Справа № 560/18263/25
13 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши заяву в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс 2" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просить:
1. Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС У Хмельницькій області від 14.07.2025 №13070886/22769155 - визнати протиправним та скасувати.
2. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №52 від 16.06.2025р в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію - 03.07.2025р.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Державної податкової служби України подала до суду заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а у випадку відмови у цьому - у судовому засіданні з викликом сторін.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні
Представник відповідачів в обґрунтування заяви зазначає, що спір підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки існує необхідність детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин цієї справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки справа не є складною та відсутні інші обставини, внаслідок яких її недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, підстави для розгляду в загальному позовному провадженні відсутні.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Водночас положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують право учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Враховуючи наведене, заяву представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з викликом сторін слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника відповідачів про розгляд справи № 560/18263/25 за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з викликом сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя В.К. Блонський