Справа № 420/37857/25
13 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Чорноморського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 10 листопада 2025 надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Чорноморського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області Чорноморського відділу від 14.08.2025р. №Ш-16/6/5120-25/5120/366-25 у видачі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області оформити та видати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у звязку із досягненням нею 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про нас, її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без від цифрованого підпису особи, без від цифрованого образу обличчя особи, без від цифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем до позову не надано документу про сплату судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, позивачка зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.7 ч.1 ст.5, п.14 ч.2 ст.3, 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
З цього приводу суд зазначає, що зазначені норми слід враховувати в системному зв'язку зі ст. 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нормами ст. 53 КАС України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 її батьки - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 діють, як законні представники неповнолітньої в розумінні ч. 1 ст. 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 640/109/19.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Суд звертає увагу позивача, що аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 року у справі № 607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 року у справі № 754/16008/17.
По друге, п. 14 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Позивач до суду звернувся із адміністративним позовом.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Порядок звернення з адміністративним позовом встановлений приписами ст.ст. 160,161 КАСУ.
Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 3028 грн.
Позивачем в цій справі заявлено 1 позовну вимогу немайнового характеру та похідну від неї.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Чорноморського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Стефанов