13 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12620/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Полтавського апеляційного суду до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови, -
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач Полтавський апеляційний суд звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, а саме просить:
- визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. протиправними;
- постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. від 08.09.2025 ВП № 78609224 про накладення штрафу скасувати.
Суд відкрив провадження тільки щодо наступної частини позовних вимог:
про скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. від 08.09.2025 ВП № 78609224 про накладення штрафу
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на адресу Полтавського апеляційного суду 09.09.2025 надійшла Постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС) Рекашової А.М. від 08.09.2025 ВП № 78609224, згідно якої на Полтавський апеляційний суд за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин у строк встановлений державним виконавцем накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
Постанова мотивована тим, що 15.07.2025 державним виконавцем на підставі виконавчого листа № 440/318/25 виданого Полтавським окружним адміністративним судом 01.07.2025, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою Полтавському апеляційному суду встановлений десятиденний строк для виконання рішення суду.
Станом на 08.09.2025 рішення суду не виконане, про поважні причини невиконання боржником державного виконавця не повідомлено.
Як вбачається з матеріалів справи №440/318/25, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн.
Зобов'язано Полтавський апеляційний суд здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Полтавського апеляційного суду для проведення виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
16.07.2025 на адресу суду надійшла постанова головного державного виконавця від 15.07.2025 ВП № 78609224 про відкриття виконавчого провадження, постановленої на підставі виконавчого листа № 440/318/25 виданого Полтавським окружним адміністративним судом 01.07.2025, якою зобов'язано Полтавський апеляційний суд здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, яке набрало законної чинності 19 травня 2025 року Полтавським апеляційним судом проведено перерахунок суддівської винагороди судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якоговстановлено на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн. (оклад - 166540,00 грн.).
Проте, виконання судового рішення за відкритою бюджетною програмою Полтавського апеляційного суду КПКВ 0501150 “Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» неможливе через відсутність кошторисних призначень.
Стислий зміст заперечень відповідача, пояснень третьої особи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначив, що на виконанні у Відділі перебуває виконавчий лист № 440/318/25 виданий 01.07.2025 Полтавським окружним адміністративним судом про зобов'язання Полтавського апеляційного суду здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Керуючись статтями 3, 4, 24-27 Закону державним виконавцем 15.07.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Пунктом 2 постанови боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено боржнику для виконання, а стягувачу до відома.
Полтавський апеляційний суд листом від 25.08.2025 № 04.6-32/47/2025 повідомив відділ про здійснення ним нарахування стягувачу суддівської винагороди згідно рішення суду. Разом з тим, щодо виплати нарахованих коштів зазначено про неможливість виконання рішення суду, оскільки за відкритою бюджетною програмою Полтавського апеляційного суду КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" відсутні кошторисні призначення. Повідомляється, що судом направлено звернення до Державної судової адміністрації України, як головного розпорядника бюджетних коштів, для забезпечення виконання рішення суду. Також, боржник зазначає, що у період продовження дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
Станом на 08.09.2025 рішення суду залишалось невиконаним боржником. Враховуючи, що боржником не здійснено заходів направлених на виконання рішення суду, а відтак боржником не виконано вимог виконавчого документа, керуючись статтями 63, 75 Закону за невиконання без поважних причин рішення на боржника накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн., постановою від 08.09.2025.
Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Накладення штрафу є відповідальністю, яка наступає за невиконання рішення суду боржником, тому її скасування фактично звільняє боржника від відповідальності за невиконання рішення суду.
Відповідачем надані докази на вимогу суду.
Третя особа пояснень у справі не надала.
Заяви, клопотання учасників справи.
24.09.2025 до суду надійшла заява від позивача на виконання ухвали суду, до якої він додав доказ сплати судового збору та уточнену позовну заяву.
08.10.2025 до суду надійшла заява від позивача.
21.10.2025 до суду надійшло клопотання від позивача.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року позовна заява залишена без руху. Постановлені судом вимоги усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: належного формування підстав та предмету позову, з урахуванням мотивувальної частини цієї ухвали суду; документа про сплату судового збору у сумі 2422,4 грн.
24.09.2025 до суду надійшла уточнена позовна заява від відповідача і докази сплати судового збору.
Ухвалою суду від 24.09.2025 у цій справі продовжений строк для усунення недоліків позовної заяви до закінчення десятиденного строку, з дня отримання цієї ухвали, шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви із зазначенням у позовних вимогах, які саме дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. позивач просить визнати протиправними.
Ухвалою суду від 13.10.2025 продовжений строк для усунення недоліків позовної заяви до закінчення десятиденного строку, з дня отримання цієї ухвали, шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви із зазначенням у позовних вимогах, які саме дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. позивач просить визнати протиправними.
21.10.2025 до суду надійщло клопотання від позивача, у якому він зазначив, що Полтавським апеляційним судом в уточненій позовній заяві зазначені позовні вимоги та обставини, якими суд обгрунтовує свої вимоги, і викладена позиція щодо предмета та підстав позову.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 позовна заява повернута представнику позивача, в частині вимог визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. протиправними. В іншій частині прийнята позовна заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі №440/12620/25; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залучено ОСОБА_1 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 440/318/25, зокрема, зобов'язано Полтавський апеляційний суд здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів. Зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Полтавського апеляційного суду для проведення виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
01.07.2025 позивачу видані два виконавчі листи.
16.07.2025 на адресу суду надійшла Постанова головного державного виконавця від 15.07.2025 ВП № 78609224 про відкриття виконавчого провадження, постановленої на підставі виконавчого листа № 440/318/25 виданого Полтавським окружним адміністративним судом 01.07.2025, якою зобов'язаний Полтавський апеляційний суд здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Полтавським апеляційним судом проведено перерахунок суддівської винагороди судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн. Даний розрахунок був направлений позивачем Державній судовій адміністрації України листом від 28.05.2025.
Державна судова адміністрація України, відповідаючи позивачу на його листи від 28.05.2025, від 06.06.2025, в листі від 23.06.2025 зазначила, що ураховуючи, що всі затверджені за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь судців, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" видатки в розмірі 10,0 млн грн розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, ДСА України наразі не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені в листі цілі.
Позивач листами від 22.07.2025, 13.08.2025, 22.08.2025 повторно звертався до Державної судової адміністрації України, в яких просив для забезпечення виконання Полтавським апеляційним судом Постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.07.2025 (ВП № 78609224), стягувач суддя Полтавського апеляційного суду Кузнєцова О.Ю., виділити додаткові бюджетні призначення по КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» в сумі 272316,33 грн. (двісті сімдесят дві тисячі триста шістнадцять грн. 33 коп.), за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для забезпечення виплат відповідно до Постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 78609224 від 15.07.2025 у сумі 32000,00 грн. (тридцять дві тисячі грн.) та витрати пов'язанні з організацією та проведенням виконавчих дій ВП № № 78609224 від 15.07.2025 у сумі 271,47 грн. (двісті сімдесят одна грн. 47 коп).
Державна судова адміністрація України, зокрема в дисті від 12.08.2025 у листі зазначила, що ураховуючи, що всі затверджені за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь судців, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" видатки в розмірі 10,0 млн грн розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, ДСА України наразі не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені в листі цілі.
Полтавський апеляційний суд листом від 25.08.2025 № 04.6-32/47/2025 повідомив відповідача про здійснення ним нарахування стягувачу суддівської винагороди згідно із рішенням суду. Разом з тим, щодо виплати нарахованих коштів зазначено про неможливість виконання рішення суду, оскільки за відкритою бюджетною програмою Полтавського апеляційного суду КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" відсутні кошторисні призначення. Повідомляється, що судом направлене звернення до Державної судової адміністрації України, як головного розпорядника бюджетних коштів, для забезпечення виконання рішення суду. Також, боржник зазначає, що у період продовження дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
09.09.2025 позивачу надійшла постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС) Рекашової А.М. від 08.09.2025 ВП № 78609224, згідно якої на Полтавський апеляційний суд за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин у строк встановлений державним виконавцем накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
Постанова мотивована тим, що 15.07.2025 державним виконавцем на підставі виконавчого листа № 440/318/25 виданого Полтавським окружним адміністративним судом 01.07.2025, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою Полтавському апеляційному суду встановлено десятиденний строк для виконання рішення суду. Станом на 08.09.2025 рішення суду не виконано, про поважні причини невиконання боржником державного виконавця не повідомлено.
Вважаючи вказану постанову та дії під час її винесення протиправними позивач звернувся до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною другою 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов'язковість виконання рішень ( стаття 2 вказаного Закону).
Як визначено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
На підставі частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
На підставі частини першої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином, накладення штрафу на боржника державним виконавцем можливо тільки за відсутності поважних причин невиконання рішення. Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Отже, якщо рішення не виконується, державний виконавець в разі зазначення причин невиконання боржником зобов'язаний проаналізувати вказані причини на предмет їх поважності. Лише після аналізу вказаних боржником причин та встановлення відсутності їх поважності у державного виконавця виникають підстави для накладення штрафу за невиконання без поважних причин боржником рішення.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Позивач обґрунтовує поважність причин невиконання судового рішення відсутністю відповідних бюджетних асигнувань з боку розпорядника коштів, не зважаючи на відповідні звернення про виділення відповідних коштів. Однак здійснити відповідні виплати Полтавський апеляційний суд не має можливості оскільки відсутні бюджетні призначення.
Постановою КМУ від 03.08.2011 №845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі Порядок).
Пункт 25 Порядку передбачає, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Таким чином, судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
Суд звертає увагу, що для забезпечення виконання постанови головного державного виконавця від 15.07.2025 Полтавським апеляційним судом проведено перерахунок суддівської винагороди судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн. Даний розрахунок направлений позивачем Державній судовій адміністрації України листом від 28.05.2025.
Державна судова адміністрація України, відповідаючи позивачу на його листи від 28.05.2025, від 06.06.2025, в листі від 23.06.2025 зазначила, що ураховуючи, що всі затверджені за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь судців, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" видатки в розмірі 10,0 млн грн розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, ДСА України наразі не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені в листі цілі.
Позивач листами від 22.07.2025,13.08.2025, 22.08.2025 повторно звертався з листами до Державної судової адміністрації України, в яких просив виділити додаткові бюджетні призначення по КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» в сумі 272316,33 грн. (двісті сімдесят дві тисячі триста шістнадцять грн. 33 коп.), за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для забезпечення виплат відповідно до Постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 78609224 від 15.07.2025 у сумі 32000,00 грн. (тридцять дві тисячі грн.) та витрати пов'язанні з організацією та проведенням виконавчих дій ВП № № 78609224 від 15.07.2025 у сумі 271,47 грн. (двісті сімдесят одна грн. 47 коп).
Державна судова адміністрація України, зокрема в дисті від 12.08.2025 у листі зазначила, що ураховуючи, що всі затверджені за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь судців, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" видатки в розмірі 10,0 млн грн розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, ДСА України наразі не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені в листі цілі.
Полтавський апеляційний суд листом від 25.08.2025 № 04.6-32/47/2025 повідомив відповідача про здійснення ним нарахування стягувачу суддівської винагороди згідно рішення суду. Разом з тим, щодо виплати нарахованих коштів зазначено про неможливість виконання рішення суду, оскільки за відкритою бюджетною програмою Полтавського апеляційного суду КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" відсутні кошторисні призначення.
Таким чином, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/318/25, позивачем було здійснено всі залежні від нього дії для виконання судового рішення.
Також судом встановлено, що позивач повідомляв відповідача, що виконання судового рішення здійснюється виключно в порядку, передбаченому чинним законодавством України, інших наявних способів, які б могли бути спрямовані на виконання рішення суду, у боржника відсутні. Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відповідач, відповідно до статей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження" та фактичних обставин, а саме: зазначення боржником на його думку поважних причин невиконання судового рішення, повинен був проаналізувати вказані боржником причини, і лише після встановлення неповажності вказаних причин мав право накладати штраф.
Суд зазначає, що в оскаржуваній постанові не міститься аналізу вказаних боржником причин невиконання рішення суду, а лише здійснено посилання на лист від 25.08.2025 та невиконання рішення суду станом на 08.09.2025.
Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Додатково суд зазначає, що відповідач вправі звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення у справі на спосіб стягнути кошти із позивача, оскільки невиконання рішення суду у справі виникло внаслідок відсутності у розпорядника коштів за відповідною бюджетною програмою. Невиконання рішення у справі є аналогічним невиконанням десятків тисяч рішень адміністративних судів щодо перерахунку пенсій, які не виконуються внаслідок відсутності коштів у держави та одночасним неперерахування державою коштів на відповідні бюджетні програми для виконання рішення суду.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Інші доводи сторін не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України). Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.
Позивачем заявлена вимога скасувати оскаржувану постанову, у той же час суд вважає, в порядку статті 9, 245 КАС України, визнати постанову протиправною та скасувати її, що відповідає способу захисту судом порушеного права визначеного у статті 245 КАС України, та не змінює способу захисту, який просить позивач.
У той же час, суд зазначає, що ні державний виконавець, ні структурний підрозділ є неналежними відповідачами у цій справі, оскільки в силу частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а не державний виконавець.
Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни не можуть бути задоволені, оскільки звернуті до державного виконавця, а задовольняються виключно в частині до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.
Оскільки позивачем зазначений код ЄДРПОУ 00015622 відповідача, який належить Міністерству юстиції України, то суд не застосовує надмірний формалізм у цій справі, оскільки відповідач визначений позивачем на підставі коду ЄДРПОУ, а не за найменуванням суб'єкта владних повноважень, у назві відповідача зазначене також міністерство.
Вимоги до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни не підлягають задоволенню визначально - пред'явлені до неналежного відповідача, оскільки державний виконавець не є самостійним органом у розумінні частини 3 статті 287 КАС України, тому він не може бути відповідачем у справі.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково щодо визнання протиправною та скасування постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни від 08.09.2025 ВП №78609224 про накладення штрафу; зазначення у назві постанови головного державного виконавця Рекашової Алли Миколаївни є ідентифікуючого ознакою скасованого акту, а не задоволення позовних вимог до цього державного виконавця.
За наведених обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2422,4 грн.
Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,4 грн.
Відповідачем у цій справі, внаслідок якого виник спір, є суб'єкт владних повноваджень - Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, на якого покладаються судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Полтавського апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42262431, вул. Соборності, 18, м. Полтава) до Міністерства юстиції України (в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, вул. Городецького, 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622), Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни (вул. Городецького, 13, м. Київ 1, 01001, РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни від 08.09.2025 ВП №78609224 про накладення штрафу.
У іншій частині вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби) на користь Полтавського апеляційного суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,4 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Головуючий суддя В.І. Бевза