Справа № 420/8709/25
13 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі клопотання відповідача Головного управління ДПС в Одеській області про залишення адміністративного позову без руху,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 420/8709/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 04.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху. В обґрунтування клопотання представник відповідача вказав, що ПК не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою. Аналіз положень статті 102 ПК, у тому числі й пункту 102.5 цієї статті, вказує на те, що ці норми не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС, яка встановлює загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Враховуючи, що позивач звернувся до суду з пропуском строку (лише в 2025 році) без обґрунтування причин такого пропуску, то позовна заява підлягає залишенню без руху. Також на виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025, 16.04.2025 позивачем не надано жодних доказів на підтвердження позовних вимог, що є неналежним виконанням ч. 4 ст. 161 КАС України. Проте в супереч цьому ухвалою від 04.06.2025 відкрито провадження по справі №420/8709/25.
Вивчивши матеріали справи, надані учасниками справи заяви та докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без руху.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 лютого 2023 року по справі № 803/1149/18 зазначила, що Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми вважаються бюджетною заборгованістю, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК нараховується пеня.
Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов'язку з повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ протягом строку, визначеного статтею 200 ПК.
Нарахування пені пов'язується саме з недотриманням суб'єктами владних повноважень положень статті 200 ПК, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з ПДВ.
Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок невідшкодування йому відповідної суми.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 5 КАС закріплено право особи на звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та викладено перелік можливих способів їх захисту.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.
Право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі шляхом звернення до суду.
Що стосується процесуальних строків звернення до суду, то порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначається КАС (стаття 1 цього Кодексу), процесуальні строки звернення до суду є обов'язковою складовою процедури її ініціації (частина перша статті 122 КАС). Тривалість такого строку та початок відліку є його обов'язковими елементами, які визначаються залежно від предмета судового оскарження та обраного позивачем способу захисту порушеного права.
За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 123 КАС встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Процесуальним наслідком пропущення строків звернення до адміністративного суду стаття 123 КАС передбачає повернення позову чи залишення його без розгляду (залежно від стадії виявлення судом факту пропуску).
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок яких відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Для цілей розгляду судом термінових спорів у статті 270 КАС визначено, що днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення (частина четверта цієї статті).
При цьому слід враховувати, що запровадження строків звернення до суду слугує меті досягнення правової визначеності щодо правомірності акта (рішення, дії, бездіяльності) держави в особі її органів; після спливу строків правовідносини набувають ознак стабільності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 січня 2023 року по справі № 140/1770/19 дійшла висновку, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог положень частини другої статті 122 КАС.
Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 14 березня 2019 року у справі № 822/553/17 та від 15 лютого 2021 року у справі № 280/4452/18 про те, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів.
Так, в даній позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо порушення порядку визначення суми податку податку на додану вартість в розмірі 136364,00 грн. (сто тридцять шість тисяч триста шістдесят чотири гривні 00 коп.), що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , та порушення строків проведення розрахунків;
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської Служби України в Одеській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 136 364,00 грн (сто тридцять шість тисяч триста шістдесят чотири гривні 00 коп.) та пені, нарахованої на суму такої заборгованості у розмірі 48 881,81 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня 81 коп.).
При цьому, з матеріалів справи слідує, що у межах здійснення підприємницької діяльності протягом різних періодів часу у позивача виникло від'ємне значення ПДВ, яке підлягало бюджетному відшкодуванню. У ході здійснення перевірки правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ, за результатами яких складено відповідні акти перевірки, було винесено ППР щодо зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ. За наслідками оскарження таких ППР, вимоги позивача про їх скасування були задоволені.
Підтвердженням зазначених обставин є рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року по справі № 420/12471/21, залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0000963305 від 08.01.2020 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0000973305 від 08.01.2020 року.
В позовній заяві позивач вказує, що рішення контролюючого органу, а саме податкове повідомленням-рішенням №0000963305 від 08.01.2020 року, яким Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 136364,00 грн., - визнано протиправним та скасовано. Контролюючий орган отримував усі вищезазначені рішення суду, так як їх оскаржував як у апеляційній інстанції так і у касаційній, та відповідно повинен був здійснити бюджетне відшкодування Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на банківський рахунок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з моменту отримання відповідних рішень суду, але станом на сьогоднішній день жодних грошових коштів з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 136364,00 грн. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не отримувала.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 27.01.2025 року звернулася до Головного управління ДПС в Одеській області з проханням здійснити усі необхідні дії з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 136364,00 грн. фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відповідно до податкової декларація з податку на додану вартість за вересень 2019 року, у рядку 19 якої відображений показник від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 136364,00 гривень та у рядку 20.2.1 якої було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4) і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5), але жодної відповіді не отримала.
Отже, як на дату розгляду справи № 420/12471/21 в П'ятому апеляційному адміністративному суді (11 травня 2022 року), так і на час звернення до ГУ ДПС в Одеській області позивач вже був обізнаний про порушення своїх прав щодо несвоєчасного повернення з бюджету належних до відшкодування сум податку на додану вартість, та відповідно про наявність права на нарахування пені на бюджетну заборгованість, однак з даним позовом звернувся лише 25.03.2025 року (дата формування позовної заяви в системі Електронний суд).
Таким чином, позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року по справі № 640/5645/19 щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку про те, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судому постановах від 08.08.2019 року по справі № 480/106/19, від 11.02.2020 року по справі № 640/9242/19, від 10.06.2020 року по справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 року по справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 року по справі № 817/660/18, від 17.03.2021 року по справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 року по справі № 640/23204/19, від 31.01.2023 року по справі № 640/18309/21, від 23.11.2023 року по справі № 640/15942/19, від 28.03.2024 року по справі № 460/6314/20, від 02.07.2024 року по справі № 480/9116/23, від 19.09.2024 року по справі № 640/18667/20.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 171,248, 256, 293-295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання ухвали надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі ненадання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Самойлюк Г.П.