13 листопада 2025 рокум. Рівне№460/9991/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його перерахувати та виплачувати з 10.12.2024 фактично нараховану позивачу пенсію без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром, враховуючи рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі №460/13889/21 без застосування та понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, із збереженням підвищення (щомісячної індексації) основного розміру пенсії за 2022-2023-2024 роки, установленого згідно з постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118, та від 24.02.2023 року №168, та від 23.02.2024 року №185, від 02.03.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», з урахуванням раніше виплачених коштів.
Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, яка йому призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). При перерахунку пенсії на підставі рішення суду відповідачем було застосовано обмеження максимального розміру пенсії позивача. А тому позивач, вважаючи протиправною таку поведінку відповідача, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду відзив, де заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає про те, що Постановою 209 встановлено, що розміри пенсій збільшення у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, а обмеження виплати пенсії встановлено частиною 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зауважує, що розмір пенсії позивача перевищує встановлену величину, відтак відсутні підстави до виплати йому індексації. З огляду на вказане, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив та подав до суду свою відповідь на відзив, в якій позивач заперечує щодо доводів відповідача, наведених останнім у його відзиві. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана позивачем до суду 10.06.2025 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 10.06.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 16.06.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Після прийняття до провадження справи судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Ухвалою від 23.10.2025 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків вказаної позовної заяви тривалістю 5 днів з дня вручення позивачу цієї ухвали. Судом запропоновано усунути недоліки шляхом подання позивачем до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо позовних вимог, які пред'явлені поза межами встановленого законом строку для звернення за захистом, із відповідними обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску вказаного строку щодо цих позовних вимог.
Ухвалою від 04.11.2025 суд позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - залишив без розгляду в частині позовних вимог, які стосуються періоду з 01.05.2022 по 09.12.2024.
Ухвалою від 04.11.2025 суд продовжив розгляд справи №460/9991/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - в частині позовних вимог, які стосуються періоду починаючи з 10.12.2024.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву і 25.06.2025 подав до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив та подав 30.06.2025 до суду свою відповідь на відзив, в якій позивач заперечує щодо доводів відповідача, наведених останнім у його відзиві.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач є пенсіонером, як пенсіонер перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, де отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується даними з пенсійного посвідчення позивача від 17.04.2013 № НОМЕР_1 , копія якого наявна у матеріалах справи.
Рішенням суду від 29.12.2021 у справі №460/13889/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988, із обов'язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України довідки від 10.09.2021 №22/6-5475, з розрахунку 85% грошового забезпечення без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
З наявних в матеріалах справи перерахунків пенсії позивача встановлено, що з на виконання вказаного рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача, де розмір пенсії з надбавками з 01.05.2022 становить 25499,56 грн, однак з урахуванням максимального розміру становить 22368,03 грн; з 01.03.2024 розмір пенсії з надбавками становить 28499,55 грн, однак з урахуванням максимального розміру становить 23610,00 грн, з 01.03.2025 розмір пенсії з надбавками становить 29999,55 грн, однак з урахуванням максимального розміру становить 23610,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача із запитом, у якому просив надати інформацію чи застосовано до пенсії позивача обмеження її виплати максимальним розміром.
Листом від 09.01.2024 відповідач повідомив позивача, що ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне убезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції, до діяла у 2016 році) встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії особливі заслуги заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України...» на відповідний рік встановлено прожиткових мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2019 - 1638 грн., з 01.07.2020 - 1712 грн., з 01.12.2020 -1769 грн., 01.07.2021 - 1854 грн, 01.12.2021 - 1934 грн., з 01.07.2022 - 2027 грн., з 01.12.2022 - 2093 грн. Отже, підстав для індексації пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 та №168 від 24 лютого 2023 у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області немає.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є дії відповідача, які полягають у неналежному виконанні ним обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням постанов КМУ від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 24.02.2024 №185 та від 25.02.2025 №209 в проіндексованому розмірі.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом №2262-ХІІ від 09.04.1992. Згідно зі статтею 10 Закону №2262-ХІІ призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ (далі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності 01.10.2011.
За положеннями статті 2 Закону №3668-VІ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII), доповнено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ наступним положенням: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Таким чином, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року діяло обмеження максимального розміру пенсії в розмірі 10740,00 грн відповідно до Закону №911-VIII. З урахуванням встановленого на 2018 рік розміру прожиткового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII “Про Державний бюджет України на 2018 рік» та Законом №3668-VI максимальний розмір пенсії з 01 січня 2018 склав 13730 грн.
Разом з тим, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Водночас, Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини 7 статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI. Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.
З аналізу викладеного суд зазначає, що протягом спірного періоду стаття 43 Закону №2262-ХІІ не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Отже, внесені Законом №1774-VIII до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ. Так, Верховний Суд зробив висновок про протиправність обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, у постановах від 29.02.2024 №300/489/21, від 20.03.2024 №560/8994/21, від 27.03.2024 №500/2724/21, від 27.03.2024 №620/4764/21.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, як визначено частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Тобто, протягом спірного періоду стаття 43 Закону №2262-ХІІ не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Судом вже зроблений висновок, що стаття 43 Закону №2262-ХІІ не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Враховуючи викладені норми права, суд вважає за необхідне наголосити, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-XII, є протиправним та порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» установлено, що з 1 березня 2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови (у розмірі 1,197), з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови (розмір збільшення не може перевищувати 1500 гривень), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
За положеннями пункту 2 Постанови №185, з 01.03.2024 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2023 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
З 01.03.2025 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», відповідно до якої з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" установлено, що:
у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Суд з наявних в матеріалах справи перерахунків пенсії позивача встановив, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185 та №209 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснено перерахунок пенсії позивача, де з 01.03.2025 індексація базового ОСНП за 2022 рік становить 3131,52 грн, за 2023 рік - 1500,00 грн, за 2024 рік - 1500,00 грн та за 2025 рік - 1500,00 грн, водночас відповідачем за наслідками такого перерахунку індексація пенсії, установлена позивачу на підставі вказаних постанов, хоч і нараховується, однак не виплачується з огляду на обмеження пенсії максимальним розміром, що не заперечується відповідачем.
Так, суд звертає увагу, що незважаючи на наявність в постановах Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2023 №185 та від 25.02.2025 №209 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії пенсійного органу щодо розрахунку та механізму виплати пенсії позивачу, є протиправними та порушують гарантовані права позивача на належне пенсійне забезпечення.
Таким чином, виплата відповідачем пенсії у розмірі меншому, ніж це передбачено Законом, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача мирно володіти своїм майном.
5. Висновки суду по суті спору та позовних вимог
Враховуючи встановлені судом обставини, пенсія позивача повинна виплачуватись у перерахованій відповідачем сумі без її обмеженням будь-яким максимальним (граничним) розміром.
Відтак, суд дійшов висновку, що аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.
З огляду на вказане, в тому числі зважаючи на визнання неконституційними положень частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, а також встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром перерахованої пенсії позивача.
Суд вважає, що порушені права та інтереси позивача в повній мірі будуть відновленні у спосіб зобов'язання відповідача обчислювати пенсію позивача, починаючи з 10.12.2024 без обмеження такої пенсії максимальним (граничним) розміром в проіндексованому розмірі та з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі №460/13889/21.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду спору у цій справі, на переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, а тому суд вважає, що у цій справі є фактичні і правові підстави для ухвалення рішення про повне задоволення позову.
5. Розподіл судових витрат
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його до вчинення певних дій, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 10.12.2024 максимальним (граничним) розміром та без урахування індексації пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 10.12.2024 без обмеження такої пенсії максимальним (граничним) розміром та з урахуванням індексації, встановленої згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі № № 460/13889/21, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК