12 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8123/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги:
Стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 161 555,55 грн (сто шістдесят одна тисяча п?ятсот п?ятдесят п?ять гривень 55 копійок) з:
- єдиного податку з фізичних ociб у сумі 158 495,55 грн на p/p UA698999980314010699000016710, код бюджетної класифікації платежу - 18050400, одержувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Миргород/18050400, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 3 060,00 грн на p/p UA548999980333159340000016710 код бюджетної класифікації платежу - 11010100, одержувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Миргород/11010100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
Під час розгляду справи суд -
Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі позивач; ГУ ДПС в Полтавській області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу.
На запит суду, сформований засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", з Єдиного державного демографічного реєстру надійшли відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог контролюючим органом зазначено, що оскільки податковий борг виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань, даний борг підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, копію ухвали від 17.06.2025 з пропозицією подання відзиву отримав 23.06.2025, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.
Відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області як платник податків, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку.
За ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 158 495,55 грн, що виникла з наступних підстав.
ФОП ОСОБА_1 податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за три квартали 2023 від 08.11.2023 N? 9299623355 визначено суму грошових зобов?язань у розмірі 27 000,00 гривень (з урахуванням переплати сума становить - 7 589,00 грн).
ФОП ОСОБА_1 податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2023 рік від 09.02.2024 N? 9382539137 визначено суму грошових зобов?язань у розмірі 6 720,00 гривень.
ФОП ОСОБА_1 податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2022 рік від 01.03.2024 N? 9314615841 визначено суму грошових зобов?язань у розмірі 113 356,02 гривень.
ФОП ОСОБА_1 податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за І квартал 2024 від 10.05.2024 N? 9125058817 визначено суму грошових зобов?язань у розмірі 22 309,85 гривень.
ФОП ОСОБА_1 податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за півріччя 2024 від 09.08.2024 N? 9226698956 визначено суму грошових зобов?язань у розмірі 5 120,00 гривень.
За Відповідачем обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 3060,00 грн, що виникла з наступних підстав.
ГУ ДПС у Полтавській області було проведено камеральну перевірку несвоєчасного подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за I, III, IV квартал 2022 ФОП ОСОБА_1 , результати якої оформлено актом № 953/16-31-24-13/ НОМЕР_1 від 25.01.2024 року. На підставі висновків акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2024 №1234/16-31-24-13/ НОМЕР_1 , яким відповідача зобов'язано сплатити штраф за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3060, 00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, однак повернуто відділенням зв'язку з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання.
Вказане податкове повідомлення-рішення в судовому чи адміністративному порядку відповідачем не оскаржувалося, а нараховані ними зобов'язання набули статусу узгоджених та в подальшому в зв'язку з їх несплатою - статусу податкового боргу.
Загальна сума податкового боргу становить 161 555, 55 (сто шістдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 55 копійок)
26.12.2023 позивачем сформовано податкову вимогу №0007909-1310-1631 , яка направлена відповідачу поштою та повернута відділенням зв'язку з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
Посилаючись на несплату відповідачем, у строки, визначені Податковим кодексом України, податкового зобов'язання у розмірі 161 555, 55 грн. позивач звернувся до суду з цим позовом.
Копія ухвали суду від 17.06.2025 направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , та повернулася до суду з розпискою адресату про одержання поштового відправлення від 21.06.2025 року.
Незважаючи на належне повідомлення про звернення податкового органу до суду, відповідач відзиву чи будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень до суду не надав, як не надав і доказів сплати податкового боргу.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як визначено пунктами 2952, 295.4 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
При цьому, пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Вказані положення аналогічні приписам пункту 2 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Висновки щодо правозастосування
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного Податковим кодексом України строку виконання податкового обов'язку по сплаті грошового зобов'язання, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного та добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав, відповідно до положень Податкового кодексу України, матеріали справи не містять.
Заявлена позивачем до стягнення сума боргу відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (пункт 59.1).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3).
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5).
26.12.2023 позивачем сформовано податкову вимогу №0007909-1310-1631, яка направлена відповідачу поштою та повернута відділенням зв'язку з розпискою відповідача про отримання.
Отже про існування податкової вимоги та, відповідно, податкового боргу, ФОП ОСОБА_1 належним чином повідомлений.
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.
Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаними до справи роздруківками інтегрованої картки платника податків, які за правилами статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, є належними та допустимими доказами невиконання податкового обов'язку з боку відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Наявність у відповідача податкового боргу підтверджено матеріалами справи у їх сукупності та ОСОБА_1 не спростовано.
Таким чином, податковий борг у розмірі 161 555, 55 грн належить стягнути з відповідача.
Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі. При цьому суд не вбачає потреби фіксувати у резолютивній частині судового рішення реквізити конкретного бюджетного рахунку, на який необхідно стягнути спірний податковий борг - визначення цього рахунку є стадією виконання судового рішення, що набрало законної сили і належить до повноважень податкового органу та органу Державного казначейства України.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач не поніс судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області (вул.Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути на користь відповідного місцевого бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість з:
- єдиного податку з фізичних осіб у сумі 158 495,55 грн (сто п'ятдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 55 копійок);
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 3 060, 00 грн (три тисячі шістесят гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков