Справа № 420/37699/25
12 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115;
зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст.42 ЗУ №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023р. відповідно до п.1 Постанови КМУ від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024р. відповідно до п.1 Постанови КМУ від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025р. відповідно до п.1 Постанови КМУ від 25.02.2025р. №209 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 06.05.2025р.
Згідно п.п. ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як встановлено судом, предметом розгляду у даній справі є право позивача на виплату пенсії у відповідності до ч.2 ст.42 ЗУ №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023р. відповідно до п.1 Постанови КМУ від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024р. відповідно до п.1 Постанови КМУ від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025р. відповідно до п.1 Постанови КМУ від 25.02.2025р. №209 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2025 році».
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
На теперішній час практика Верховного Суду з вказаного процесуального питання є сталою та підтримується в інших постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 08.08.2024 у справі № 460/19702/23, від 22.10.2024 у справі № 520/37664/23.
З огляду на вказані висновки Верховного Суду пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
Крім того, за вищевказаними висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Отже, в межах даних спірних правовідносин, звернувшись до суду з даними позовними вимогами, позивач пропустив встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Також Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно пункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлений в розмірі 3028 гривні.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через систему "Електронний суд", розмір судового збору становить 968,96 грн (1211,20 грн * 0,8).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить звільнити її від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що за період з січня по грудень 2024 року не отримувала доходу, а пенсія позивачки не є доходом, а належить до розряду соціальних виплат.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Дійсно, відповідно до наданих позивачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (ненарахованого) податку та військового збору за період з січня 2024 року по грудень 2024 року інформація щодо джерел/сум виплачених доходів позивачки та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня. Однак, позивач у позовній заяві зазначає, що отримує пенсію з 2022 року, при цьому доказів на підтвердження отримання пенсії не надав.
За таких обставин надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (ненарахованого) податку та військового збору не є безумовним доказом підтвердження відсутності у нього доходу у 2024 році, оскільки на підставі частини третьої статті 8 Закону України "Про судовий збір" при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Доказів такого майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору, позивач суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає заявлене клопотання необгрунтованим.
Відповідно до висновків викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2024 № 990/310/23 доказами на підставі яких суд може вирішити питання щодо зменшення стороні розміру сплати судового збору є: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків), а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.
Крім того, суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків, які необхідно усунути, шляхом надання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що, відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.К.Василяка