12 листопада 2025 р. Справа № 480/12532/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа - Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона, яка є пенсіонером та працює в Комунальному некомерційному підприємстві "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До заяви було додано усі документи, які підтверджують її право на перерахунок пенсії, однак їй відмовлено в перерахунку пенсії зв'язку з відсутністю страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії. Зокрема, відповідач повідомив, що перерахунок її пенсії був здійснений автоматично з 01.04.2023 з урахуванням страхового стажу по 31.03.2022. Вважає таку відмову протиправною та зазначає, що вона працювала в період з 31.03.2022 до 31.03.2023, отримувала заробітну плату, з якої сплачено ЄСВ, що, однак, не врахував відповідач для повного перерахунку пенсії. При цьому її заробітна плата збільшилася з часу проведення перерахунку, що значно впливає на розмір пенсії під час перерахунку. У зв'язку з цим відмова відповідача здійснити перерахунок пенсії є протиправною та такою, що порушує її конституційні права та законі інтереси. Просить позов задовольнити.
Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Третя особа надала пояснення щодо позову, в яких зазначила, що позивач має право на перерахунок пенсії, оскільки продовжувала працювати на підприємстві в період з 31.03.2022 до 28.02.2023, тому цей період має бути врахований під час перерахунку її пенсії.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Суд встановив, що позивач є пенсіонером та з 1996 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, працює в Комунальному некомерційному підприємстві "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради (а.с.14-18,19,20).
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до сякої було додано усі документи, які підтверджують її право на перерахунок пенсії, однак листом від 21.08.2023 відповідач повідомив її про відмову в перерахунку пенсії зв'язку з відсутністю страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії. Зокрема, відповідач повідомив, що перерахунок її пенсії був здійснений автоматично з 01.04.2023 з урахуванням страхового стажу після її призначення (останнього перерахунку). Страховий стаж обчислений по 31.03.2022 (а.с.25-26).
Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати позивачці пенсію необґрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
На підставі частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У спірних правовідносинах позивачці призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок перерахунку пенсій наведений у статті 42 Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Відповідно до матеріалів справи на час звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії позивач працювала в Комунальному некомерційному підприємстві "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради. Отже, позивач має право на перерахунок пенсії за умови підтвердженого страхового стажу.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені у статті 24 Закону.
Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з абзацом першим частини другої, абзацом першим частини третьої статті 24 Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону.
Так, відповідно до частини першої, другої статті 20 Закону страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини десятої статті 20 Закону якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб передбачена статтею 106 Закону.
За змістом цієї норми відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
У постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17, від 30 вересня 2019 року у справі № 316/1392/16-а, від 27 травня 2021 року у справі № 343/659/17 Верховний Суд вказав, що за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повиннн відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
У спірних правовідносинах позивачці до страхового стажу не зараховано період її роботи з 01.04.2022 до 28.02.2023 в Комунальному некомерційному підприємстві "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради на посаді сестри медичної хірургічного кабінету відділення хірургії "Однієї доби", оскільки за вказаний період відсутня інформація про сплату страхових внесків.
При цьому, наявні в матеріалах справи докази, а саме копії платіжних інструкцій за спірний період, підтверджують сплату Комунальним некомерційним підприємством "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради єдиного соціального внеску (а.с.80-124,144-179).
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо зарахування спірного періоду до страхового стажу, оскільки аналіз норм статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дозволяє дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. Водночас, обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків відповідно до Закону покладений на підприємство-страхувальника.
Порушення ж підприємством-страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку з чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише для самого підприємства-страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) і не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку, у свою чергу, нараховувалися страхові внески.
Таким чином, позивач не може бути позбавлена права на зарахування періоду роботи з 01.04.2022 до 28.02.2023 в Комунальному некомерційному підприємстві "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради до страхового стажу.
Також суд враховує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Таким чином, на час звернення позивача до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії загальний страховий стаж позивача є підтвердженим для цілей перерахунку пенсії, що, у свою чергу доводить протиправність дій відповідача щодо відмови в перерахунку її пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, не зарахувавши до стажу позивача, що дає право на перерахунок пенсії, період роботи з 01.04.2022 до 28.02.2023 та відмовивши позивачці в перерахунку пенсії, не дотримався вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період її роботи з 01.04.2022 по 28.02.2023 та врахувавши заробітну плату, з метою отримання пенсії у належному розмірі, та виплатити недоотримані грошові кошти є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ідентифікаційний код 21108013), третя особа - Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради (40007, м. Суми, вул. Марко Вовчок, 2, ідентифікаційний код 02000317), про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо незарахування під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2023 року згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу періоду роботи з 01.04.2022 по 28.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу для перерахунку пенсії згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період її роботи з 01.04.2022 по 28.02.2023 та врахувавши заробітну плату, яка збільшилася з часу останнього перерахунку, з метою отримання пенсії у належному розмірі, та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатом перерахунку пенсії.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах