05 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/4615/25
Чернігівський окружний адміністративний суд:
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Лавровської В.І.,
представника позивача Зубенка В.М.,
представника відповідача Франчука Я.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат» (далі - ПрАТ «НЖК», позивач) 30.08.2023 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулось до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (далі - ЦМУ ДПС, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.03.2025 № 526/Ж10/31-00-04-01-03-27, № 527/Ж10/31-00-04-01-03-27.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що висновок відповідача про здійснення товариством з контрагентами нереальних господарських операцій, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ), є необґрунтованим, оскільки на підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій позивачем надано повний пакет документів, з яких вбачається рух активів та зміна у власному капіталі. При цьому, окремі недоліки первинних документів не можуть свідчити про нереальність господарських операцій між сторонами.
05.05.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов, в яких зазначив, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, а саме з: ТОВ «БОКАРТ - АГРО» у липні 2024 року на суму ПДВ 2950315,65 грн., ТОВ «ІЧНЯНСЬКЕ» у серпні 2024 року на суму ПДВ 4298794,20 грн., СЕЛЯНСЬКО ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ДОБРОБУТ» у травні 2024 року на суму ПДВ 724 464,82 грн., ПП «АГРОСПАСЬКЕ» у березні - травні 2024 року на суму ПДВ 594 766,44 грн., ФГ «Інвестагро-Лідер» у лютому 2023 року на суму ПДВ 401 740,10 грн., ПП «ЗАЖИНОК» у травні 2024 року на суму ПДВ 168 927,75 грн., ТОВ «ПРОЛІСОК» у травні 2024 року на суму ПДВ 48 522,37 грн., з огляду на недостатню кількість персоналу для надання послуг/виконання робіт, незначну наявність основних засобів, відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/послуг, неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з урахуванням часу, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг, наявність рішення про ризиковість платника податків тощо, а також у зв'язку із місцезнаходженням на території ведення активних бойових дій та безпосередньою близькістю до кордону з рф. Вказані висновки викладені в акті перевірки від 30.10.2024 № 2562/Ж5/31-00-04-01-03-26/00373942. Позивач, не погоджуючись із висновками акта перевірки звернувся із запереченням від 22.11.2024 №403 до Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП. 3 урахуванням матеріалів, отриманих від ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» до заперечення від 22.11.2024 №403 (вх.№13923 від 25.11.2024), висновки акта перевірки викладено у наступній редакції: «Документальною позаплановою перевіркою ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» встановлено порушення: п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, в результаті чого завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року у сумі 9316813 грн., що призвело до: завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 6753793 грн; неможливості підтвердити факт сплати отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України на суму ПДВ 190387 грн, завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 2563020 грн, яка підлягає зменшенню.», про що повідомлено позивача листом від 09.12.2024 № 14895/6/31-00-04-01-0306. На підставі висновків акта перевірки, та з врахуванням розгляду заперечення Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП, складено наступні податкові повідомлення-рішення: форми «В4» від 12.12.2024 № 2518/Ж10/31-00-04-01-03-31, яким встановлено завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2563020,00 грн. та форми «В1» від 12.12.2024 № 2516/Ж10/31-00-04-01-03-31, яким встановлено завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 6753793, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 3376897,00 грн. (на підставі п. 123.3 ст. 123 ПК України). Відповідно до п. 56.3. ст. 56 ПК України позивачем подано скаргу до ДПС України та рішенням від 07.03.2025 №6543/6/99-00-06-01-03-06 скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 12.12.2024 №2516/Ж10/31-00-04-01-03-31, №2518/Ж10/31-00-04-01-03-31в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість та бюджетного відшкодування по взаємовідносинах з: ТОВ «БІОКАРТ - АГРО», ТОВ «ІЧНЯНСЬКЕ», СЕЛЯНСЬКО ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ДОБРОБУТ», ПП «ЗАЖИНОК» і у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін. На підставі висновків акта перевірки та на виконання рішення ДПС України від 07.03.2025 №6543/6/99-00-06-01-03-06 Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: форми «В1» від 11.03.2025 №526/Ж10/31-00-04-01-03-27, яким встановлено завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 904 240, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 452 120,00 грн. (на підставі п. 123.3 ст. 123 ПК України); форми «В4» від 11.03.2025 №527/Ж10/31-00-04-01-03-27, яким встановлено завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 270 071,00 грн.
