Справа № 500/3893/25
12 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Павлюк Оксана Миколаївна, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач, або ГУ ДПС у Тернопільській області) у якому просив суд визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості:
№0539807-2407-1918-UA61040150000098181 за 2022 рік на суму 66716,65 грн;
№0539808-2407-1918-UА61040150000098181 за 2023 рік на суму 68769,47 грн;
№0539810-2407-1918-UА61040150000098181 за 2024 рік на суму 72875,11 грн.
Позовні вимоги у заявах по суті справи (позові та відповіді на відзив) обґрунтовані тим, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується власниками нежитлової нерухомості, по об'єкту оподаткування - інші будівлі загальною площею 1466,3 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Таке нарахування позивач вважає безпідставним, оскільки належне йому на праві власності нежитлове приміщення в силу положень п. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так як будівля належить сільськогосподарському товаровиробнику і віднесена до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.
Відповідач подав відзив на позов та заперечення, у яких позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 загальна сума доходу за звітній (податковий) період становить: у 2022р. - 4600,00 грн.; у 2023р. - 62000,00 грн.; у 2024р. - 72000,00 грн. Також акцентує увагу на відсутності доказів використання спірного нерухомого майна для сільськогосподарської діяльності. З огляду на зазначене, вважає, що позивач не є сільськогосподарським товаровиробником, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 04.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 04.07.2025 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 04.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін до суду не звертались.
Інших заяв та клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.03.2007, посвідченого приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Хвеськович Н.О. за реєстром №495, є власником будівлі корівника загальною площею 1466,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14039550 від 27.03.2007, виданим Збаразьким районним бюро технічної інвентаризації за реєстраційний номером 17686926 та технічним паспортом від 26.05.2025 за реєстраційний номером ТІ01:0873-8614-8805-1270.
З відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 02.02.2022 зареєстрований як фізична особа-підприємець з видом економічної діяльності « 01.41. Розведення великої рогатої худоби молочних порід».
Інформацію про інші види економічної діяльності про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань не внесено.
Як слідує з витягу №2219183400698 з реєстру платників єдиного податку ГУ ДПС України у Тернопільській області від 21.02.2022 ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування 2 групи за КВЕД "01.41. Розведення великої рогатої худоби молочних порід". Місцем провадження підприємницької діяльності вказано: АДРЕСА_1 .
Відповідно до реєстраційної картки господарства, яка заповнена Тернопільською державною лікарнею ветеринарної медицини Тернопільської області 20.02.2022, суб'єкт господарювання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 02.02.2022 має статус суб'єкта племінної справи у тваринництві; вид тварин: Велика рогата худоба; виді діяльності: 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; місцезнаходження: Код КОАТУУ 61224833003, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Івашківці, вул.Байди Вишнівецького, буд.48. Вказане господарство перебуває під контролем закладу ветеринарної медицини.
24.06.2025 ФОП ОСОБА_2 подав до Головного управління ДПС у Тернопільській області заяву про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма 20-ОПП), в якій вказав об'єкт оподаткування будинок корівника, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заява прийнята контролюючим органом, що підтверджується квитанцією №2 від 24.0.2025 за реєстраційним №9182948913.
Відповідно до податкових повідомлень-рішень від 21.05.2025 №0539807-2407-1918-UA61040150000098181, №0539808-2407-1918-иА61040150000098181, №0539810-2407-1918-иА61040150000098181 ГУ ДПС у Тернопільській області на підставі ст. 266 Податкового кодексу України проведено нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується власниками нежитлової нерухомості, по об'єкту оподаткування в АДРЕСА_1 загальною площею 1466,30 кв.м за 2022 рік на суму 66 716,65 грн., за 2023 рік на суму 68769,47грн, за 2024 рік на суму 72875,11 грн.
Не погоджуючись з такими рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів позовної заяви суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовує та визначає Податковий кодекс України (ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
За правилами пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Пунктом 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Аналіз вказаного свідчить, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є однією зі складових податку на майно, а платником такого податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Суд звертає увагу, що підпунктом "ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, в редакції з 01.01.2019 до 16.03.2024, передбачено, що не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, в розумінні вимог пп."ж" пп.266.2.2 п.266.1 ст.266 ПК України нежитлова будівля не підлягає оподаткуванню спірним податком за наявності сумарно наступних умов:
така нежитлова будівля віднесена до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;
власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник;
така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.
Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 21 травня 2024 року у справі № 600/5153/23-а та від 05 лютого 2025 року у справі № 500/6132/23.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» від 23 лютого 2024 року № 3603-IX (далі - Закон № 3603-IX), який набрав чинності 16.03.2024, підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 викладено в новій редакції:
«ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку".
Отже, за новою редакцією пп."ж" пп.266.2.2 п.266.1 ст.266 ПК України підставами для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати, є не тільки сам факт призначення такої будівлі та статус платника податку як сільськогосподарського товаровиробника, а і фактичне використання ним спірної нежитлової будівлі для сільськогосподарських потреб.
