12 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4381/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУРУМ СІДС" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУРУМ СІДС" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 28.10.2024 № 11966603/44355578.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 02.08.2024, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ДУРУМ СІДС" датою її подання;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.03.2025 № 18588. Зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ДУРУМ СІДС" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної позивача були надані всі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, проте, відповідні документи не були прийняті контролюючим органом до уваги, з огляду на що ухвалене рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі ЄРПН).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4381/25; вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28.04.2025 до суду надано відзив, у якому представник відповідачів позов не визнав. Свою позицію мотивував посиланням на відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства, зокрема, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДУРУМ СІДС" (Постачальник) та Приватним підприємством "Західний Буг" (Покупець) 02.08.2024 було укладено Договір поставки № 02-08-1 (далі - Договір № 02-08-1) , відповідно до пункту 1.1 якого в порядку на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Пшеницю 3 класу українського походження урожаю 2024, надалі - Товар. Найменування, кількість та загальна ціна Товару визначаються Сторонами у відповідних додаткових угодах до цього Договору, надалі - Додаткова угода, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до положень Розділу 3 Договору № 02-08-1, одиницею кількості Товару є 1 (одна) тонна. Ціна за тонну становить гривневий еквівалент ціни в гривні з ПДВ 14%. Порядок та умови оплати Товару, а також форми розрахунку за Товар зазначаються в Додаткових угодах до Договору.
Розділом 4 Договору № 02-08-1 Сторони передбачили умови поставки, а саме: поставка здійснюється терміном до 05.08.2024 за адресою складу Покупця, що вказується в Додатковій угоді до даного Договору. Товар належить Постачальнику на праві власності відповідно до умов Договору № 21-08-15 про надання послуг з вирощування насіння пшениці (готової продукції) від 21 серпня 2023 року, укладений між ПП "Західний Буг" та ТОВ "ДУРУМ СІДС". Моментом здійснення поставки Товару Постачальником є його отримання Покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній документації (видаткова накладна). Разом із Товаром Покупцю передаються наступні документи: видаткова накладна. У випадку здійснення кількох поставок Товару за даним Договором протягом одного дня Постачальник складає одну податкову накладну на повне постачання Товару за цей день. Право власності на Товар, а також ризик випадкового пошкодження чи загибелі Товару переходять до Покупця в момент підписання Покупцем видаткової накладної.
На виконання положень Договору № 02-08-1, Сторонами 02.08.2024 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, де Сторони обумовили постачання Товару - Пшениці 3 класу українського походження урожаю 2024 року у кількості 4394 тони за ціною одиниці - 7495,99 грн. (без ПДВ) на загальну суму 37 548 613,27 грн., в тому числі ПДВ 14% - 4 611 233,21 грн. Оплата Товару має бути здійснена в наступному порядку - 100% вартості Товару Покупець сплачує в строк до 30 вересня 2024, форма розрахунку - безготівкова на розрахунковий рахунок постачальника. Поставка здійснюється за адресою складу Покупця - Львівська область, смт. Красне, вул. Довженка, 1 - 2362,6 тн, Івано-Франківська область, м. Городенка, вул. Винниченка, 105 - 1911,4 тн, Чернівецька обл., с. Киселів, вул. Миколайчука, 14 - 120 тн. Поставка Товару була здійснена ТОВ "ДУРУМ СІДС" 02.08.2024 за наступними видатковими накладними:
- № 9, на поставку Пшениці 3 класу українського походження урожаю 2024 обсягом 2382,6 тон на загальну суму 20 189 429,81 грн., в т.ч. ПДВ 14% - 2 479 403,64 грн.;
- № 16, на поставку Пшениці 3 класу українського походження урожаю 2024 обсягом 1 911,4 тон на загальну суму 16 333 732,33 грн., в т.ч. ПДВ 14% - 2 005 896,94 грн.;
- № 17, на поставку Пшениці 3 класу українського походження урожаю 2024 обсягом 120 тон на загальну суму 1 025 451,43 грн., в т.ч. ПДВ 14% - 125 932,63 грн.
За результатами здійснення поставки Товару, в обсязі передбаченому Додатковою угодою № 1 від 02.08.2024, було складено Акти приймання-передачі Товару №1, № 2 та № 3 від 02.08.2024 та ТОВ "ДУРУМ СІДС" виставило ПП "Західний Буг" рахунок на оплату № 27 від 02.08.2024 на загальну суму поставленого Товару - 37 548 613,27 грн., в тому числі ПДВ 14% - 4 611 233,21 грн. Оплата Товару була здійснена Покупцем в повному обсязі на поточний рахунок Продавця, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: № 94 від 05.09.2024 на суму 5 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 614 035,09 грн.; № 95 від 05.09.2024 на суму 5 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 614 035,09 грн.; № 96 від 05.09.2024 на суму 5 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 614 035,09 грн.; № 97 від 06.09.2024 на суму 5 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 614 035,09 грн.; № 109 від 06.09.2024 на суму 5 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 614 035,09 грн.; № 111 від 06.09.2024 на суму 5 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 614 035,09 грн.; № 115 від 09.09.2024 на суму 5 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 614 035,09 грн.; № 116 від 09.09.2024 на суму 2 548 613,27 грн., в т.ч. ПДВ - 312 987,58 грн.
У позивача виникло податкове зобов'язання у реєстрації податкової накладної №13 від 02.08.2024.
Зазначену податкову накладну подано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, у якій зазначено: документ прийнято, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної №13 від 02.08.2024 в ЄРПН зупинена. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем подані пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
28.10.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 11966603/44355578 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 02.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до цього рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
Не погодившись із рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Також абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із подій виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзацом другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.
Водночас згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набрала чинності 01.02.2020 ( надалі Порядок № 1165).
За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку №520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Аналіз вище наведених норм законодавства свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДПС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в автоматизованому режимі здійснює відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій.
Автоматизований моніторинг відповідності платника податку, яким складено податкову накладну, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1165). Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1165).
У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що цей платник податку відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилалася відповідна квитанція. У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної також зупиняється.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов'язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зі змісту залученої до матеріалів справи квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної, складеної позивачем, критеріям ризиковості, визначених пунктом 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".
Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН податковий орган визначив те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Надаючи правову оцінку підставам для зупинення реєстрації податкової накладної, суд зазначає таке.
Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас, виходячи з вищенаведених положень пунктів 10, 11 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
При цьому, пунктом 11 Порядку №1165 передбачено вимоги до змісту такої квитанції. Проте, дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанції, суд встановив, що у ній не зазначено вимог до платника податків у частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкової накладної у ЄРПН.
Суд зазначає, що наведене позбавляє можливості визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.
При цьому, Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб.
Таким чином, у цьому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.
Однак, у цьому випадку надіслана позивачу квитанція містить лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.
Крім того, у ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланої позивачем податкової накладної положенням пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд враховує, що позивачем після отримання квитанції надіслані контролюючому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості складення податкової накладної.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.
Натомість, оспорюване у цій справі рішення суб'єкта владних повноважень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, що свідчить про необґрунтованість такого рішення.
Відповідачами у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при прийнятті рішення № 11966603/44355578 від 28.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 02.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних діяла необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування цього рішення.
Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише її відповідність критеріям ризиковості платника податку, а обґрунтованість цієї підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №13 від 02.08.2024 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що як випливає з опису реалізацій насіння та передачі нереалізованих залишків на відповідальне зберігання, для організації продажів насіння пшениці ТОВ "Дурум Сідс" не потребував власних чи орендованих складських приміщень, так як здійснив відвантаження з місця отримання насіння пшениці від виробника ПП "ЗАХІДНИЙ БУГ".
Відповідні пояснення саме такого змісту були подані Позивачем Відповідачу 27.02.2025, за наслідками розгляду яких було прийнято Рішення від 10.03.2025 № 18588, де фактично комісією не досліджено та не враховано подані позивачем копії документів господарської діяльності підприємства та надані пояснень, в тому числі і щодо відсутності потреби у власних чи орендованих складських приміщень для складування/зберігання залишків нереалізованого товару з огляду на специфіку діяльності та умови укладених договорів.
Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, як зазначив Верховний Суд у постанові від 14.03.2019 у справі № 806/1417/16, податковий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо).
Суд звертає увагу, що комісія не з'ясовувала специфіку господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для їх підтвердження. Переліку документів, необхідних для з'ясування обставин здійснення тієї чи іншої господарської операції за участю позивача у період з 02.05.2024 по 29.10.2024, контролюючий орган не визначав, запитів про їх надання Товариству не направляв, а тому підстави для застосування відповідачем пункту 8 Критеріїв ризиковості відсутні.
Щодо клопотання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 12000,00 грн, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 цього Кодексу суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
У цій справі позивачем надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 01.05.2024; ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; платіжна інструкція.
У статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин першої - третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Так, на підтвердження розміру витрат адвокатом надані копії: договір про надання професійної правничої допомоги; ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; акт про надані послуги, квитанція.
Дослідивши надані документи, суд враховує такі обставини.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить, зокрема, із того, що ця справа відноситься до справ незначної складності. Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, з урахуванням заперечень відповідачів щодо необґрунтованості витрат на правову допомогу, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі у розмірі 6000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас, у спірних правовідносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Головним управлінням ДПС в Полтавській області в особі створеної нею Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зважаючи на задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУРУМ СІДС" (вул. Польська, б. 11, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 44355578) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11966603/44355578 від 28.10.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних подану на реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУРУМ СІДС" податкову накладну №13 від 02.08.2024 датою її подання.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ввід 10.03.2025 № 18588 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУРУМ СІДС" критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУРУМ СІДС" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУРУМ СІДС" (вул. Польська, б. 11, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 44355578) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 6000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.С. Канигіна