Справа № 560/8163/25
іменем України
13 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.03.2025 № 221350004914 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.07.1989 р., та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.02.2025 року.
В підтвердження позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 їй виповнилося 60 років, тому 27 лютого 2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.03.2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача пенсійним органом обчислено в розмірі 30 років 1 місяць 17 днів.
До страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності, записи про які здійсненні у трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.07.1989 року, оскільки на титульній сторінці наявний запис про виправлення дати народження, здійснений Миролюбненською сільською радою у якій позивач не працювала.
Позивач не погоджується з рішенням пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком та вважає, що має достатньо стажу трудової діяльності який дає їй право на призначення пенсії, тому звернулася в суд з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подала в суд відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.
Обґрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача пояснила, що 27.02.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
До заяви про призначення пенсії позивач додала зокрема трудову книжку серії НОМЕР_1 від 01.07.1989.
За принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 221350004914 від 07.03.2025 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 27.02.2025 в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.07.1989, оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявний запис про виправлення дати народження, вчинене Миролюбненською сільською радою в якій ОСОБА_1 , не працювала.
Відповідно до поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 30 років 01 місяць 17 днів, при необхідному страховому стажі в розмірі 32 роки.
Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві на позов заявила клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Вирішуючи зазначене клопотання суд враховує, що частиною 6 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а саме: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так як ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подала в суд відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.
Обґрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача пояснила, що 27.02.2025 року ОСОБА_1 , звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Заява позивача від 27.02.2025 року за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 221350004914 від 07.03.2025 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 27.02.2025 в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.07.1989, оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявний запис про виправлення дати народження, вчинене Миролюбненською сільською радою в якій ОСОБА_1 , не працювала, отже виправлення на титульній сторінці внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до наданих до заяви документів загальний стаж позивача складає 30 років 1 місяць 17 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком.
Для зарахування періодів роботи згідно трудової книжки, позивачу необхідно було надати уточнюючі довідки або рішення суду про факт належності цього документа даній особі.
Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що відповідач прийняв правомірне рішення про відмову у призначенні пенсії в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, тому у задоволенні позову просить відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
27.02.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Заява та додані до неї документи прийняті 27.02.2025 року і зареєстровані за № 612, що підтверджується розпискою-повідомленням.
До заяви про призначення пенсії позивач додала копії документів за переліком наведеним у розписці-повідомленні, та зокрема і трудову книжку серії НОМЕР_1 від 01.07.1989.
За принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 221350004914 від 07.03.2025 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 27.02.2025 в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.07.1989, оскільки на титульній сторінці трудової книжки наявний запис про виправлення дати народження вчинене Миролюбненською сільською радою в якій ОСОБА_1 , не працювала.
Відповідно до поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 30 років 01 місяць 17 днів, при необхідному страховому стажі в розмірі 32 роки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, (далі-Закон № 1058-IV).
Як передбачено частиною 1 статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
В солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування призначається пенсія за віком, як один із видів пенсійних виплат, передбачених частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV.
Згідно із частинами 1, 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до пункту 1.1 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви, (пункт 1.8 Порядку № 22-1).
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності-за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Згідно із пунктами 4.3, 4.7 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
До 01 січня 2004 року стаж роботи працівників, який дає право на трудову пенсію обраховувався відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, який набрав чинності 01.01.1992 року на підставі постанови ВР України від 6 грудня 1991 року № 1788-XII, (далі Закон № 1788-XII).
Згідно із пунктом а) статті 3 Закону № 1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів,-за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Стаття 56 Закону № 1788-XII встановлює види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Відповідно до статті 56 цього Закону, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердив "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", (далі Порядок № 637).
Згідно із пунктами 1, 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 23 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Відповідно до пункту 26 Порядку № 637, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, затверджено " Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників", (далі Інструкція № 58).
Згідно із пунктом 2.2 Інструкції № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.
До трудової книжки крім інших відомостей вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
Відповідно до пунктів 2.6, 2.7, 2.8 Інструкції № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.
Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності-вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності-облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Відповідно до пунктів 2.11, 2.12, 2.13 Інструкції № 58, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналіз змісту наведених правових норм та їх застосування щодо встановлених у справі обставин, дає суду підстави зробити такі висновки.
Особи мають право на призначення пенсії за віком за умови досягнення 60 років та за наявності страхового стажу, який визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
12 лютого 2025 року позивачу- ОСОБА_1 виповнилося 60 років, тому 27 лютого 2025 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV.