22.07.2025 суд постановив ухвалу, без оформлення окремого документу, якою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з доводів, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ПрАТ «НЖК» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом господарської діяльності товариства є 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів.
На підставі направлень від 10.10.2024. №757/ЖЗ/31-00-04-01-03-24, №756/ЖЗ/31-00-04-01-03-24, №758/7031-00-04-01-03-24, від 15.10.2024 у №784/ЖЗ/31-00-04-01-03-24, посадовими особами ЦМУ ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «НЖК» щодо законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року ( від 20.02.2023 №9275600806) з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
Перевірку проведено в період з 10.10.2024 по 30.10.2024 з відома керівника та головного бухгалтера товариства.
За результатами перевірки посадовими особами ЦМУ ДПС складено акт від 30.10.2024 № 2562/Ж5/31-00-04-01-03-26/00373942, у висновках якого зазначено про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, в результаті чого завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року у сумі 19 448 908 грн, що призвело до:
- завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 16 885 884 грн;
- неможливості підтвердити факт сплати отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України на суму ПДВ 190 387 грн;
- завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 2 563 024 грн., яка підлягає зменшенню.
Позивач, не погоджуючись із висновками акта перевірки, звернувся із запереченням від 22.11.2024 №403 до Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП.
З урахуванням матеріалів, отриманих від ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» до заперечення від 22.11.2024 №403 (вх.№13923 від 25.11.2024), висновки акта перевірки від викладено у наступній редакції:
«Документальною позаплановою перевіркою ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» встановлено порушення: п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, в результаті чого завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року у сумі 9 316 813 грн., що призвело до:
-завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 6 753 793 грн;
- неможливості підтвердити факт сплати отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України на суму ПДВ 190 387 грн,
- завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 2 563 020 грн, яка підлягає зменшенню.»
Про вказані висновки повідомлено позивача листом від 09.12.2024 року № 14895/6/31-00-04-01-0306.
На підставі висновків акта перевірки, та з врахуванням розгляду заперечення Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП, складено наступні податкові повідомлення-рішення: форми «В4» від 12.12.2024 № 2518/Ж10/31-00-04-01-03-31, яким встановлено завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2563020,00 грн, форми «В1» від 12.12.2024 № 2516/Ж10/31-00-04-01-03-31, яким встановлено завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 6753793, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 3 376 897,00 грн. (на підставі п. 123.3 ст. 123 ПК України).
Рішенням ДПС України від 07.03.2025 №6543/6/99-00-06-01-03-06 скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 12.12.2024 №2516/Ж10/31-00-04-01-03-31, №2518/Ж10/31-00-04-01-03-31 в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість та бюджетного відшкодування по взаємовідносинах з: ТОВ «БІОКАРТ-АГРО», ТОВ «ІЧНЯНСЬКЕ», СЕЛЯНСЬКО ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ДОБРОБУТ», ПП «ЗАЖИНОК» і у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
На підставі висновків акта перевірки, та на виконання рішення ДПС України від 07.03.2025 №6543/6/99-00-06-01-03-06 Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП, прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: форми «В1» від 11.03.2025 №526/Ж10/31-00-04-01-03-27, яким встановлено завищення Позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 904240, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 452120,00 грн. (на підставі п. 123.3 ст. 123 ПК України); форми «В4» від 11.03.2025 №527/Ж10/31-00-04-01-03-27, яким встановлено завищення Позивачем від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 270071,00 грн.
Вважаючи вказане податкові повідомлення-рішення протиправними, ПрАТ «НЖК» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Види, підстави та порядок проведення контролюючим органом перевірок регулюються главою 8 ПК України.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Таким чином, положеннями ПК України прямо передбачено право контролюючого органу на проведення документальної позапланової перевірки у випадку, коли платником подано декларацію з від'ємним значенням ПДВ або із заявленим до відшкодування податком на додану вартість. Позивач у даній справі не заперечує ані законності підстав, ані правильності процедури проведення відповідної перевірки. Матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про порушення контролюючим органом порядку її здійснення.
Щодо суті встановлених податковим органом порушень, слід зазначити про таке.
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну «податкове зобов'язання», визначеного в підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість в силу підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України належить до загальнодержавних податків.
Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- зменшення позитивного значення фінансового результату дог оподаткування (прибутку).
Згідно із підпунктом 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, встановленою статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (підпункт 137.1 статті 135 ПК України).
За приписами підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Якщо непогашена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об'єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від'ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.
Для цілей цього підпункту погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, за придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, регулюється статтею 200 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України)
Системне тлумачення відповідних положень ПК України свідчить, що підставою для виникнення у платника податку права на податковий кредит є отримання належно оформленої податкової накладної. Саме цей документ визнається єдиним первинним джерелом для цілей як бухгалтерського, так і податкового обліку, що містить інформацію про суму ПДВ, яка може бути включена до складу податкового кредиту. За відсутності податкової накладної або її неналежного оформлення відображення відповідних сум у податковій декларації є неправомірним, оскільки не відповідає вимогам розділу V ПК України щодо документального підтвердження податкових зобов'язань і прав.
Втім, факт наявності належним чином зареєстрованих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних сам по собі не є безумовною підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Можливість використання таких накладних для формування податкового кредиту залежить від конкретних обставин їх складання та змісту, зокрема реальності господарських операцій, на підтвердження яких вони видані.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №?826/13533/17, від 16 лютого 2021 року у справі №?520/2384/19, від 13 жовтня 2020 року у справі №?820/3511/17, де суд наголосив на необхідності оцінки не лише формального документального оформлення, але й фактичного змісту господарських операцій при визначенні правомірності податкового кредиту.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
У статті 1 Закону № 996-XIV надано визначення термінів, зокрема господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За приписами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, норми податкового законодавства у взаємозв'язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.
При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість лише наявність або відсутність окремих документів не свідчить про факт порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Верховний Суд сформував сталу та послідовну практику щодо застосування наведених правових норм.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 дійшла важливих правових висновків, зокрема, про таке.
Виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб'єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.
По взаємовідносинам з ПП «АГРОСПАСЬКЕ».
Між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ПП «АГРОСПАСЬКЕ» укладено Договір поставки № 210НЖК від 29.03.2024 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2023 року (далі - Товар), на умовах цього Договору поставки. Кількість Товару, ціна і загальна вартість, порядок оплати та поставки Товару, термін поставки Товару, обумовлюються сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору поставки (пп.2.1, 3.1, 3.3., 4.1, 4.2.Договору поставки). На виконання Договору поставки № 210 від 29.03.2024, сторонами укладено Специфікації №1 від 29.03.2024, №2 від 22.04.2024, №3 від 26.04.2024 відповідно до яких, умовами поставки Товару: DAP, згідно з «ІНКОТЕРМС-2010», поставлено соняшник у кількості 96,430 т на загальну суму 1 365 514,82 грн., в т.ч. ПДВ 167 694,79 грн. У квітні 2024 ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ПП «АГРОСПАСЬКЕ» поставлено соняшник у кількості 166,600 т на загальну суму 2 366 665,12 грн., в т.ч. ПДВ 290 643,13 грн. У травні 2024 року ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ПП «АГРОСПАСЬКЕ» поставлено соняшник у кількості 71,94 т на загальну суму 1 110 917,89 грн., в т.ч. ПДВ 136 428,51 грн. Загальна сума заявленого до відшкодування ПДВ становить 594 766,44 грн. Всього відповідно до Додатку 1 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ, до складу податкового кредиту ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» враховано 594 766,44 грн.
Факт поставки підтверджується: видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; наявністю нежитлових будівель, складів, сільгосптехніки, земельних ділянок в користуванні, що знайшло відображення в довідці 20 ОПП ПП «АГРОСПАСЬКЕ» .
Оплата Постачальнику за вищевказану поставку здійснена ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» у березні-травні 2024 року у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями, наявними в матеріалах справи.
Постачання Товару від ПП «АГРОСПАСЬКЕ» здійснювалось транспортними засобами Постачальника.
Також позивачем додано реєстр отриманого насіння соняшнику, який формується на підставі автоматизованої системи реєстрації заїзду автотранспорту, зважуванню та вивантаженню сировини, в якому фіксуються по-годино етапи проходження приймання насіння соняшнику, а також всі дані Постачальника.
Факт передачі товару від ПП «АГРОСПАСЬКЕ» на адресу ПрАТ «НІЖИНСЬКИЙ ЖИРКОМБІНАТ» підтверджується видатковими накладними та податковими накладними.
Щодо відносин позивача з ТОВ «ПРОЛІСОК».
Між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ТОВ «ПРОЛІСОК» укладено Договір поставки № 233НЖК від 30.04.2024 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2023 року (далі - Товар), на умовах цього Договору поставки. Кількість Товару, ціна і загальна вартість, порядок оплати та поставки Товару, термін поставки Товару, обумовлюються сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору поставки (пп.2.1, 3.1, 3.3., 4.1, 4.2. Договору поставки). На виконання Договору поставки сторонами укладено Специфікації № 1 від 30.04.2024р., відповідно до яких, умови поставки Товару: FCA склади Постачальника, згідно з «ІНКОТЕРМС-2010». У травні 2024 року ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ТОВ «ПРОЛІСОК» поставлено соняшник у кількості 24,180 т на загальну суму 395 110,87 грн., в т.ч. ПДВ 48 522,39 грн., з якого заявлено до відшкодування ПДВ у серпні 2024 року в сумі 48522,39 грн. Всього відповідно до Додатку 1 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ, до складу податкового кредиту ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» враховано 48 522,39 грн.
Факт поставки підтверджується: видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; наявністю складу для зберігання насіння соняшнику, ангару, сільгосптехніки, земельних ділянок в користуванні, автотранспорту, що знайшло відображення в довідці 20 ОПП ТОВ «ПРОЛІСОК».
Оплата Постачальнику за вищевказану поставку Специфікацією № 1 від 30.04.2024 була здійснена ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» протягом травня 2024 р. у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями (додаються).
Таким чином, реальність господарської операцій між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ТОВ «ПРОЛІСОК» підтверджено документально належними доказами з різних за походженням джерел (первинні документи третіх осіб, державні реєстри, відомості банків про перекази, і т.ін.).
Щодо позиції відповідача, що ТТН не можна вважати належно оформленими, то відповідачем не надано докази на підставі яких даних та відповідно до яких норм посадовими особами зроблені такі висновки.
Щодо відсутності у ПП «АГРОСПАСЬКЕ» необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, то це не свідчить про безтоварність операцій з позивачем. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 № К/9901/873/18.
Щодо відносин позивача з ФГ «ІНВЕСТАГРО-ЛІДЕР».
Між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ФГ «ІНВЕСТАГРО-ЛІДЕР» укладені Договори поставки № 160НЖК від 01.02.2023 та № 278НЖК від 18.06.2024 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2023 року (далі - Товар), на умовах цього Договору поставки. Кількість Товару, ціна і загальна вартість, порядок оплати та поставки Товару, термін поставки Товару, обумовлюються сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору поставки (пп.2.1, 3.1, 3.3., 4.1, 4.2. Договору поставки).
На виконання Договору поставки № 160НЖК від 01.02.2023, сторонами укладено Специфікації №1 від 01.02.2023 відповідно до яких, умова поставки Товару: DAP, згідно з «ІНКОТЕРМС-2010».
На виконання Договору поставки № 278НЖК від 18.06.2024, сторонами укладено Специфікації №1 від 18.06.2024 відповідно до яких, умова поставки Товару: DAP, згідно з «ІНКОТЕРМС-2010». В лютому 2023 року ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ФГ «ІНВЕСТАГРО-ЛІДЕР» поставлено соняшник у кількості 84,09 т на загальну суму 1360 787,11 грн., в т.ч. ПДВ 167114,21 грн. В червні 2024 року ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ФГ «ІНВЕСТАГРО-ЛІДЕР» поставлено соняшник у кількості 101,980 т на загальну суму 1 988 241,23 грн., в т.ч. ПДВ 244 169,97 грн. Загальна сума заявленого до відшкодування ПДВ становить 244169,97грн. Всього відповідно до Додатку 1 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ, до складу податкового кредиту ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» враховано 401740,10 грн.
Факт поставки підтверджується: видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; наявністю нежитлових будівель - складу для зберігання насіння соняшнику, сільгосптехніки, земельних ділянок в користуванні, що знайшло відображення в довідці 20 ОПП ФГ «ІНВЕСТАГРО-ЛІДЕР» .
Оплата Постачальнику за вищевказану поставку за Договором поставки № 160НЖК від 01.02.2023 здійснена ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» у лютому 2023 року та квітні 2024 р. у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями (додаються). Оплата Постачальнику за вищевказану поставку за Договором поставки № 278НЖК від 18.06.2024 здійснена ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» у червні-липні 2024 р. у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями (додаються).
Факт передачі Товару від ФГ «ІНВЕСТАГРО-ЛІДЕР» на адресу ПрАТ «НІЖИНСЬКИЙ ЖИРКОМБІНАТ» підтверджується видатковими накладними та податковими накладними.
При цьому докази, що станом на час проведення господарських операцій, виписані податкові накладні по вказаним контрагентам не зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не прийняті на реєстрацію, або реєстрація їх зупинена, відсутні.
Щодо відносин позивача з ТОВ «ФАЄР-КОНТРОЛЬ».
Висновок відповідача щодо вказаного контрагента будується на тому, що відносно вказаного товариства є рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 23.09.2024 № 36466 ( п. 8 Критеріїв ризиковості).
З матеріалів справи суд встановив, що ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат " укладено з ТОВ «ФАЄР-КОНТРОЛЬ» Договір № ФК-24-046-іо/плаа/ітз від 12.07.2024, умовами якого встановлено, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання надати послуги і виконати роботи протипожежного призначення на умовах, визначених у даному Договорі, відповідно до Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги (виконані роботи) протипожежного призначення, а саме: розробка ідентифікація на об'єкт підвищеної небезпеки (надалі ОПН); розробка плану локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків (ПЛАА); розробка розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту(цивільної оборони).
Авансовий платіж здійснено 16.08.2024 на суму 100 688, 00 коп. платіжна інструкція № 1385.
Отже, при перевірці правомірності бюджетного відшкодування за серпень 2024 року надано: Договір № ФК-24-046-іо/плаа/ітз від 12.07.2024р. та платіжну інструкцію № 1385.
ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" отримав вхідну податкову накладну №32 від 16.08.2024 на суму попередньої оплати 100688,00 грн. в т.ч. ПДВ 16781.33 грн. та включив її в податковий кредит та бюджетне відшкодування за звітний період -серпень 2024 року.
Відповідно до даних ЄДРПОУ на час укладення та виконання господарського договору ТОВ «ФАЄР-КОНТРОЛЬ» зареєстровано 19.12.2016 як юридична особа, з основним видом діяльності за КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
При цьому, ТОВ «ФАЄР-КОНТРОЛЬ» лише 23.09.2024, тобто після угоди з позивачем визнано податковим органом ризиковим (рішення від 23.09.2024 № 36466).
Використання у господарській діяльності товару, рух активів, зміни у власному капіталі підтверджується наданою позивачем інформацією щодо балансу руху сировини, переробки та виробленої готової продукції та бухгалтерської довідки від 04.11.2025, наявною в матеріалах справи.
Отже, вказаними документами підтверджено реальність господарських операцій, з вказаними контрагентами позивача.
