Рішення від 13.11.2025 по справі 440/695/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/695/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування рішень та постанов,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування рішень та постанов, а саме просить (з урахуванням заяви про зміну предмету позові від 16.02.2025 /а.с.75-102, том 2/):

- визнати протиправними та скасувати рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.11.2024:

1) №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/1;

2) № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/3;

3) №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/7;

4) №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/9;

- визнати протиправними та скасувати постанови Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 03.01.2025:

1) № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234- ПНС/ПЛ/26302/ П044/213/234/ПТ/ПС/1.

2) № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ/ПС/2;

3) № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ/ПС/3;

4) №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ/ПС/4.

Позов обґрунтований тим, що твердження Держпраці щодо виявлених невідповідностей не відповідають дійсності, а під час проведення перевірки Держпрацею допущено суттєві процедурні порушення, що свідчить про порушення прав ФОП ОСОБА_1 та протиправність прийнятих постанов, які підлягають скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/695/25, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 4-5, том 2/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскаржувані постанови про накладення штрафів прийнято міжрегіональним управлінням правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані рішення та постанови; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішень; та своєчасно /а.с.8-23, том 2/.

Ухвалою суду від 21.02.2025 прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи заяву позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 07.11.2025 виправлено описки у тексті ухвал Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 та від 21.02.2025 у справі №440/695/25 шляхом зазначення особи позивача: "фізична особа-підприємець ОСОБА_1 " у відповідних відмінках замість " ОСОБА_1 " у відповідних відмінках.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суд розглядає цю справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці №651/ПНС-ЗК від 13.11.2024 та направлення №ПНС/1/17013-24 від 14.11.2024 міжрегіональним управлінням з 18.11.2024 по 21.11.2024 проведено планову перевірку характеристик продукції: інструментів ручних пневматичних, гідравлічних або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 62 від 30.01.2013 (далі - Технічний регламент № 62), що розповсюджується ФОП ОСОБА_1 у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 29-30, том 2/.

Копію направлення на проведення перевірки отримано представником позивача Богаровим О.С. 18.11.2024, що підтверджується його особистим підписом на копії направлення.

Під час планової перевірки ФОП ОСОБА_1 вручено вимогу №ПНС/ПЛ/40/В/043 від 18.11.2024 про надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду /а.с. 31, том 2/.

ФОП ОСОБА_1 надано копії: договору поставки товару №17 від 20.01.2024; видаткової накладної №152 від 10.07.2024; декларації про відповідність від 20.09.2023; рахунку на оплату №61286 від 08.11.2024; видаткової накладної №77176 від 08.11.2024; декларації про відповідність; керівництва з експлуатації; верстату для загострення ланцюгів електричний /а.с.32-47, том 2/.

За результатами проведення вказаної перевірки Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби із питань праці складено акт перевірки характеристик продукції №ПНС/ПЛ/23957РН/044/213/234 від 21.11.2024 /а.с.48-51, том 2/, у якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема, вимог пункту 1.7.1, абзаців 2, 3 пункту 1.7.3, підпунктів "б", "в", "м", "с" пункту 1.7.4.2, пункту 2.2.1.1 Додатку № 1, підпунктів 3, 10 частини "А" пункту 1 Додатку 2, Додатку 3 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.01.2013 № 62, пункту 24 цього Технічного регламенту безпеки машин.

На підставі акта перевірки характеристик продукції №ПНС/ПЛ/23957РН/044/213/234 від 21.11.2024 Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби із питань праці прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.11.2024, зокрема:

- № ПНС/ПЛ/23957/РН/О44/213/234/РО/1, згідно з яким відповідно до складеного акта перевірки характеристик продукції від 21.11.2024 № ПНС/ ПЛ/23957/РН/044/213/234 "Верстат для заточування ланцюгів" ТМ "Machtz", моделі MSS3510, серійний номер: MSS010230080, не відповідає вимогам пункту 1.7.1, абзацам 2, 3 пункту 1.7.3, підпунктам "б", "в", "м" пункту 1.7.4.2 Додатку № 1 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.01.2013 № 62, (приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, усунення до 05.12.2024) /а.с.72-74, том 1/;

- № ПНС/ПЛ/23957/РН/О44/213/234/РО/3, згідно з яким відповідно до складеного акта перевірки характеристик продукції від 21.11.2024 № ПНС/ ПЛ/23957/РН/044/213/234 "Верстат для заточування ланцюгів" ТМ "Machtz", моделі MSS3510, серійний номер: MSS010230080, не відповідає вимогам підпунктів 3, 10 частини "А" пункту 1 Додатку 2, Додатку 3 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.01.2013 № 62, пункту 24 цього Технічного регламенту безпеки машин (усунення формальних невідповідностей, усунення до 05.12.2024) /а.с. 66-68, том 1/;

- № ПНС/ПЛ/23957/РН/О44/213/234/РО/7, згідно з яким відповідно до складеного акта перевірки характеристик продукції від 21.11.2024 № ПНС/ ПЛ/23957/РН/044/213/234 "Лобзик акумуляторний" ТМ "Vitals" Master AEf 1860P C 120278, серійний номер 121960272 не відповідає вимогам пункту 1.7.1, абзацам 2, 3 пункту 1.7.3, підпунктам "б", "в", "м", "с" пункту 1.7.4.2, пункту 2.2.1.1 Додатку № 1 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.01.2013 № 62, (приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, усунення до 05.12.2024) /а.с.53-55, том 1/;

- № ПНС/ПЛ/23957/РН/О44/213/234/РО/9, згідно з яким відповідно до складеного акта перевірки характеристик продукції від 21.11.2024 № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234 "Лобзик акумуляторний" ТМ "Vitals" Master AEf 1860P C 120278, серійний номер 121960272 не відповідає вимогам підпункту 10 частини "А" пункту 1 Додатку 2, Додатку 3 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.01.2013 № 62, пункту 24 цього Технічного регламенту безпеки машин (усунення формальних невідповідностей, усунення до 05.12.2024) /а.с.47-49, том 1/.

19.12.2024 посадовими особами відповідача складено протокол № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ про виявлене(і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" /а.с. 78-79, том 1/.

28.12.2024 ФОП ОСОБА_1 подано заперечення на протокол від 19.12.2024 № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/ П044/213/234/ПТ про виявлене(і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та на рішення від 19.12.2024 № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/РО/Р3 про внесення змін до рішення (нь).

03.01.2025 Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби із питань праці прийняті постанови про накладення штрафу:

- № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ26302/П044/213/234/ПТ/ПС/1 за порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчових продуктів", що полягає у невиконанні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.11.2024 № ПНС/ПЛ/23957/РН/О44/213/234/РО/3 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчових продуктів", якою постановлено ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі: 17000,00 грн (1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) /а.с. 107-108, том 1/;

- № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ26302/П044/213/234/ПТ/ПС/2 за порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчових продуктів", що полягає у невиконанні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.11.2024 № ПНС/ПЛ/23957/РН/О44/213/234/РО/9 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчових продуктів", якою постановлено ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі: 17000,00 грн (1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) /а.с.103-104, том 1/;

- № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ26302/П044/213/234/ПТ/ПС/3 за порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчових продуктів", що полягає у невиконанні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.11.2024 № ПНС/ПЛ/23957/РН/О44/213/234/РО/1, визначених статтею 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчових продуктів", крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, у частині приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, якою постановлено ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі: 34000,00 грн (2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) /а.с. 105-106, том 1/;

- № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ26302/П044/213/234/ПТ/ПС/4 за порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчових продуктів", що полягає у невиконанні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.11.2024 № ПНС/ПЛ/23957/РН/О44/213/234/РО/7, визначених статтею 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчових продуктів", крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, у частині приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, якою постановлено ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі: 34000,00 грн (2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) /а.с. 101-102, том 1/.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем спірних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.11.2024 та постанов про накладення штрафу від 03.01.2025, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Наказом Державної служби України з питань праці № 173 від 23.09.2022 затверджено Положення про Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (надалі - Положення № 173).

Згідно із підпунктами 22 та 23 пункту 4 Положення № 173 Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; здійснює нагляд (контроль) на ринку за об'єктами технічних регламентів та бере участь у підготовці пропозицій щодо правил і процедури ринкового нагляду за об'єктами технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у відповідній сфері.

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці здійснює діяльність у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції на час виникнення спірних правовідносин відповідно до вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2023 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) припинено проведення планових заходів державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", крім здійснення заходів державного ринкового нагляду щодо, зокрема, машин та устаткування в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким на Держпраці покладено обов'язок здійснення державного ринкового нагляду у сфері використання видів продукції, зокрема машин та устаткування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 62 "Про затвердження Технічного регламенту безпеки машин".

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2735-VI (надалі - Закон № 2735-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2735-VI, встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами; державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; державний контроль продукції - діяльність митних органів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції).

Відповідно до статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Згідно зі статтею 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів. Органи ринкового нагляду здійснюють свої повноваження неупереджено. Забороняється незаконний вплив та втручання у здійснення органами ринкового нагляду своїх повноважень.

Пунктами 6 та 11 частини першої статті 11 Закону № 2735-VI передбачено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Відповідно до статті 15 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право, зокрема, безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта: торговельні та складські приміщення суб'єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб'єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону; складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог.

Відповідно до частин третьої, четвертої та п'ятої статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Відповідно до частини п'ятої статті 23-1 Закону № 2735-VI за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону. Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід'ємною частиною акта органу ринкового нагляду. У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Технічний регламент безпеки машин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 62 (надалі - Технічний регламент №62), установлює вимоги до машин щодо захисту життя або здоров'я людини, захисту тварин або рослин, а також майна та охорони навколишнього природного середовища, процедуру оцінки відповідності машин та вимоги до їх обігу на ринку України та/або введення в експлуатацію.

Відповідно до пункту 7 Технічного регламенту № 62 до введення машини в обіг та/або в експлуатацію виробник або його уповноважений представник повинен: забезпечити її відповідність суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров'я, зазначеним у додатку 1; забезпечити наявність технічного файла, вимоги до якого зазначені у додатку 7; надати необхідну інформацію, передбачену цим Технічним регламентом, зокрема інструкції; провести відповідні процедури з метою оцінки відповідності згідно з пунктами 13-15 цього Технічного регламенту; скласти декларацію про відповідність, вимоги до якої зазначені у частині А додатка 2, яка повинна супроводжувати машину; нанести знак відповідності технічним регламентам відповідно до пункту 24 цього Технічного регламенту.

Згідно з пунктом 24 Технічного регламенту № 62 зображення знака відповідності технічним регламентам виконується згідно з формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення"

Знак відповідності технічним регламентам наноситься на машину у видимий, розбірливий та незмивний спосіб згідно з додатком 3.

Забороняється нанесення на машини маркування, знаків і написів, які можуть ввести в оману треті сторони щодо значення або форми знака відповідності технічним регламентам, або обох.

На машини може бути нанесено будь-яке інше маркування за умови, що воно не погіршить видимість і розбірливість знака відповідності технічним регламентам.

У пункті 1.7.1 Додатку 1 (Суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров'я, які повинні бути виконані під час розроблення та вироблення машин) до Технічного регламенту № 62 передбачено, що інформація чи застереження на машинах повинні надаватися переважно у формі символів і піктограм, що легко розуміються. Будь-яка письмова або усна інформація чи застереження повинні бути складені українською мовою.

Згідно з пунктом 1.7.3 Додатку 1 до Технічного регламенту № 62 усі машини повинні мати видиме, розбірливе та незмивне маркування, яке містить такі мінімальні дані:

найменування та місцезнаходження виробника та в разі необхідності його уповноваженого представника;

найменування машини;

маркування знаком відповідності технічним регламентам згідно з пунктом 24 Технічного регламенту безпеки машин;

позначення серії або типу;

серійний номер (за наявності);

рік вироблення, тобто рік, у якому виробничий процес завершено.

Заборонено під час маркування знаком відповідності технічним регламентам зазначати більш ранню чи пізню дату на машині.

Крім того, якщо машина розроблена для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі, на ній повинне бути нанесене відповідне маркування.

На машині також повинна бути нанесена повна інформація про її тип, суттєва для безпечного застосування машини. Така інформація наведена у пункті 1.7.1 цього додатка.

Якщо під час експлуатації машини її частину необхідно переміщувати за допомогою підіймального обладнання, дані про масу та місце стропування цієї частини повинні бути позначені чітко, незмивно та бути легко зрозумілими.

Відповідно до підпунктів "б", "в", "м", "с" пункту 1.7.4.2 Додатку 1 до Технічного регламенту № 62 інструкція, що супроводжує машину, повинна містити у разі потреби принаймні таку інформацію:

б) позначення машини таке ж саме, як і нанесене відповідно до пункту 1.7.3 цього додатка на самій машині, крім серійного номера;

в) декларацію про відповідність або документ, в якому викладено її зміст, із зазначенням характеристик машини; наявність серійного номера машини і підпису в документі, в якому викладено зміст декларації про відповідність, необов'язкова;

м) опис дій, які слід виконувати у разі настання нещасних випадків або аварії; в разі ймовірності спрацювання блокувального пристрою - опис дій, які треба застосувати для безпечного розблокування машини;

с) таку інформацію про шумове випромінювання у повітря: значення А-зваженого рівня звукового тиску шумового випромінювання на робочому місці, якщо він перевищує 70 дБ(А); у разі, коли воно не перевищує 70 дБ(А), це повинне бути зазначене; пікове значення С-зваженого миттєвого рівня звукового тиску на робочому місці, якщо воно перевищує 63 Па (130 дБ відносно 20 мкПа); значення А-зваженого рівня звукової потужності шуму машини, якщо А-зважений рівень звукового тиску на робочому місці перевищує 80 дБ(А).

У пункті 2.2.1.1. Додатку 1 до Технічного регламенту № 62 наведено, що інструкції до переносних та керованих вручну машин всіх типів повинні містити інформацію про вібрацію від таких машин, а саме: числове значення зваженого середньоквадратичного прискорення, що діє на рукоятках, якщо воно перевищує 2,5 метра на секунду в квадраті; у разі, коли воно не перевищує 2,5 метра на секунду в квадраті, - це повинне бути зазначено; невизначеність вимірювання.

Такі числові значення можуть бути як виміряні конкретно для машин, про які йдеться, так і встановлені на підставі вимірювань для типових машин, технічні характеристики яких порівнювані з характеристиками машин, які плануються до виробництва.

Якщо національні стандарти, зазначені у пункті 11 Технічного регламенту безпеки машин, не застосовуються, числові значення вібрації слід вимірювати за допомогою найбільш придатних для таких машин методів.

Повинні бути зазначені робочі умови проведення вимірювань і методи вимірювань або посилання на застосований національний стандарт з числа зазначених у пункті 11 Технічного регламенту безпеки машин.

Згідно з підпунктами 1, 3, 10 частини "А" пункту 1 Додатку 2 (Декларації) до Технічного регламенту №62 декларація про відповідність повинна містити такі дані: 1) повне найменування і місцезнаходження виробника, і, якщо це необхідно, його уповноваженого представника; 3) опис і ідентифікаційні дані машини, що включають узагальнене найменування, функції, модель, тип, серійний номер і комерційну назву; 10) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, уповноваженої на оформлення декларації про відповідність від імені виробника або його уповноваженого представника, її посада та підпис.

Додаток 3 до Технічного регламенту №62 визначає маркування знаком відповідності технічним регламентам, а саме: у разі зменшення або збільшення зображення знака відповідності технічним регламентам необхідно дотримуватися пропорцій, установлених в описі знака відповідності технічним регламентам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення".

Розмір знака відповідності технічним регламентам не повинен бути менше ніж 5 міліметрів, однак для малогабаритних машин, розмір яких не дає можливості нанесення знака відповідності технічним регламентам необхідного розміру (5 міліметрів), допускається відхилення від зазначеної вимоги.

Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися безпосередньо біля найменування виробника або його уповноваженого представника з використанням того ж способу нанесення.

У разі застосування процедури цілковитого забезпечення якості, зазначеної у пунктах 14 і 15 Технічного регламенту безпеки машин, поряд із знаком відповідності технічним регламентам наноситься ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності.

У першій частині статті 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" № 124-VIII від 15.01.2015 (далі - Закон № 124-VІІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: суб'єкти господарювання - виробники, уповноважені представники, імпортери та розповсюджувачі, а відповідно до деяких технічних регламентів - також інші фізичні та юридичні особи. Згідно з певними технічними регламентами суб'єктами господарювання можуть вважатися лише деякі із зазначених осіб; імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку.

Стаття 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2736-VI визначає поняття терміну: ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача).

У розумінні статті 1 Закону № 124-VІІІ надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності; розповсюдження - надання продукції на ринку після введення її в обіг.

Згідно з частиною дванадцятою статті 23 Закону № 2735-VI у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб'єкт господарювання поставив таку продукцію.

Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 28 Закону № 2735-VI якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку. Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.

Згідно із частинами другою - четвертою статті 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність. Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 33 Закону № 2735-VI передбачено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені або їхня дія може бути припинена відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб'єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно до статті 34 цього Закону. Зазначені рішення також можуть бути змінені за результатами розгляду органами ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб'єктами господарювання відповідно до частин десятої і п'ятнадцятої цієї статті.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, внесення змін до таких рішень або припинення їхньої дії приймаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженою особою державного колегіального органу) відповідно до їх повноважень, визначених законами України.

Відповідно до статті 34 Закону № 2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.

Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.

Перевірка стану виконання рішення проводиться відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону. За потреби може бути проведено обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір і експертизу (випробування) зразків продукції.

Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання.

У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про припинення дії такого рішення.

У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.

Після скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за винятком рішень про заборону надання продукції на ринку, органи ринкового нагляду здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів. Такий моніторинг здійснюється шляхом проведення згідно з секторальними планами ринкового нагляду перевірок характеристик конкретної продукції, щодо якої було вжито обмежувальні (корегувальні) заходи, у її розповсюджувачів.

Моніторинг результативності застосованої заборони надання продукції на ринку полягає у відстеженні органами ринкового нагляду додержання такої заборони в торговельній мережі. У разі якщо за результатами зазначеного моніторингу буде встановлено, що на ринку надається продукція, надання якої на ринку заборонено, орган ринкового нагляду вимагає від виробника цієї продукції вилучити її з обігу та/або відкликати її. У разі встановлення факту регулярного надання на ринку продукції, забороненої для надання на ринку, орган ринкового нагляду розглядає питання про проведення перевірки характеристик такої продукції у її виробника.

Контроль стану виконання рішення про тимчасову заборону надання продукції на ринку, прийнятого на строк, необхідний для проведення експертизи (випробування) зразків такої продукції, здійснюється шляхом перевірки дій суб'єкта господарювання щодо додержання цієї тимчасової заборони.

Порядок здійснення контролю стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Із системного аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що органом ринкового нагляду застосовується обмеження надання продукції на ринку до приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Отже, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, останній шляхом прийняття відповідного рішення вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходи щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів до суб'єкта господарювання, який ввів продукцію в обіг, застосовується передбачена законом відповідальність.

Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI (у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної постанови) до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу: невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 44 Закону № 2735-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їх компетенції.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду (голова та член або уповноважена посадова особа державного колегіального органу) вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду (голова та члени або уповноважені посадові особи державного колегіального органу), які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Частиною другою статті 45 Закону № 2735-VI встановлено, що розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;

2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок проведення повторної перевірки в акті перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.12.2024 №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ26302/РН/П044/213/234 Держпрацею встановлено часткове виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

У пунктах 1, 3 таблиці акта перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.12.2024 № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ26302/РН/П044/213/234 зазначено наступні пункти, які ФОП ОСОБА_1 не виконала.

У пункті 1 зазначено, що зміст доданої інструкції до машини "Верстат для заточування ланцюгів" ТМ "Machtz", модель MSS 3510, серійний номер MSS010230080, не містить інформацію про позначення машини таке ж саме, як і нанесене відповідно до пункту 1.7.3 Додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 №62, в частині маркування знаком відповідності технічним регламентам згідно з пунктом 2 Технічного регламенту безпеки машин; не містить інформацію про опис дій, які слід виконувати у разі настання нещасних випадків або аварій.

У пункті 3 наведено, що додана декларація до машини "Верстат для заточування ланцюгів" ТМ "Machtz", модель MSS 3510, серійний номер MSS010230080, не містить опис і ідентифікаційні дані машини, що включають серійний номер; не містить ім'я, по батькові (за наявності) особи, уповноваженої на оформлення декларації про відповідність від імені виробника або його уповноваженого представника.

Щодо верстату для заточування ланцюгів" ТМ "Machtz", модель MSS 3510, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 2 розділ 1 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067, дія цього Технічного регламенту поширюється на електрообладнання, призначене для використання за номінальної напруги від 50 до 1000 В змінного струму та від 75 до 1500 В постійного струму.

Згідно з пунктом 2 Технічного регламенту № 62 дія цього Технічного регламенту не поширюється на низьковольтне електричне та електронне обладнання, на яке поширюється дія Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067, а саме, зокрема: побутові електроприлади, призначені для домашнього використання.

Згідно з Інструкцією "Верстат для Загострювання ланцюгів MSS-3510" ТМ "Mаchtz": загальний опис: верстат електричний для загострення пиляльних ланцюгів MSS-3510 призначений для легкого, швидкого, точного та якісного загострення ланцюгів бензинових та електричних пил у побутових умовах; основні технічні характеристики - номінальна напруга, В~ 220 ±10%.

Тобто, вимоги до товару - "Верстат для Загострювання ланцюгів MSS-3510" ТМ "Machtz" регулюються Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067.

Отже, твердження Держпраці про порушення, наведені у пунктах 1, 3 акта перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.12.2024 № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ26302/РН/П044/213/234, не відповідають дійсності.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача, що оскільки вимоги до товару "Верстат для Загострювання ланцюгів MSS-3510" ТМ "Mаchtz" регулюються Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067, це свідчить про те, що Держпраця протиправно визначила невідповідності та прийняла на основі Технічного регламенту № 62 рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.11.2024 ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/1 та від 21.11.2024 № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/3, і, як наслідок, постанови про накладення штрафу від 03.01.2025 № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ/ПС/3 та від 03.01.2025 № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234- ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ/ПС/1.

У пункті 7, зокрема, зазначено таке:

- на машині "Лобзик акумуляторний", ТМ "VITALS" Master AEf 1860P C 120278, серійний номер 121960272, відсутнє видиме, розбірливе та незмивне маркування, яке містить найменування та місцезнаходження виробника, а у разі необхідності його уповноваженого представника;

- додана інструкція до машини "Лобзик акумуляторний", ТМ "VITALS" Master НОМЕР_1 , серійний номер 121960272 не містить інформацію про позначення машини таке ж саме, як і нанесене відповідно до пункту 1.7.3 Додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 № 62, в частині маркування знаком відповідності технічним регламентам згідно з пунктом 24 Технічного регламенту безпеки машин.

У пункті 9 наведено, що на машині "Лобзик акумуляторний", TM "VITALS" Master НОМЕР_2 , серійний номер 121960272, маркування знаком відповідності технічним регламентам виконано з порушенням правил та умов його нанесення в частині умови нанесення знаку відповідності технічним регламентам біля найменування виробника або його уповноваженого представника використанням того ж способу нанесення.

Інші невідповідності по вказаній продукції визнано усунутими з боку ФОП ОСОБА_1 .

Щодо зауважень до маркування продукції "Лобзик акумуляторний", позивач зазначила, що разом з повідомленням про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.12.2024 № 52, ФОП ОСОБА_1 надано фото з зображенням продукції: "Лобзик акумуляторний", ТМ "Vitals" Master НОМЕР_2 , серійний номер 121960272. На даному фото вбачається, що на вказаній продукції міститься інформація на українській мові, на ній наявне видиме, розбірливе маркування, що містить найменування та місцезнаходження виробника та особи, яка ввела продукцію в обіг /а.с. 116, то 1/.

Отже, твердження відповідача про порушення абзацу 2 пункту 1.7.3 Додатку № 1 до Технічного регламенту 62 є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Також у матеріалах справи наявна Інструкція з експлуатації "Лобзик акумуляторний", ТМ "Vitals" Master НОМЕР_3 (частина Декларації про відповідність, яка містить інформацію про продукцію, серійний номер), на сторінці 9 якої наявний знак відповідності технічним регламентам /а.с. 118, том 2/ та інші позначення (знаки та піктограми) відповідно до підпунктів "б", "в", "м", "с" пункту 1.7.4.2 Додатку 1 до Технічного регламенту № 62.

Таким чином, твердження Держпраці про порушення позивачем пункту 1.7.4.2 Суттєвих вимог щодо безпеки та охорони здоров'я, які повинні бути виконані під час розроблення та вироблення машин, що є Додатком № 1 до Технічного регламенту № 62, не відповідають дійсності.

Крім того, позивачем звернуто увагу в письмових поясненнях від 05.03.2025, що на момент проведення повторної перевірки вищезазначена інформація була наявна на продукції. Тобто, ФОП ОСОБА_1 виконали вимоги Держпраці, що було підтверджено фото. При цьому факт того, що посадові особи Держпраці належно не зафіксували вказану інформацію або мали намір умисно її не зафіксувати для показників своєї роботи не обумовлює відсутність необхідної інформації.

Тим більше, якщо б необхідна інформація була відсутня, ФОК ОСОБА_1 не надавала б Держпраці повідомленням про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.12.2024 року № 52 з фото продукції, на якій нанесено усю необхідну інформацію.

Водночас, після нанесення наліпки з інформацією на зазначений "Лобзик акумуляторний", ТМ "VITALS" Master НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_4 , ФОП ОСОБА_1 самостійно б її не зняла, тому слід вважати, що ФОП ОСОБА_1 належним чином виконала вимоги Держпраці.

Суд також зазначає, що з відеозапису проведення перевірки від 21.11.2024 неможливо встановити порушення пункту 1.7.1, абзаців 2, 3 пункту 1.7.3, підпунктів "б", "в", "м", "с" пункту 1.7.4.2, пункту 2.2.1.1 Додатку № 1, підпунктів 3, 10 частини "А" пункту 1 Додатку 2, Додатку 3 до Технічного регламенту № 62 та пункту 24 цього Технічного регламенту.

Зазначене свідчить про недотримання відповідачем при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів принципів правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом, та принципу належного урядування, одним з елементів якого є обов'язок державного органу діяти в належний і якомога послідовний спосіб.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача, що Держпраця протиправно визначила невідповідності та прийняла рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.11.2024 №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/7, від 21.11.2024 №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/9, і, як наслідок, постанови про накладення штрафу від 03.01.2025 №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234ПНС/ПЛ26302/П044/213/234/ПТ/ПС/4 та від 03.01.2025 №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234ПНС/ПЛ26302/П044/213/234/ПТ/ПС/2.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що відповідач повинен діяти відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом". Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб'єктом.

При цьому, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому в таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищенаведеного, рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.11.2024 №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/1, №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/3, №ПНС/ПЛ/23957/РН

/044/213/234/РО/7, №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/9 прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; не з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; не обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв'язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню, та, як наслідок, постанови Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 03.01.2025 №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/ П044/213/234/ПТ/ПС/1, №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ/ПС/2, №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ/ПС/3, № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/

213/234-ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ/ПС/4 також є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги від 17.01.2025 №17/01-25, попередній розрахунок, акт прийому-передачі наданих послуг, квитанцію.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, обсягу поданих та досліджених представником позивача документів, відсутності з боку відповідача будь-яких належних доказів на спростування своїх доводів, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в цій справі в сумі 12000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору стало протиправні рішення відповідача, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача зі сплати судового збору у повному розмірі, а також витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, у розмірі 12000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Ю. Матвійчука, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44730367) про визнання протиправними та скасування рішень та постанов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.11.2024 №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/1, №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/3, № ПНС/ ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/7, №ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234/РО/9.

Визнати протиправними та скасувати постанови Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 03.01.2025 № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ/ПС/1, № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/ 213/234-ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ/ПС/2, № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/ П044/213/234/ПТ/ПС/3, № ПНС/ПЛ/23957/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/26302/П044/213/234/ПТ/ПС/4.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Ю. Матвійчука, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44730367) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12112,00 грн та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, у розмірі 12000,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.С. Канигіна

Попередній документ
131771069
Наступний документ
131771071
Інформація про рішення:
№ рішення: 131771070
№ справи: 440/695/25
Дата рішення: 13.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (27.11.2025)
Дата надходження: 27.11.2025
Предмет позову: визнання протиправною та скасування постанови