Для призначення пенсії позивачу її страховий стаж повинен становити не менше 32 років, оскільки 60 років ОСОБА_1 , виповнилося 12 лютого 2025 року, тобто в період з з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.
Страховий стаж, обчислений територіальним органом Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, становить 30 років 01 місяць 17 днів.
В зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу в розмірі не менше 32 років, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 221350004914 від 07.03.2025 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 27.02.2025 відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV.
За період трудової діяльності особи до запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, основним документом, що підтверджує її трудовий (страховий) стаж є трудова книжка.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області при прийняті рішення за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності, записи про які здійсненні у трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.07.1989 року, оскільки на титульній сторінці наявний запис про виправлення дати народження ОСОБА_2 , здійснений Миролюбненською сільською радою у якій позивач не працювала.
Суд погоджується з позицією пенсійних органів про те, що виправлення у трудовій книжці може здійснити тільки підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, у разі якщо таке підприємство ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності-вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності-облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Разом з тим суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зараховані до страхового стажу позивача періодів трудової діяльності, записи про які здійсненні у трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.07.1989 року, оскільки на титульній сторінці наявний запис про виправлення дати народження здійснений Миролюбненською сільською радою у якій позивач не працювала, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки встановлення факту належності трудової книжки за відсутності запису про дату народження не потребує судового порядку встановлення такого факту.
Необхідність встановлення факту належності трудової книжки виникає тільки у випадку коли прізвище, ім'я, по батькові в трудовій книжці не збігаються з паспортними даними, або даними наведеними у свідоцтві про народження.
Відсутність запису про дату, місяць, рік народження, або виправлення у даті народження не можуть бути підставою для встановлення факту належності трудової книжки певній особі, а також не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи наведених у трудовій книжці.
Такі висновки відповідають вимогам пункту 26 Порядку № 637, згідно із яким якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 1.8 Порядку № 22-1 встановлено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
-ідентифікує заявника (його представника);
-надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
-реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
-уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
-повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
-сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
-надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
-видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
-повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надала доказів належного прийняття документів позивача при прийнятті заяви позивача про призначення пенсії за віком всупереч вимогам пункту 4.2 Порядку № 22-1.
Після прийняття рішення позивачу не надано належного роз'яснення про її право протягом трьох місяців подати додаткові документи для підтвердження страхового стажу згідно із записами трудової книжки, також в мотивувальній частині рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відсутні будь-які докази відповідних роз'яснень відносно можливості подання додаткових документів для більш всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію для встановлення права особи на одержання пенсії.
Отже суд робить висновок про те, що підтвердження страхового стажу та належність трудової книжки саме позивачу в процесі розгляду заяви про призначення пенсії за віком, можливо здійснити на підставі первинних документів наданих позивачем в підтвердження страхового стажу згідно записів у трудовій книжці, або витребуваних пенсійним органом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 2213500004914 від 07.03.2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Що стосується позовних вимог в яких позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.07.1989 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.02.2025 року, то суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити, за таких обставин.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, обчислення трудового стажу колгоспника залежить від встановленого правлінням колгоспу річного мінімуму трудової участі особи в громадському господарстві, та фактичної кількості відпрацьованих працівником трудоднів.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача-суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд зауважує, що при прийнятті рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 2213500004914 від 07.03.2025 року за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком, не проводилося обчислення страхового стажу ОСОБА_1 за періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.07.1989 року. тобто відсутня будь-яка оцінка можливості обчислення страхового стажу.
Таким чином, суд робить висновок про те, що необхідно відмовити у позовних вимогах в яких позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.07.1989 року, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.02.2025 року, оскільки обчислення страхового стажу позивача за наведених обставин передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, а необхідність призначення пенсії за віком залежить від наявності достатнього розміру страхового стажу, обчислення якого є обов'язком і виключними повноваженнями органу, що призначає пенсію із врахуванням того, що такі дії пенсійним органом при прийнятті рішення не проводилися.
Враховуючи наведене, суд вважає, що необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року № 1058-IV із врахуванням висновків суду.
Підсумовуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований частково, доведений дослідженими доказами частково, тому підлягає частковому задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 2213500004914 від 07.03.2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року № 1058-IV із врахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21005 , код ЄДРПОУ - 13322403) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.К. Блонський