13 листопада 2025 року м. Рівне №460/12224/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Рівненській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2025 №010923090116, №01092109016, №010918090116.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами з порушенням діючого законодавства не здійснювала, а отже, застосування до неї штрафних санкцій є протиправним. Зокрема вказує, що у платника податків та контролюючого органу виникли розбіжності при з'ясуванні питання щодо строку дії ліцензій підприємця на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, проте вона не погоджується з висновками інспекторів, що проводили перевірку. Додатково зазначає, що продаж алкогольних та тютюнових виробів 10.02.2025 був здійснений з ліцензією яка діяла до 10.02.2025 до 23 год 59 хв. Крім того, вказує, що застосовані штрафні санкції за реалізацію алкогольних напоїв за за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі алкогольні напої, щодо неї є протиправними.
Ухвалою від 23.07.2025 року прийнято позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем зазначено, що ГУ ДПС у Рівненській області 26.05.2025 року проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність. Відповідачем встановлено порушення вимог ч.7 ст.16, ч.1 ст.23 та ч.32 розділу ХІІІ, Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібний цін на окремі види алкогольних напоїв». Під час проведення перевірки було встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії; здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії; здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі алкогольні напої. Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Рівненській області щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Ухвалою суду від 13.11.2025 у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, діяльність якої припинена, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 23.09.2025 №2006080060003026265, підстава: власне рішення.
Основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД 56.10 було Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний)
26.05.2025 року Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі Податкового кодексу України, законів України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251. Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібний цін на окремі види алкогольних напоїв», наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 №218 «Про затвердження правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами» та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг підакцизних товарів в України проведено фактичної перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - де ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 27.05.2025 №8643/ж5/17-00-09-01-12/ НОМЕР_1 .
Згідно висновків акту перевірки, податковим органом було встановлено наступні порушення:
1) роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, а саме відповідно до Системи обліку даних «Реєстратор розрахункових операцій» ДПС України встановлено реалізацію 10.02.2025 р. через РРО, фіскальний №3000878415, алкогольних напоїв на загальну суму 1219,00 грн без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
2) роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, а саме відповідно до Системи обліку даних «Реєстратор розрахункових операцій» ДПС України встановлено реалізацію 10.02.2025 р. через РРО, фіскальний №3000878415, тютюнових виробів на загальну суму 3240,00 грн без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;
3) роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі алкогольні напої, а саме відповідно до Системи обліку даних «Реєстратор розрахункових операцій» ДПС України встановлено реалізацію 02.12.2024 р. через РРО, фіскальний №3000878415, однієї пляшки коньяку «Десна» 3* 0,25 л за ціною 95,0 грн (фіскальний чек №11320010 від 02.12.2024 р.), а встановлена мінімальна роздрібна ціна на 1 пляшку коньяку тризіркового 0,25 л становить 96,24 грн (962,4 х 0,4 х 0,25 = 96,24 грн).
ФОП ОСОБА_1 надала заперечення до акту перевірки від 02.06.2025 року, у яких зазначила, що не погоджується з висновками інспекторів, що продаж алкогольних та тютюнових виробів 10.02.2025 був здійснений без ліцензій. Оскільки початком строку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами платника податку за ліцензіями є 10.02.2024, а останнім днем провадження відповідної діяльності за цими дозвільними документами по спливу одного року (365 днів) є 10.02.2025. Зазначила , що ст. 16, 23 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" не порушувала.
Однак ГУ ДПС у Рівненській області на підставі акту фактичної перевірки сформовано податкове повідомлення-рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій №010923090116 від 20.06.2025 на суму 24 000,00 грн, №010921090116 від 20.06.2025 на суму 24 000,00 грн, №010918090116 вді 20.06.2025 на суму 16 000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до положень пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Згідно з пп.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пп.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Згідно з положеннями п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 ПК України.
Згідно п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За приписами п.п.80.2.2п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, у тому числі, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817), який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.
Відповідно до ч.1 Розділу XII Прикінцевих положень Закону № 3817, встановлено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім встановлених нормою виключень.
Частиною 2 Розділу XII Прикінцеві положення встановлено, що Закон України 3817-ІХ і Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону.
Положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону.
Отже, оскільки перевірка проведена та податкові повідомлення-рішення винесені після набрання чинності Закону №3817, то в даному випадку застосуванню підлягають норми цього закону.
