Ухвала від 13.11.2025 по справі 420/21504/25

Справа № 420/21504/25

УХВАЛА

13 листопада 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Свиди Л.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії в частині застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та в частині зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2025 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» виходячи із розрахунку 86% суми грошового забезпечення, зазначеного у останній поданій довідці про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

За цією позовною заявою ухвалою від 07.07.2025 року судом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

12.11.2025 року представником позивача подано до суду заяву про відвід судді Свиди Л.І. та передачу справи на повторний розподіл Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі минуло понад 4 місяці, суд при цьому жодного процесуального рішення за весь час з моменту відкриття провадження не ухвалював, докази не витребував, провадження не зупиняв. Учасники справи виконали всі покладені на них обов'язки. Відзив у справі було подано ще 17.07.2025 року. Ситуація коли суд недотримуючись норм процесуального права не ухвалює судове рішення яке очевидно відповідно до практики Верховного суду на користь позивача, є свідченням того, що суд виступає на стороні відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Розглянувши заяву представника позивача про відвід головуючого судді у справі, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до ч. 3, 11 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

При визначенні щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-XII).

Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява № 8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00)). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява №7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява № 33958/96) та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02).

Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

У справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006 року) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що стосовно об'єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Посилання заявника на наявність сумніву у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи №420/21504/25 по своїй суті є припущенням, а заява, яка містить припущення про існування відповідних обставин не підтверджених належними і допустимими доказами, не є підставою для відводу судді.

Відвід представником позивача судді заявлено з підстав того, що суддя Свида Л.І. тривалий час не приймає рішення у справі.

Однак, заява не містить жодних конкретних фактів, доводів та доказів упередженого та необ'єктивного ставлення або сумніви щодо безсторонності судді саме до позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Свиди Л.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з чим вказана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 41, 248, 256 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Свиди Л.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Передати справу №420/21504/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід судді Свиди Л.І. від розгляду справи №420/21504/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Леонід СВИДА

Попередній документ
131770899
Наступний документ
131770901
Інформація про рішення:
№ рішення: 131770900
№ справи: 420/21504/25
Дата рішення: 13.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (18.11.2025)
Дата надходження: 02.07.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії