про закриття провадження у справі
13 листопада 2025 року Справа № 580/3275/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (далі - позивач) з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 80,6806 га, кадастровий номер: 4621510100:01:035:1049, яка знаходиться у постійному користуванні публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на підставі державного акту на право постійного користування серії ЛВ № 14, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.09.1995 року за № 6;
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із державної реєстрації земельних ділянок 4621510100:01:035:0090 (80,49 га) та 4621510100:01:035:0089 (0,1836 га), які утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 80,6806 га, кадастровий номер: 4621510100:01:035:1049;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4621510100:01:035:0090 площею 80,49 га;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4621510100:01:035:0089 площею 0,1836 га;
- зобов'язати посадову особу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 80,6806 га, кадастровий номер: 4621510100:01:035:1049, яка знаходиться у постійному користуванні публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на підставі державного акту на право постійного користування серії ЛВ № 14, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.09.1995 року за № 6.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області завірену належним чином копію документацію, що подавалась кадастровому реєстратору для здійснення державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами №4621510100:01:035:0090 площею 80,49 га та №4621510100:01:035:0089 площею 0,1836 га, шляхом поділу земельної ділянки площею 80,6806 га, кадастровий номер: 4621510100:01:035:1049, тому зупинено провадження в адміністративній справі №580/3275/24.
Із матеріалів справи судом встановлено, що на виконання вимог вищезазначеної ухвали Черкаського окружного адміністративного суду відповідачем надано до суду витребувані документи.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області завірену належним чином копію заяви разом із доданими до неї документами, що подавались для здійснення державної реєстрації поділу земельної ділянки площею 80.6806 га, кадастровий номер: 4621510100:01:035:1049, шляхом скасування реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4621510100:01:035:1049 (80,6806 га) та реєстрації двох нових земельних ділянок під кадастровими номерами 4621510100:01:035:0090 (80,49 га) та 4621510100:01:035:0089 (0,1836 га), тому зупинено провадження в адміністративній справі №580/3275/24.
Із матеріалів справи судом встановлено, що на виконання вимог вищезазначеної ухвали Черкаського окружного адміністративного суду відповідачем надано до суду витребувані документи.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 поновлено провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає наступне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до пункту 2 цієї частини публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 вказаної частини визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи.
Разом із тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Із матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Жидачівської міської ради Львівської області від 11.02.2021 №195 «Про розгляд заяви щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у АДРЕСА_1 », надано дозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, площею 80,6806 га кадастровий номер 4621510100:01:035:1049, що розміщена за вищезгаданою адресою. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволено виступити замовником документації із землеустрою. Розробнику документації із землеустрою доручено внести зміни до Державного земельного кадастру. Пунктом 4 вищенаведеного рішення міської ради визначено подати на затвердження у Жидачівську міську раду документацію із землеустрою, вказану у п.1 згаданого рішення.
Така технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок розроблена за замовленням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У результаті розподілу земельної ділянки, площею 80,6806 га кадастровий номер 4621510100:01:035:1049, на підставі заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утворено дві земельні ділянки з кадастровими номерами: кадастровий номер 4621510100:01:035:0090 площею 80,4870 га кадастровий номер 4621510100:01:035:0089 площею 0,1836 га.
Суд звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду 21.11.2018 у справі №409/5363/12, в якій зазначено, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після своєї реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися не в порядку адміністративної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право. Також, у вказаній постанові Велика Палата зазначила, що аналіз вищевказаних обставин справи дає підстави суду дійти висновку, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, а стосується виключно захисту їх приватних інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до пункту 1 цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру).
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.
Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Зазначений висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 823/1984/16.
Верховний суд у постанові від 27.07.2022 у справі № 640/10412/21 констатував, що за змістом частини першої, абзаців першого, другого частини другої, частин дев'ятої, десятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із державної реєстрації земельних ділянок 4621510100:01:035:0090 (80,49 га) та 4621510100:01:035:0089 (0,1836 га), які утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 80,6806 га, кадастровий номер: 4621510100:01:035:1049, а також скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4621510100:01:035:0090 площею 80,49 га та земельної ділянки кадастровий номер 4621510100:01:035:0089 площею 0,1836 га, яка належить та зареєстрована за іншою особою ОСОБА_1 .
Отже, фактично, вимоги позивача у цій справі вказують на приватноправовий інтерес позивачів, на захист якого, по суті, направлено звернення до суду з вимогою про визнання протиправними дій відповідача щодо поділу земельної ділянки площею 80,6806 га, кадастровий номер: 4621510100:01:035:1049 та скасування державної реєстрації вищезазначених земельних ділянок, що свідчить про спір про право.
Таким чином, оскільки на підставі дій суб'єкта владних повноважень щодо державної реєстрації земельної ділянки у третьої особи виникло речове право, правомірність чого оспорюється позивачами, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Положеннями ч.2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Таким чином, враховуючи суть, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу позову, а також і суб'єктний склад цього спору, суд приходить до висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також захисту приватного права позивача як власника земельної ділянки.
Суд також враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 02.10.2019 у справі №814/2030/17, в якій зазначено що скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.
Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому такі спори мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на спірні правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється.
Згідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Ураховуючи наведене суд вважає наявними підстави для закриття провадження у цій справі, оскільки спір у справі не є публічно-правовим, тому має вирішуватися судами за правилами (з урахуванням суб'єктного складу учасників справи) господарського судочинства.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, що визначена пунктом 1 частиною 1 статті 238 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч.1 ст. 157 КАС України, суд,-
Провадження у справі №580/3275/24 за позовом публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір належить розгляду у порядку господарського судочинства.
Копію ухвали направити учасникам справи
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
СуддяАльона КАЛІНОВСЬКА