Щодо реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі такими товарами, то суд враховує наступне.
Відповідно до визначень, наведених у ч.1 ст.1 Закону № 3817:
Роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування; сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).
Ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.
Мінімальна роздрібна ціна на алкогольний напій - мінімальна ціна на одиницю товару (алкогольної продукції), визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для роздрібного продажу такого товару (алкогольної продукції) кінцевим споживачам.
Місце роздрібної торгівлі - місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках - із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів. Торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних.
Тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Стаття 16 Закону №3817 визначає основні вимоги до оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Статтею 23 Закону №3817 визначено основні вимоги до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюновою сировиною.
Так, роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб'єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, мають право реалізовувати сидр та перрі (без додавання спирту) без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).
Роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.
Заборона, визначена абзацом першим цієї частини, також поширюється на безоплатне розповсюдження на території України тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах.
За приписами статті 1 Закону України № 3817-ІХ ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності;
Ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається, за умови реєстрації або взяття на облік суб'єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб'єктом господарювання про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності.
Стаття 43 Закону України № 3817-ІХ визначає порядок отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, крім ліцензій, надання яких здійснюється в автоматичному режимі
Ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Для отримання ліцензії суб'єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Орган ліцензування зобов'язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності не пізніше 10 робочих днів з дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв (для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива), на право оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Таким чином, Законом № 3817-ІХ лише встановлюється, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік.
Згідно акту перевірки, перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами без придбання відповідної ліцензії (термін дії ліцензії по 10.02.2025).
1) відповідно до Системи обліку даних «Реєстратор розрахункових операцій» ДПС України встановлено реалізацію 10.02.2025 р. через РРО, фіскальний №3000878415, алкогольних напоїв на загальну суму 1219,0 грн без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
2) відповідно до Системи обліку даних «Реєстратор розрахункових операцій» ДПС України встановлено реалізацію 10.02.2025 р. через РРО, фіскальний №3000878415, тютюнових виробів на загальну суму 3240,0 грн без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
У ході розгляду справи судом встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 наявні ліцензії :
на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №17160308202400333 з терміном дії з 10.02.2024 року по 10.02.2025 року,
на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №17160311202400276 з терміном дії з 10.02.2024 року по 10.02.2025 року .
Відтак спірним в даному випадку є визначення кінцевої дати дії ліцензії.
Надаючи оцінки вказаним обставинам, суд зауважує наступне.
Законодавець в Цивільному кодексі України виокремлює як поняття "строку" так і "терміну", які не є тотожними.
Згідно з ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до ч.2 ст.252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Поряд з цим, суд зазначає, що згідно з наведеними положеннями Закону №3817-ІХ вживається поняття "термін дії ліцензії" на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, яка видається повноваженим органом на один рік. При цьому, і у відповідності до Порядку, на бланку ліцензії, на лицьовому боці зазначається, серед іншого її термін дії.
Таким чином, у спірних правовідносинах слід застосовувати визначенням "терміну" наведеному у ч.2 ст.252 Цивільного кодексу України, згідно якої термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Як було встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 було видано ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами терміном дії з 10.02.2024 до 10.02.2025.
Отже, термін дії даних ліцензій особисто встановлені повноважним органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення. При цьому дата закінчення поєднана з прийменником "до", у зв'язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.
Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №821/578/17, від 06 травня 2021 року у справі № 820/6160/16, які в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України враховуються судом при прийнятті рішення.
Крім того, згідно з частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає
Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскільки контролюючим органом в ліцензіях самостійно зазначається їх кінцева дата дії "до 10.02.2025", то висновки контролюючого органу про здійснення позивачем 10.02.2025 торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами без ліцензії є безпідставними та не обґрунтованими.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС в Рівненській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
№010923090116 від 20.06.2025, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24000,0 грн (200% вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року) за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії;
№010921090116 від 20.06.2025 згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24000,0 грн (200% вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року) за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії;
Враховуючи вищезазначені висновки суду, Головним управлінням ДПС у Рівненській області неправомірно застосовано до позивача фінансові санкції, у зв'язку з чим ППР №010923090116 від 20.06.2025 на суму 24000,0 грн та ППР №010921090116 від 20.06.2025, на суму 24000,0 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення №010918090116 від 20.06.2025, суд зазначає наступне.
За результатами перевірки серед іншого встановлено: порушення п. 32 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ та постанови КМУ від 30 жовтня 2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі Постанова №957), а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі алкогольні напої. Зокрема відповідно до Системи обліку даних «Реєстратор розрахункових операцій» ДПС України встановлено реалізацію 02.12.2024 р. через РРО, фіскальний №3000878415, однієї пляшки коньяку «Десна» 3* 0,25 л за ціною 95,0 грн (фіскальний чек №11320010 від 02.12.2024 р.), а встановлена мінімальна роздрібна ціна на 1 пляшку коньяку тризіркового 0,25 л становить 96,24 грн (962,4 х 0,4 х 0,25 = 96,24 грн).
Відповідальність за вказане порушення передбачена п.25 частини 2 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ, у розмірі 100 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальної роздрібної ціни, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX (набрав чинності 01.12.2024), розділ XIII "Перехідні положення" Закону №3817 доповнено пунктом 32 такого змісту:
"32. Установити, що:
у період починаючи з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, збільшений на 50 відсотків. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану";
мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв переглядаються Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 68 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18 червня 2024 року № 3817-IX з урахуванням 50-відсоткового збільшення, передбаченого цим пунктом".
30 листопада 2024 на офіційному веб сайті Державної податкової служби України було оприлюднено інформацію Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html).
Таким чином, починаючи з дати набрання чинності Законом від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ (01.12.2024), суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, були зобов'язані застосовувати мінімальні роздрібні ціни визначені п. 32 розділу XIII "Перехідні положення" Закону №3817.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно додатку до Акта проведеної перевірки, ФОП ОСОБА_1 проведено реалізацію 02.12.2024 р. через РРО, фіскальний №3000878415, однієї пляшки коньяку «Десна» 3* 0,25 л за ціною 95,0 грн (фіскальний чек №11320010 від 02.12.2024 р.), а встановлена мінімальна роздрібна ціна на 1 пляшку коньяку тризіркового 0,25 л становить 96,24 грн (962,4 х 0,4 х 0,25 = 96,24 грн).
Дані обставини не спростовані позивачем.
Отже, аналізуючи у сукупності матеріали фактичної перевірки та докази по справі, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено наявність порушення, тому відсутні підстав для визнання протиправним та скасування ППР від 20.06.2025 №010918090116.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачами, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем у цій справі сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн. згідно платіжної інструкції №6332-0427-5076-7036 від 22.07.2025 року.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 726,72 грн (968,96 грн * 75 %) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частинами третьою-п'ятою статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до абзаців 1-2 частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Так, судом встановлено, що позивачу було надано правничу допомогу адвокатом Мазур Р.В.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів позовної заяви долучено договір про надання правничої допомоги від 17.07.2025, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Корпорація права", акт виконання- замовлення від 17.07.2025 з описом наданої допомоги.
Згідно з Актом сторони домовились про надані послуги Адвокатським об'єднанням "Корпорація права" для ФОП ОСОБА_1
Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до наведених норм законодавства, договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч.2 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України; як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладанні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до умов договору, акту виконання замовлень згідно договору про надання правничої допомоги від 17.07.2025 сторонами узгоджено склад, обсяг та вартість послуг адвоката. За змістом договору сторонами обумовлено фіксований розмір гонорару адвоката, що становить 10 000,00 гривень.
Основними критеріями для прийняття судом рішення по відшкодуванню заявлених витрат по наданню правової допомоги адвокатом пов'язаної з розглядом справи є - реальність витрат, розумність їхнього розміру та співмірність зі складністю цієї справи.
Надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами віднесена судом першої інстанції до справ середньої складності, а тому підготовка позовної заяви по суті у даній справі вимагала середнього обсягу юридичної роботи (проте не надмірного, значного).
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що витрачений адвокатом ресурс та час, в процесі надання правової допомоги у даній справі, та обумовлена сторонами сума гонорару адвоката у розмірі 10 000, 0 грн., враховуючи часткове задоволення позовних не співмірні одні з одним.
Відтак, з огляду на встановлені обставини з урахування критеріїв пропорційності, значенням справи для сторони, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, на переконання суду розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню становить 6000 гривень.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Рівненській області
№010923090116 від 20.06.2025,
№01092109016 від 20.06.2025.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 726,72 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 13 листопада 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, код ЄДРПОУ 44070166)
Суддя В.В. Щербаков