Таким чином, первинні документи, які були надані податковому органу при перевірці, у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів для власної господарської діяльності товариства, та враховуючи принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно з яким негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи, та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), що свідчить про підтвердження позивачем реальності проведених операцій з контрагентами.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б у своїй сукупності свідчили про удаваність (нереальність) господарських операцій позивача або про погодженість його дій із контрагентами з метою одержання необґрунтованої податкової вигоди.
Посилання відповідача на інформаційні довідки, внутрішні бази даних та перевірку інтернет-ресурсів без верифікованого джерела та спеціальних знань не можуть замінити собою доказів фактичних обставин, підтверджених первинними документами, рухом активів, оплатою та зареєстрованими у ЄРПН податковими накладними.
Суд також бере до уваги правові позиції Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду щодо доктрини належної обачності та принципу індивідуалізації відповідальності платника податків: негативні наслідки порушень має нести саме той суб'єкт, який їх учинив, а не добросовісний покупець, що діяв у межах закону, отримав товари/послуги для власної господарської діяльності, належно оформив первинні документи та відобразив операції в обліку.
Певний статус контрагента (у тому числі «ризиковий», встановлений постфактум), кількість його працівників чи відсутність у власності певних активів не є правовою підставою для згортання податкового кредиту покупця за реально виконаними операціями; трудові та матеріальні ресурси можуть бути залучені на законних підставах (цивільно-правові договори, оренда, лізинг, аутсорсинг або аутстафінг).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, а також у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 826/1398/14, від 06 лютого 2018 року у справі № 804/4940/14, від 30 січня 2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19 червня 2018 року у справі № 826/7704/16 та від 30 червня 2020 року у справі № 440/426/19.
Водночас будь-яких вироків або судових рішень, якими встановлено фіктивність діяльності позивача чи його контрагентів у межах спірних правовідносин, не надано.
Придбані товари/роботи безпосередньо використані у виконанні договірних зобов'язань, а понесені витрати відображені в бухгалтерському обліку, що підтверджується актами, кошторисами, платіжними документами та первинними реєстрами.
Посилання відповідача на відомості з внутрішніх інформаційних систем не є самостійним доказом порушення без їх підтвердження первинними документами та іншими допустимими доказами. Така інформація має довідковий характер і не може спростовувати дані належно оформлених первинних документів та реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень посадові особи відповідача виходили з неперевірених припущень, які не були належно підтверджені під час документальної перевірки.
Водночас обґрунтовано встановлено, що позивач довів фактичне використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, відповідні податкові накладні належним чином зареєстровані в ЄРПН, первинні документи оформлено коректно та вони у сукупності узгоджуються між собою. Зафіксовано й реальні зміни у структурі активів позивача, зумовлені придбанням товарів, надання послуг у зазначених контрагентів, що підтверджує реальність операцій і правомірність формування податкового кредиту.
Відповідачем не доведено, що договори, укладені між позивачем та його контрагентами у спірних правовідносинах, були укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а поставка товарів (робіт, послуг) за цими договорами не мала реального змісту.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 виснувала, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому, має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Такий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону № 996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата Верховного Суду тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.
За таких умов суд дійшов висновку, що позивач довід реальність господарських операцій,, показники його податкової звітності підтверджені первинними документами у розумінні статті 44 ПК України та статті 9 Закону № 996-XIV. Контролюючий орган не довів протиправність дій позивача та не надав доказів, які б переважали за силою і переконливістю сукупність доказів, наданих позивачем.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.03.2025 № 526/Ж10/31-00-04-01-03-27, № 527/Ж10/31-00-04-01-03-27.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" судовий збір у розмірі 24396,47 грн (двадцять чотири тисячі триста дев'яносто шість гривень 47 коп.), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 18.04.2025 №3294.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат" вул. Прилуцька, 2,м. Ніжин,Чернігівська обл., Ніжинський р-н,16601 код ЄДРПОУ 00373942.
Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вул. Кошиця, 3,м. Киів,02068 код ЄДРПРОУ 44082145.
Повний текст рішення виготовлено 13 листопада 2025 року.
Суддя І.І. Соломко