13 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13238/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/13238/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
24.09.2025 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому, з урахуванням зменшення обсягу заявлених вимог, просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру його пенсії при проведенні перерахунку з 01.08.2025 на суму індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, зобов'язавши ГУПФ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та за вирахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на обставини порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення внаслідок протиправних дій відповідача в частині невключення в розрахунок пенсії індексації, проведеної на підставі постанови Уряду у 2022 році на виконання рішення суду від 18.06.2025 у справі №440/6503/25.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову, посилаючись на обставини того, що пенсія перерахована позивачу відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому, з посиланням на ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", стверджує, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №440/6503/25 суд зобов'язав ГУПФ здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.02.2025 №ФП64526/2279/1 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виходячи з 74% грошового забезпечення, та провести виплати з 01.02.2023, 01.01.2025, 01.03.2025, 01.06.2025 без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.
На виконання рішення суду у справі №440/6503/25 ГУПФ здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023, проте не включило до підсумку пенсії індексацію за 2022 - 2023 роки, передбачену постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
04.09.2025 позивач звернувся до ГУПФ із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.02.2025 №ФП64526/2279/1 виходячи з розрахунку 74% сум грошового забезпечення з урахуванням індексацій, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185 та від 25.02.2025 №209.
Листом ГУПФ від 18.09.2025 повідомило заявника про те, що постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185 та від 25.02.2025 №209 передбачено проведення індексацій пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" шляхом застосування певних коефіцієнтів підвищень. Вказаними постановами передбачено, що підвищення на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 застосовуються у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 та 31.12.2024 відповідно згідно із Законом №2262 та перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262.
Вважаючи протиправними дії ГУПФ щодо припинення виплати індексації пенсії, проведеної відповідно до постанови №118 упродовж 2022 року та обмеження пенсії після перерахунку, здійсненого на виконання рішення суду від 18.06.2025 у справі №440/6503/25, позивач знову звернувся до суду вже з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд розпочинає з аналізу вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача в частині припинення виплати індексації, передбаченої постановою Уряду №118.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон №1282-XII).
Відповідно до статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1282-XII, підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 цього Закону є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема, військовослужбовцям.
Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону №1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Водночас у зв'язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України №2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" (надалі - Закон №2040-IX), яким, зокрема, статтю 64 Закону №2262-XII та частину п'яту статті 2 Закону №1282-XII було викладено у новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону №2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
При цьому, відповідно до статті 64 Закону №2262-XII у редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV в редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Запровадивши Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019, удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом №2262-XII, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-XII пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).
З метою забезпечення у 2021 - 2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку в межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Зокрема, у 2021 році цей показник становив 1,11 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", у 2022 році - 1,14 відповідно до Постанови №118, у 2023 році - 1,197 відповідно до Постанови №168.
Водночас у 2023 році розміри пенсій, призначених згідно зі статтями 13, 21 і 36 Закону №2262-XII, перераховуються із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 згідно з Постановою №168, а також з урахуванням збільшеного у попередньому році на коефіцієнт 1,14 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, передбаченого Постановою №118.
Так, за формулою обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеною Порядком №124, у 2023 році показник для забезпечення індексації пенсій, який здійснюється шляхом перерахунку раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, становив 19,71 % [показник зростання споживчих цін за попередній рік (26,6 %) + показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (12,82 %)] / 2 (50 %, як зазначено в частині другій статті 42 Закону №1058-IV).
У зв'язку з цим у 2023 році Кабінет Міністрів України Постановою №168 визначив коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, що відповідає формулі, визначеній Порядком №124 та, відповідно, повністю узгоджується з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, на виконання якої Уряду надано повноваження визначати розмір та порядок забезпечення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 13.03.2025 у справі №400/6254/24, оскільки абзацом третім пункту 2 Постанови №168 передбачено, що якщо перерахунок пенсії особам здійснюється відповідно до Закону №2262-XII у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, (а в даному випадку має місце саме таке підвищення, обумовлене збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб), то відповідно до імперативних вимог абзацу третього пункту 2 Постанови №168 коефіцієнт збільшення, передбачений пунктом 1 цієї Постанови, не застосовується. Тобто виплата індексації, передбаченої Постановою №168, не нараховується з моменту перерахунку пенсії, пов'язаного з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Оскільки імперативні положення абзацу третього пункту 2 Постанови №168, вказують на те, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї Постанови, застосовується також у разі перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, то перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому Постановою №168.
Ураховуючи викладене, зважаючи на обставини того, що пенсія позивача на виконання рішення суду від 18.06.2025 у справі №440/6503/25 перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 01.01.2023, то підстави для її індексації в силу приписів постанови №118 відсутні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі №400/6254/24 констатувала висновок, відповідно до якого перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому постановами №118 та №168.
Стосовно посилань позивача на постанову Верховного Суду від 27.08.2025 у справі №620/10160/24 суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Функцію забезпечення єдності судової практики Верховний Суд здійснює шляхом формування правових висновків (позицій) внаслідок казуального тлумачення норм права при розгляді конкретних справ.
У своїй постанові від 13.03.2025 у зразковій справі №400/6254/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виплата спірної індексації не нараховується з моменту перерахунку пенсії, пов'язаного із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
При цьому перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який є правомірною підставою для невиплати індексації за 2022, 2023 роки.
Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Остання позиція Великої Палати Верховного Суду зі спірного питання викладена саме у постанові від 13.03.2025 у зразковій справі №400/6254/24.
Крім того, висновки суду у даній справі відповідають правовій позиції Верховного Суду, сформованій Верховним Судом у постановах від 23.09.2025 у справі №580/9868/24, від 30.09.2025 у справі №560/13074/24, що прийняті пізніше за постанову, на яку посилається позивач.
Відтак позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.
Аналізуючи питання правомірності підстав обмеження виплати пенсії максимальним розміром після перерахунку на виконання рішення суду у справі №440/6503/25, суд виходить з такого.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII (надалі - Закон №3668-VI), максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
За обставин цього спору позивач оскаржує протиправність дій пенсійного органу щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01.08.2025.
Суд встановив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №440/6503/25 ГУПФ здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , внаслідок чого розмір його пенсії з 01.08.2025 склав 30 903,62 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 26742,49 грн.
Тож пенсійний орган при обчисленні пенсії позивача з 01.08.2025 продовжив застосовувати положення про обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.
Суд зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Системний аналіз наведених норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає суду підстави для формулювання у спірних правовідносинах висновку про те, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме - десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною, а тому не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 24.09.2021 у справі №370/2610/17, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 02.08.2022 у справі №240/1369/21, від 08.09.2022 у справі №380/6429/20 та ін.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Зважаючи на обставини визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУПФ щодо проведення нарахування та виплати пенсії позивача з 01.08.2025 з обмеженням максимального розміру.
За таких обставин суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження з 01.08.2025 виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, зобов'язавши при цьому ГУПФ здійснити нарахування та виплату пенсії позивача без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром з 01.08.2025, за вирахуванням фактично сплачених сум.
Тож у цій частині вимог позов слід задовольнити, а в цілому - задовольнити частково.
За таких обставин, згідно з приписами частини 3 статті 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути 1/2 частину судового збору, сплаченого при зверненні до суду з цим позовом, тобто 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/13238/25 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 01.08.2025 виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром з 01.08.2025, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун