОМЕР_1 споживачки ОСОБА_1 та суми не обгрунтованої одержаної виручки в розмірі 1197 грн. 43коп., невідомо з урахуванням яких алгоритмів розрахунку, з дотриманням яких нормативно-правових актів обрахована дана сума.
На дві вимоги перевіряючого органу від 02.06.2025 товариством надані всі витребувані документи, що підтверджують дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування плати за абонентське обслуговування. В тому числі 24.06.2025 року Товариством надано заперечення до акту №75 від 12.06.2025 позапланової перевірки дотримання законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Однак, не зважаючи на надані пояснення про відсутність порушень діючого законодавства з боку позивача, без їх врахування, 25.06.2025 року ГУ Держпродспоживслужби у Чернігівській області було прийнято оскаржуване рішення.
Товариство, у відповідності до норм чинного законодавства, здійснювало формування тарифів, а орган місцевого самоврядування їх встановлював для категорії споживачів «населення» на планований період з визначеним відповідним порядком їх застосування виконавцем послуги своїми рішеннями, що є обов'язковими для виконання суб'єктом господарювання в силу імперативу, встановленого статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на час виникнення спірних правовідносин вказані рішення органу місцевого самоврядування були чинними, в судовому порядку їх дія не зупинялась. Та з дотриманням граничного розміру плати за абонентське обслуговування визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 встановив наказом по товариству, на підставі витрат виконавця визначених у пункті 11 ч.І ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плату за абонентське обслуговування, що підлягає нарахуванню споживачам у відповідності до наявних договірних відносин між виконавцем послуги і споживачем і норм чинного законодавства, жодним нормативно-правовим документом не передбачено звільнення споживача від сплати плати за абонентське обслуговування так як і не передбачено мораторій на її застосування.
В тому числі, слід зауважити, що відповідно до абзацу 15 ст.З Закону України №877-V визначений принцип здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до якого законом встановлено презумпція правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).
В свою чергу відсутність порушення п.23, п.26 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, п.11 ч.І ст.1, ч.5 ст.13, ч.3 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, ч.2 ст.12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI обґрунтовується наступним.
Відповідно до роз'яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України надані у листі обласним та Київській міській військовій адміністрації №26100/8/14-25 від 20.06.2025 року, механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб'єктів господарювання, діяльність яких регулюється на місцевому рівні та для яких тарифи встановлюються органами місцевого самоврядування, визначено Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» (далі - Порядок №869).
Порядком передбачено обов'язок суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання щороку подавати розрахунки тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води до органів, уповноважених встановлювати тарифи (органів місцевого самоврядування), з метою їх встановлення на планований період (плановий період - з 1 жовтня до 30 вересня). Для встановлення зазначених тарифів суб'єкти господарювання подають щороку до 1 липня (крім тих, що вперше встановлюють тарифи) уповноваженому органові відповідної територіальної громади, на території якої ліцензіат провадить (має намір провадити) діяльність, у паперовій та електронній формі заяву і розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами.
Згідно з пунктом 6 Порядку тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії формуються для споживачів на підставі економічно обгрунтованого розподілу витрат, пов'язаних із провадженням певного виду ліцензованої діяльності.
Наразі відповідно до Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» передбачено заборону підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), послуги з постачання теплової та постачання гарячої води лише щодо категорії споживачів «населення».
Однак, це не звільняє суб'єктів господарювання від необхідності формування зазначених тарифів, а орган місцевого самоврядування від їх встановлення для категорії споживачів «населення» на планований період.
Враховуючи зміст понять «формування», «встановлення» та «застосування», суд зазначає наступне.
Суб'єкт господарювання у сфері теплопостачання здійснює формування (розрахунок) економічно обгрунтованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на планований період (період тривалістю 12 місяців) для всіх категорій споживачів та подає їх до уповноваженого органу для встановлення.
Орган місцевого самоврядування приймає рішення про встановлення економічно обґрунтованого розміру тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що розраховані для всіх категорій споживачів, з визначеним строком дії цих тарифів.
Орган місцевого самоврядування встановлює тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що застосовуватимуться до населення, а саме на рівні тарифів, що застосовувалися до цієї категорії споживачів станом на 24 лютого 2022 р. (у зв'язку із дією мораторію на підвищення тарифів).
Компенсація заборгованості з різниці в тарифах, утвореної у зв'язку із дією мораторію на підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), послуги з постачання теплової та постачання гарячої води для категорії споживачів «населення», здійснюватиметься на умовах, визначених чинним законодавством, зокрема з урахуванням вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».
Окремо слід зазначити, що відповідно до Порядку №869 та Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженого наказом Мінрегіону від 12 вересня 2018 р. № 239, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2018 р. за No 1172/32624 (далі Порядок № 239): під час зміни тарифів уповноважений орган аналізує структуру тарифів у частині відповідності (невідповідності) фактичних витрат на виробництво відповідного обсягу теплової енергії, її транспортування та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води протягом планованого періоду та витрат, які було враховано в установлених тарифах, і за результатами такого аналізу здійснює перерахування тарифу (у разі відхилення відповідних показників); встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії має здійснюватися одночасно зі встановленням одноставкових тарифів; до рішення органу місцевого самоврядування про встановлення тарифів має обов'язково додаватися структура тарифів; під час розгляду органом місцевого самоврядування заяви про встановлення тарифів та доданих до неї документів, зокрема розрахунків тарифів, суб'єктом господарювання здійснюється інформування споживачів про намір зміни тарифів відповідно до вимог чинного законодавства.
Інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінрегіону від 05 червня 2018 р. № 130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 753/32205. Детальну процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію та комунальні послуги та примірні форми розрахунків тарифів передбачено Порядком № 239.
Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття (частина четверта статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). При цьому згідно з частиною п'ятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно- правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Рішення про встановлення тарифів на комунальні послуги оприлюднюється уповноваженим органом у засобах масової інформації та/або на офіційному вебсайті уповноваженого органу невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дати його прийняття.
Суб'єкт господарювання інформує споживачів про зміну тарифів на комунальні послуги (з посиланням на рішення органу місцевого самоврядування) відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» зі змінами і доповненнями ( далі - Закон № 2189-VIII) визначено що, плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води) ( п.11 ст. 1 ).
Предметом регулювання Закону № 2189-VIII є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води ( п.1. ст.2). Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води (п.З. ст.2).
Статтею 5 Закону № 2189-VIII визначено перелік житлово-комунальних послуг де в п.1.2) визначено що, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами. Даний перелік є вичерпним, послуга з централізованого опалення з 10.12.2017 року виключена та не надається за умови укладення нових моделей договорів.
Виходячи із вище викладеного вже на законодавчому рівні, законодавцем визначено поняття (терміни) та зазначено складову частину як комунальної послуги так і абонентського обслуговування.
Абонентське обслуговування не є комунальною послугою в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а тому не встановлюється органами місцевого самоврядування.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг», даний платіж станом на 01.06.2025 має бути не вищим за 42,94 грн.
Плата за абонентське обслуговування не є складовою частиною тарифів на послуги з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води. Плата за абонентське обслуговування визначається виконавцем відповідної комунальної послуги (затверджується внутрішнім наказом підприємства) за планованими витратами на обслуговування у розрахунку на одного абонента (на місяць) і застосовується окремо до кожної комунальної послуги та в розрахунковому документі зазначається окремо.
Формування тарифів проводиться відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 (надалі - Порядок №869), з урахуванням вимог затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 № 239 (надалі - Порядок № 239).
Цей Порядок №869 визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.
Пунктом 23 Порядку №869 зазначено про не включення витрат, пов'язаних із здійсненням ліцензіатом, який є виконавцем комунальних послуг, абонентського обслуговування у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами (витрати, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а також витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку). Такі витрати включені до складу плати за абонентське обслуговування, передбаченої Законом України «Про житлово- комунальні послуги».
Відповідно до п.6 Порядку № 239 до рішення про встановлення тарифів додається структура тарифів, в якій зазначаються складові економічно-обґрунтованих витрат, пов'язаних з провадженням у плановому періоді відповідного виду ліцензованої діяльності, наданням послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які групуються за статтями, визначеними Порядком відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та складові планового прибутку, на основі яких розраховується та встановлюються тарифи (пп18 п.5 Порядку №869).
