13 листопада 2025 року справа № 580/10102/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Орленко В.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" про стягнення заборгованості,
08.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, звернувшись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
В обґрунтування позову зазначено, що за період травень-липень 2025 року відповідачу, відповідно до вимог Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, нараховано до відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. “б» - “з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по Списку №2 на загальну суму 912477,74 грн. Розрахунки сум відшкодування направлялись відповідачу, ним не оскаржені та є узгодженими. Невиконання відповідачем вимог Закону №1058 зумовило дане звернення до суду за примусовим стягненням.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач 02.10.2025 отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 15.09.225 що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (поштовий ідентифікатор 0610281329254).
У встановлений судом строк, як і станом на час розгляду даної справи, відповідач відзив на позов не надав.
Суд встановив, що відповідач - ДП "Черкаський державний завод хімічних реактивів" (ЄДРПОУ 00205104) зареєстрований 01.06.1993 як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не перебуває в процесі припинення.
Позивач відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів “б» - “з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» №1788 (Список № 2), згідно з вимогами п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, визначив розмір витрат, що належать відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії колишнім працівникам приватного акціонерного товариства ДП "Черкаський державний завод хімічних реактивів" за період травень-липень 2025 року у сумі 912477,74 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи позивача щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Добросовісне виконання суб'єктами господарювання свого обов'язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.
Верховний Суд у справі №640/18421/19 зазначив: суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період із дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачуються одночасно з оплатою фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій за перший поточний місяць. Обов'язок із відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до вищезазначених законів, покладений на підприємства (відповідача).
Згідно із ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю найманих працівників. Частиною першою статті 4 Закону №400/97 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону №400/97 для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів “б» - “з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону №400/97). Категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», згідно якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: згідно пунктів “б» - “з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
З 01.04.2004 набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058), де пунктом 2 Прикінцевих положень передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне страхування», зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Відповідно до ст. 3 Закону №400/97 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками збору сплачується до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція). Згідно з пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню належать фактичні витрати на виплату та доставку пенсій.
Згідно з розрахунком заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період травень-липень 2025 року відповідач має заборгованість з відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій у сумі 912477,74 грн за надісланими відповідачеві розрахунками від 08.05.2025, 10.04.2025, 07.03.2025, 11.03.2025, 13.03.2025.
Заборгованість відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» №1788 складає 912477,74 грн не сплачена. Відповідно до ст.23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 та ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 позивач має право звернутися до суду щодо стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач заборгованість щодо витрат на доставку пенсій у сумі 912477,74 грн не сплатив (доказів відсутності такої заборгованості до суду не надав), тому суд дійшов висновку, що несплачена відповідачем заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у встановлені строки належить до стягнення за рішенням суду - позовна заява є обґрунтованою, вимоги належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ДП "Черкаський державний завод хімічних реактивів" (ЄДРПОУ 00205104) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період травень-липень 2025 року у сумі 912477 грн (дев'ятсот дванадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн 74 коп.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Судове рішення складене 13.11.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО