Справа № 400/4074/25
13 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Аракелян М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП 44104027) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -
25 квітня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (сформована в системі «Електронний суд» 24.04.2025 року) до ОСОБА_1 , у якій представник позивача просить суд:
стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб на користь місцевого бюджету Миколаївської ТГ у сумі 170 837,43 грн.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року позовну заяву передано на розгляд Одеського окружного адміністративного суду.
02.06.2025 року матеріали справи №400/4074/25 надійшли до Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст. 262 КАС).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 відповідно до приписів Податкового кодексу України є платником податків. в результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов'язків, у ОСОБА_1 наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у сумі 170 837,43 грн., з яких:1) орендна плата з фізичних осіб: нараховано основного платежу відповідно до податкового повідомлення-рішення № 149674-2408-1403- UA48060150000071713 від 30.06.2023 у сумі 32 560,65 грн., строк сплати 17.02.2024, за період 2023 року (повернено 19.12.2023 за закінченням терміну зберігання); нараховано основного платежу відповідно до податкового повідомлення-рішення № 149675-2408-1403- UA48060150000071713 від 30.06.2023 у сумі 50 734,05 грн., строк сплати 17.02.2024, за період 2023 року (повернено 19.12.2023 за закінченням терміну зберігання); нараховано основного платежу відповідно до податкового повідомлення-рішення № 95048-2408-1403-UA48060150000071713 від 08.04.2024 у сумі 34 221,24 грн., строк 08.07.2024, за період 2024 року (повернено 23.07.2024 за закінченням сплати терміну зберігання); нараховано основного платежу відповідно до податкового повідомлення-рішення № 95049-2408-1403-UA48060150000071713 від 08.04.2024 у сумі 53 321,49 грн., строк 08.07.2024, за період 2024 року (повернено 23.07.2024 за закінченням сплати терміну зберігання). Наявність податкового боргу підтверджується інтегрованою карткою платника податків.
04.07.2025 року представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та зазначив, що зверненню до суду в обов'язковому порядку передує виконання податковим органом свого обов'язку щодо надіслання на податкову адресу відповідача податкової вимоги щодо суми узгодженого податкового боргу, зокрема в цій справі засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому такий лист вважається врученим платнику податків коли він вручений особисто, або законному чи уповноваженому представнику, або, у разі неможливості вручення поштового відправлення, у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. В світлі обставин справи податкові повідомлення-рішення від 30.06.2023 № № № 149674-2408-1403- UA48060150000071713, 149675-2408-1403- UA48060150000071713 та від 08.04.2024 №№ 95048-2408-1403-UA48060150000071713, 95049-2408-1403-UA48060150000071713 направлялись відповідачці за адресою: АДРЕСА_1 , однак повернулись відправнику врученими з відмітками відділення поштового зв'язку про причини невручення «за закінченням терміну зберігання» Таким чином вищевказані ППР були надіслані адресу, АДРЕСА_1 . Проте, вказана адреса з 12.07.2016 не є адресою місцезнаходження відповідачки, оскільки відповідачка з 12.07.2016 зареєстрована за іншою адресою - АДРЕСА_2 , що підтверджується зокрема відповіддю № 1333269 від 30.04.2025, з Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду в даній справі. Отже, надісланні відповідачці вищевказані ППР та податкова вимога не за місцем знаходження та не за податковою адресою відповідачки. Зміна реєстрації місця проживання відповідачки відбулась у липні 2016 року, тобто в той час коли норми ПК України, зокрема ст. 66, стосувалась питання внесення змін до облікових даних платників податків, крім фізичних осіб, які не зареєстровані підприємцями та не провадять незалежну професійну діяльність.
18.07.2025 року позивач подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідно до матеріалів справи, ГУ ДПС у Миколаївській області було надіслано позовну заяву цінним листом з описом вкладення за адресою місцезнаходження платника (податковою адресою), а саме: АДРЕСА_3 (номер поштового відправлення 5401712021279). Таким чином, ГУ ДПС у Миколаївській області виконало свій процесуальний обов'язок щодо направлення відповідачу примірника позовної заяви. Щодо направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги платнику зазначає, що 27.05.2024 року до баз даних ДРФО були внесені дані щодо місця проживання відповідача, де була зазначена наступна адреса: АДРЕСА_4 . У Положенні зазначається, що фізичні особи-платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки/ Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін у порядку, визначеному Положенням (розділ VI Положення, пункт 1). 27.05.2024 року згідно з інформацією ДРФО, що перебуває у розпорядженні ГУ ДПС у Миколаївській області, було внесено зміни щодо місце знаходження платника, а саме змінено адресні дані платника на: АДРЕСА_4 . Вказує, що така інформація про зміну місця проживання платника може надходити до контролюючого органу в порядку його електронної взаємодії з іншими органами державної влади, у розпорядженні яких перебувають відомості про зареєстроване місце проживання платника податків. Як було зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, станом на 2016 рік контролюючий орган мав знати про зміну її місця проживання, що ГУ ДПС у Миколаївській області стало відомо про оновлення облікових даних платника лише 27.05.2024 року. Щодо направлення податкових-повідомлень рішень за місцем реєстрації вказує, що податкові повідомлення-рішення N149674-2408-1403-UA48060150000071713,N149675-2408-1403-UA48060150000071713 вiд 30.06.2023 та N95048-2408-1403- UA48060150000071713, N95049-2408-1403-UA48060150000071713 вiд 08.04.2024 були направлені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового переказу (номери поштових відправлень 0600033575758 та 0600912284066) за адресою: АДРЕСА_5 , що перебувала у розпорядженні ГУ ДПС у Миколаївській області на момент їх направлення. Податкова вимога від 01.11.2021 № 0043852-1302-1402 була направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового переказу за адресою: АДРЕСА_5 та була повернена за закінченням терміну зберігання. Податкові повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються належним чином надісланими (врученими) платнику податків, якщо їх надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79,90 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 наразі перебуває на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області за податковою адресою: АДРЕСА_4 (а.с.12).
Згідно відповіді №1333269 від 30.04.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.21-22) з 12.07.2016 року.
01.11.2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області винесено податкову вимогу №0043852-1302-1402, якою визначено ОСОБА_1 податкове зобов'язання за наявності у неї станом на 31.10.2021 року податкового боргу у сумі 198942,32 грн (а.с.13).
Податкова вимога направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_6 (а.с. зворот 13-14).
Також в матеріалах справи міститься:
Нарахування по податковому повідомленню-рішенню від 08.04.2024 року № 95049-2408-1403-UA48060150000071713 в сумі 53321,49 грн. (а.с.15);
Нарахування по податковому повідомленню-рішенню від 08.04.2024 року № 95048-2408-1403-UA48060150000071713 у сумі 34221,24 (а.с. зворот 15);
Нарахування по податковому повідомленню-рішенню від 30.06.2023 року № 149674-2408-1403- НОМЕР_2 у сумі 32560,65 грн. (а.с.17);
Нарахування по податковому повідомленню-рішенню від 30.06.2023 року № 149675-2408-1403-UA48060150000071713 у сумі 50734,05 грн. (а.с. зворот 17);
Розрахунок податкової заборгованості ОСОБА_1 на суму 170837,43 грн. (а.с.19).
Податкові повідомлення-рішення направлялись відповідачу на адресу: АДРЕСА_5 (а.с. 16,18) та повернуті по причині «закінчення терміну зберігання».
У зв'язку із тим, що сума боргу не сплачена відповідачем самостійно, позивач звернувся до суду із позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно п. 2 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Відповідно до п. 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Таким чином, приписами Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації (податковою адресою).
Згідно даних Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.21-22).
Проте податкова вимога форми «Ф» № 0043852-1302-1402 від 01.11.2021 року, як вищезазначені повідомлення-рішення, направлялися ОСОБА_1 за адресою: : АДРЕСА_5 , яка не є актуальною.
Верховний Суд в постанові від 08 серпня 2018 року по справі № 812/41/17 зазначив, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
В постанові від 10 червня 2021 року по справі №826/14316/18 Верховний Суд вказав, що податкова вимога (яка надсилається в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення) повинна бути надіслана контролюючим органом на адресу за місцем проживання платника податків або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи; в протилежному випадку, у разі допущення контролюючим органом помилки при відправленні такої вимоги, зокрема, в частині невірного зазначеної адреси платника податків, така вимога вважається неврученою платнику податків, а платник податків - не повідомлений належним чином про наявність податкового зобов'язання.
За таких обставин, оскільки податкова вимога форми Ф» № 0043852-1302-1402 від 01.11.2021 року направлялась на адресу, за якою відповідач не зареєстрований, вказане рішення податкового органу вважається не врученим, а відповідач вважається таким, що не повідомлений про наявність податкового боргу, сума податкового зобов'язання не є з ним узгодженою.
За змістом п.п. 14.1.175, п. 14.1, ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк.
Разом з тим, оскільки податкова вимога направлялась ОСОБА_1 не за місцем її реєстрації та отримана не була, сума заборгованості у розмірі 198942,32 грн., яка заявлена до стягнення, не може вважатися узгодженою та не набула статусу податкового боргу, отже не може бути стягнута за рішенням суду.
Жодне з податкових повідомлень-рішень не були вручені відповідачу за актуальною адресою реєстрації місця її проживання (адреса: АДРЕСА_4 ).
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, а доводи ГУ ДПС у Миколаївській області суд відхиляє з огляду вищенаведеного..
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст.241-246, 250, 262, 294-297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
.