Рішення про встановлення тарифів виноситься органами уповноваженими встановлювати тарифи, щорічно, на строк 12 місяців (з 1 жовтня до 30 вересня). При поданні документів для встановлення тарифів Товариство з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» за період з 2019 року по 2024 рік керувалось виключно вимогами вищевказаними нормативно-правовими актами, у яких зазначений вичерпний перелік витрат, які можуть бути включені до структур тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. За вказаний період всі встановлені тарифи та затверджені до них структури не містять витрат на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.
Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 19.09.2024 №443 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по товариству з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»» встановлено економічно обгрунтовані тарифи на теплову енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для всіх категорій споживачів.
Проте, враховуючи норми Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-ІХ (далі - Закон № 2479) запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, в п.1 зазначеної статті вказано що, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на:
- теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення;
- послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.
Пунктом 2 Закону №2479 визначено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, теплової енергії для населення та уклали договір з суб'єктом ринку природного газу, на якого відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.
Згідно пп.15 ч.І ст. 1 Закону України № 5007-VI від 01.07.2024 «Про ціни і ціноутворення» ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару.
Отже, Рішенням уповноваженого органу встановлено економічно обґрунтовані тарифи відповідно до затверджених структур, при цьому з одночасним визначенням що підлягає застосуванню ціна (грошова форма одиниці товару), яка була встановлена станом на 24 лютого 2022 року без затвердження структури, у зв'язку з чим, вбачається відсутність витрат, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а також витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.
Якщо перевіряючий орган вбачає порушення в застосуванні встановленого органами місцевого самоврядування тарифу, то оцінка такої правомочності застосування може бути надана лише під час розгляду справи щодо оскарження відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
Також слід зазначити, що за висновками відповідача, зазначеними у оскаржуваному рішенні та приписі, сума зайво нарахованих споживачу ОСОБА_1 коштів склала 1 197,43 грн., однак, не зазначається, яким чином відповідачем було визначено суму зайво нарахованих споживачу коштів за абонентське обслуговування у розмірі 1 197,43 грн. та не наведені докази таких доводів і розрахунків.
Щодо неправомірності включення інших витрат при розрахунку плати за абонентське обслуговування, таких як: амортизація, оренда ЦМК, страхування орендованого майна, ремонт та обслуговування оргтехніки, охорона праці, інформаційно-консультаційні та юридичні послуги, тожо, суд зазначає, що відповідно до пп.2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами і не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови. Абонентський відділ, який займається укладанням договорів про надання комунальної послуги, здійсненням розподіл обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, знаходиться в окремому орендованому приміщенні, яке за вимогами договору оренди ЦМК підлягає страхуванню, використовує в своїй діяльності основні засоби та оргтехніку, на які нараховується амортизація та які потребують ремонту і обслуговування.
З наведеного убачається, що позивачем не було допущено порушень законодавства зазначених у рішенні №34 та приписі №25.
Що стосується припису №25 від 13.06.2025, яким зобов'язано суб'єкта господарювання: «Усунути порушення у відповідності до вимог законодавства» в строк 30 днів з моменту отримання припису, то окрім вище перелічених підстав відсутності встановлених в ньому порушень і відсутності допустимих доказів підтвердження встановлених під час перевірки обставин, в ньому відсутня конкретика.
Окремо суд зазначає, що припис не може обмежуватися загальними фразами і зводитись до стану декларативної норми.
Такими діями суб'єкт владних повноважень, окрім порушення прав суб'єкта господарювання, ще і порушує принцип «ефективного захисту».
Не припустимим є поставлення товариства у відсутність юридичної визначеності суб'єктом владних повноважень. Такі дії є протиправними, незаконними і такими, що перешкоджають здійсненню господарської діяльності.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" (вул. Глєбова, 1, м.Ніжин, Ніжинський р-н, Чернігівська обл.,16600) до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області (просп. Михайла Грушевського, 180, м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14034) про визнання протиправними та скасування припису, рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати припис №25 від 13.06.2025 та рішення №34 від 25.06.2025 про застосування адміністративно-господарської санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 13 листопада 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