Справа №500/5026/25
13 листопада 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Тернопільській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальній сумі 4800,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача наявний податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 4800,00 грн, який в добровільному порядку не сплачений, а тому підлягає стягненню в примусовому порядку за рішенням суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог частин третьої, шостої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею сформовано відповідний запит та отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно з якою відомості щодо особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.
Також, судом на адресу Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Тернопільській області направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На адресу суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Тернопільській області надано інформацію, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 від 26.09.2018.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено відповідачу в її електронний кабінет та доставлено 30.08.2025.
За наведених обставин суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд цієї адміністративної справи.
Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач не скористалася, заяв чи клопотань суду не направляла.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа - підприємець 02.06.2021, а 21.10.2021 за власним рішенням даної фізичної особи - підприємця припинено підприємницьку діяльність, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Також, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно довідки про наявність податкового боргу у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 4800,00 грн (основний платіж).
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла згідно поданої до податкового органу зави про застосування спрощеної системи оподаткування №191821138287 від 02.06.2021, відповідно до якої фізична особа - підприємець ОСОБА_1 на підставі ст.298 ПК України обрала спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.07.2021, зазначивши відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України 2 групу платника єдиного податку та обравши 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати згідно ст.293 ПК України. ФОП ОСОБА_1 згідно ст.295 ПК України щомісячно зобов'язана сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску в сумі 1200,00 грн не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця у 2021 році. Однак, відповідачем залишилось фактично не сплачене узгоджене податкове зобов'язання починаючи з липня 2021 року по жовтень (включно) 2021 року в сумі 4800,00 грн.
Наявність у відповідача податкового боргу підтверджується також розрахунком суми податкового боргу, борг відображений в інтегрованій картці платника податків.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
За приписами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
У відповідності до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 ПК України).
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями. Такі суми підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені ПК України.
У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум грошових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога форми Ф №0032444-1302-1918 від 14.12.2021 з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.
Доказів того, що вказана вище вимога оскаржувалась та/або відкликалась сторонами суду не надано.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звергається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Також суд звертає увагу, що податковий борг виник на підставі грошових зобов'язань за платежами, визначеними як фізичній особі-підприємцю, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності якої проведена 21.10.2021.
Порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаного з банкрутством, регламентує стаття 97 ПК України. У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (пункт 97.1 статті 97 ПК України).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи (абзац другий пункту 97.3 статті 97 ПК України).
Відповідно до пункту 97.4 статті 97 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа (підпункт 97.4.3).
Отже, стягнення податкового боргу стосовно фізичної особи-підприємця має здійснюватися з фізичної особи, яка є належним відповідачем у даній справі.
За змістом частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на суму 4800,00 грн, відповідачем не подано до суду доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути податковий борг з відповідача.
Питання відшкодування судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не вирішується.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 4800,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 13 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Мартиць О.І.