Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13.11.25 р. Справа №520/29541/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації за не отримане речове майно за весь період служби з 05.02.2023 року по 07.06.2024 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України 07.06.2024 рік;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за не отримане речове майно за весь період служби з 05.02.2023 року по 07.06.2024 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України 07.06.2024 рік.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
З наданих разом з позовом документів встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки від 12.08.2025 №6327-5003765131 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. В позовній заяві зазначено поштову адресу ОСОБА_1 як: АДРЕСА_1 , яка є адресою фактичного проживання як ВПО.
Зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_2 .
Місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України зазначено: АДРЕСА_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
За змістом пункту 3 статті 4 КАС України адміністративний суд це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Отже, належним та компетентним судом в розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Наведене визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Наведене вище визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.
Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
У статті 3 вказаного Закону надано визначення, зокрема, таких термінів:
місце перебування житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
місце проживання житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
З 22.11.2014 набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2014 року "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі Закон № 1706-VII), яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
За змістом положень ч. 1 ст. 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (далі Постанова № 509).
Відповідно до пункту 1 Постанови № 509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 цього Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 265 декларація формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, зазначених у пункті 9 цього Порядку.
Пунктом 9 Порядку № 265 визначено, що у декларації зазначаються такі відомості про особу: 1) прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності);2) стать;3) дата народження;4) місце народження (країна, область, район, населений пункт (за наявності);5) відомості про громадянство;6) адреса житла, в якому декларується місце проживання;7) попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи задекларовано/зареєстровано);8) контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв'язку (за наявності);9) реквізити паспортного документа особи (серія та/або номер, дата видачі паспорта громадянина України, найменування уповноваженого суб'єкта, що видав, строк дії (за наявності); для дитини віком до 14 років, крім іноземців та осіб без громадянства, серія та номер свідоцтва про народження або реквізити документа про реєстрацію народження, виданого компетентним органом іноземної держави і легалізованого у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, за умови підтвердження таких відомостей засобами електронної інформаційної взаємодії;10) реквізити паспортного документа іноземця чи особи без громадянства (за наявності) для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання, оформленої засобами Єдиного державного демографічного реєстру;11) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);12) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);13) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр військовозобов'язаних) (за наявності) або відомості військово-облікового документа (тип військово-облікового документа, найменування районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відтак довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи, та не є документом, який підтверджує зареєстроване місце перебування особи.
Пунктом 46 вказаного Порядку визначено, що посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення:
приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи;
вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265;
формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265.
Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію.
Відтак суд доходить висновку, що надана позивачем довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивача в м. Харкові, оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.
Відповідно до ч.1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, вказаною правовою нормою передбачено альтернативну територіальну підсудність справи за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Суд звертає увагу, що положення частини 1 статті 25 КАС України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
При цьому, положеннями статті 25 КАС України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання позивача як ВПО матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Вказана позиція узгоджується з правовими висновками постанови Верховного Суду від 24 червня 2024 року по справі №554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23), що враховується при вирішенні питання визначення територіальної юрисдикції (підсудності) даного позову.
Отже, при визначенні територіальної юрисдикції (підсудності) даної спору суд приймає до уваги лише адресу реєстрації позивача ( АДРЕСА_2 ).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки адресою реєстрації позивача є: АДРЕСА_2 , суд дійшов висновку, що дана справа належить до територіальної юрисдикції Луганського окружного адміністративного суду, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Луганського окружного адміністративного суду за посиланням https://adm.lg.court.gov.ua/sud1270/, тимчасова адреса для листування Луганського окружного адміністративного суду: 49089, місто Дніпро, вул. Будівельників, 28, а/с 4585.
Згідно частини 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Керуючись ст. ст. 20, 26, 29, 30, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - передати до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В.Шевченко