У даній справі не є спірним питання призначення будівлі для цілей звільнення її від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки, згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та з 01.01.2024 Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що позивач не може вважатись сільськогосподарським товаровиробником, оскільки на його думку відсутні докази використання об'єкта нерухомості, за який нараховано податок, у сільськогосподарській діяльності.
Досліджуючи питання наявності у позивача як фізичної особи статусу сільськогосподарського товаровиробника, судом враховано, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, в редакції до 01.01.2022, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, або фізична особа - підприємець яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 року № 1914-IX, який набрав чинності 01.01.2022, змінено редакцію підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, зокрема виключено слова та цифри "для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу".
Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
З наведеного слідує, що з 01.01.2022 поняття «сільськогосподарський товаровиробник», визначення якого наведено у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, не має обмеженого застосування виключно для цілей глави розділу ХІV ПК України «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», а тому застосовується до регулювання всіх відносин оподаткування, в тому числі і до регулювання сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ «Податок на майно»).
Судом встановлено що позивач з 02.02.2022 зареєстрований як фізична особа-підприємець з єдиним видом економічної діяльності "01.41. Розведення великої рогатої худоби молочних порід", а тому він є сільськогосподарського товаровиробником у розумінні підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Водночас, умову фактичного використання сільськогосподарським товаровиробником об'єкта нерухомості у сільськогосподарській діяльності для звільнення від податку на нерухоме майно передбачено Законом № 3603-IX з 16.03.2024, однак податковими повідомленнями-рішеннями від21.05.2025 №0539807-2407-1918-UA61040150000098181 та №0539808-2407-1918-UА61040150000098181 нараховано податок за 2022 та 2023 роки.
Поміж тим, з витягу №2219183400698 з реєстру платників єдиного податку ГУ ДПС України у Тернопільській області від 21.02.2022 судом встановлено, що позивач з 02.02.2022 здійснює господарську діяльність за єдиним видом за КВЕД « 01.41. Розведення великої рогатої худоби молочних порід» за місцем провадження підприємницької діяльності: Тернопільська область, Збаразький район, с.Івашківці, вул. Вишневецького Байди, буд.48, тобто за місцезнаходженням нерухомого майна, за яке нарахований податок.
Зазначене підтверджується і реєстраційною карткою господарства, виданою Тернопільською державною лікарнею ветеринарної медицини Тернопільської області 20.02.2022, з якої слідує що суб'єкт господарювання ОСОБА_1 з 02.02.2022 має статус суб'єкта племінної справи у тваринництві; вид тварин: Велика рогата худоба; виді діяльності: 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; місцезнаходження: Код КОАТУУ 61224833003, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Івашківці, вул.Байди Вишнівецького, буд.48, і що вказане господарство перебуває під контролем закладу ветеринарної медицини.
Також 24.06.2025 ФОП ОСОБА_2 подав до Головного управління ДПС у Тернопільській області заяву про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма 20-ОПП), в якій вказав об'єкт оподаткування будинок корівника, який знаходиться за адресою: с. Івашківці, вул. Дмитра Байди Вишневецького, №48, Тернопільський район, Тернопільська область.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач впродовж 2022-2024 років здійснював діяльність за іншими видами діяльності, окрім як « 01.41. Розведення великої рогатої худоби молочних порід», та використовував спірне майно для цілей, що не пов'язані із сільськогосподарською діяльністю.
Суд зазначає, що в силу частини другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд відхиляє покликання представника відповідача на те, що відповідно до податкової декларації платника єдиного податку загальна сума доходу позивача за звітній (податковий) період становить: у 2022р. - 4600,00 грн.; у 2023р. - 62000,00 грн.; у 2024р. - 72000,00 грн., оскільки виходячи із предмета спору та характеру спірних правовідносин достовірність відображення інформації про доходи у податковій звітності, як і реальність господарських операцій, не є предметом дослідження у даній справі.
Отже, виходячи із встановлених судом обставини справи та системного аналізу наведених законодавчих норм, суд дійшов висновку про необґрунтоване нарахування позивачу грошових зобов'язань за 2022, 2023, 2024 роки за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується власниками нежитлової нерухомості, а тому податкові повідомлення-рішення від 21.05.2025 №0539807-2407-1918-UA61040150000098181, №0539808-2407-1918-UА61040150000098181, №0539810-2407-1918-UА61040150000098181 є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи та не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судові витрати
Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2096,88 грн, що підтверджується квитанцією №2957-5632-8806-6057 від 30.06.2025.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 2096,88 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 21.05.2025 №0539807-2407-1918-UA61040150000098181, №0539808-2407-1918-UА61040150000098181, №0539810-2407-1918-UА61040150000098181.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2096 (дві тисячі дев'яносто шість) грн. 88 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637).
Головуючий суддя Юзьків М.І.