Справа № 420/35742/25
про повернення позовної заяви
12 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО» до Головного управління ДПС в Одеській області, державної податкової служби України, про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО» до Головного управління ДПС в Одеській області, державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12949161/45470206 від 05.06.2025 року,
2.Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 01.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію,
3.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12971682/45470206 від 12.06.2025 року,
4.Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 02.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію,
5.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12961874/45470206 від 10.06.2025 року,
6.Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 58 від 12.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
7.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12961887/45470206 від 10.06.2025 року,
8.Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 64 від 13.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію,
9.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 13008246/45470206 від 24.06.2025 року,
10.Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 141 від 27.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у дані справі, суд встановив, що даний позов подано поза межами встановлених законом строків.
При цьому, при поданні позову не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, якими підтверджуються причини пропуску.
За вказаного, ухвалою суду від 27.10.2025 позовну заяву ТОВ «ПРОТЕХЕНЕРГО» було залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Ухвалу суду від 27.10.2025 позивач отримав 29.10.2025.
04.11.2025 на виконання вказаної ухвали суду від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якому в обґрунтування поважності пропуску строку зазначає, що у період з 04.12.2024 по 09.09.2025 ГУ ДПС в Одеській області протиправно зупинено реєстрацію 79 податкових накладних. У подальшому, податковою було відмовлено у реєстрації 21 податкової накладної Товариства, що стало підставою для подання до суду трьох позовних заяв, два з яких вже розглянуті судом із ухваленням відповідних судових рішень. По кожні зупиненій податковій накладній позивачем було зібрано великі пакети документів. Також, підготовка та подання позовів до суду потребує використання додаткових ресурсів, що пов'язано із підготовкою спеціалізованих процесуальних документів, зібранням великих пакетів доказів, тощо. Всі ці дії вимагали та вимагають від позивача істотних ресурсів, які у Товариства або обмежені, або відсутні взагалі. Так, відповідно до штатного розкладу, на підприємстві відсутня посада юриста, усі роботи, пов'язані із підготовкою та подачею відповідних пакетів документів здійснюються силами інших працівників підприємства додатково до виконуваних ними основних трудових обов'язків, що безумовно є надмірним навантаженням. Окрім того, трудо- та часовитратні заходи позивач був змушений здійснювати в умовах збройної агресії, яка безумовно вплинула на всі сфери діяльності в Україні. Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).
Позивач зауважує, що у зв'язку із збройною агресією, ТОВ "ПРОТЕХЕНЕРГО" було піддане значному негативному впливу в частині процесу господарської діяльності. Одеська область та місто Одеса піддається обстрілу ракетами та ударними дронами майже щодня. Юридична адреса позивача - місто Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 140-А.
Найвищою соціальною цінністю держави є людина, її життя та здоров'я. У зв'язку із постійними обстрілами всієї території України, та зокрема міста Одеси, населення України, в тому числі працівники позивача, вимушені перебувати під час повітряних тривог в спеціалізованих спорудах - укриттях. В середньому, загроза обстрілу зберігається протягом 2х-3х годин. Під час загрози обстрілу, на території України застосовуються попереджувальні сигнали повітряної тривоги, які також можуть тривати понад дві, три години на день, часто застосовуються планові та екстрені відключення світла.
Так, протягом червня 2025 р. на Одещині 61 раз відбувалися повітряні тривоги. Майже годину щодня - стільки загалом тривала кожна тривога, найдовша з них розтяглася на понад п'ять годин. Обстріли Одеси здійснювались 03.06.2025 р., 04.06.2025 р., 10.06.2025 р., 17,06.2025 р., 20.06.2025 р., 28.06.2025р. Протягом липня 2025 року в Одеській області було зафіксовано 78 повітряних тривог. За даними моніторингових каналів середня тривалість однієї повітряної тривоги становила майже час, найтриваліша тривога тривала понад 5 годин. Обстріли Одеси здійснювались 03.07.2025 р., 07.07.2025 р., 11.07.2025 р., 16.07.2025р., 19.07.2025 р., 22.07,2025 р, 24.07.2025 р. У серпні 2025 р. в місті Одеса було 49 повітряних тривог у середньому вони тривали майже час, обстріли здійснювалися 04.08.2025 р., 08.08.2025 р., 17.08.2025 р., 18.08.2025 р« 20.08.2025 р., 26.08.2025 р., 27.08.2025 р., 28.08.2025 р,, у вересні 2025 р. - 58 тривог, що у середньому тривали більше години, обстріли та вибухи відбувалися 07.09.2025 р, 11.09.2025 р., 22.09.2025 р., 23.09.2025 р., 30.09;2025 р: у жовтні - 60 повітряних тривог, обстріли здійснювалися 01.10.2025 р., 02.10.2025 р., 06,10.2025 р., 08.10.2025р., 09.10.2025 р., 11.10.2015р, 13.10.2025 р., 24.10.2025 р., 30.10.2025 р.
Через обстріли місто Одеса залишалось без світла. Відповідними органами (Обленерго, ДТЕК) було впроваджено погодинні відключення електроенергії у м. Одеса та Одеській області. Отже, без електроенергії, комп'ютерна техніка, інтернет зв'язок та інша орггехніка не працюють, Товариство не мало змоги вчасно підготувати та сформувати всі наявні документи для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкових накладних. Вказані обставини не погребують окремого підтвердження доказами, оскільки вони є загальновідомими фактами.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Суд також звертав увагу позивача, що у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд в указаній постанові також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.
Як видно з позовної заяви, Товариством оскаржуються Рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025.
В той же час, до подання позовної заяви спірні рішення Комісії оскаржувались в досудовому порядку.
Рішеннями від 13.06.2025 №25044/45470206, від 20.06.2025 №26072/45470206, від 18.06.2025 №25612/45470206, від 18.06.2025 №25596/45470206, від 04.07.2025 №27787/45470206 в задоволенні скарг на рішення № 12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025 було відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи ч.4 ст.122 КАС України, останнім днем звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження рішення № 12949161/45470206 від 05.06.2025 - є 15.09.2025; рішення №12971682/45470206 від 12.06.2025 - є 22.09.2025; рішення №12961874/45470206 від 10.06.2025 та №12961887/45470206 від 10.06.2025 - є 18.09.2025; рішення №13008246/45470206 від 24.06.2025 - є 06.10.2025.
Однак, указану позовну заяву Товариство подало до суду лише 21.10.2025, тобто з тривалим пропуском встановленого законом строку.
У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, пропуску такого строку.
Постанова Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 містить правовий висновок, згідно з яким причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
В ухвалі від 20.10.2022р. Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022р. у справі №9901/462/21 сформульовані правові позиції, у силу яких учасники справи повинні вчасно, сумлінно, в належний спосіб використовувати всі наявні в них засоби та можливості, передбачені законодавством, з метою запобігання невиправданим зволіканням під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Втім, на думку суду, причини пропуску строку на подання позову щодо оскарження рішень Комісії № 12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025, наведені позивачем в обґрунтування поданої заяви, не є поважними.
Дійсно, у зв'язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який і триває на даний час.
Згідно рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
За приписами ч.1-4 ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Суд звертає увагу, що в Україні введений та діє воєнний стан, проте Одеський окружний адміністративний суд продовжував здійснювати правосуддя з 24.02.2022 по теперішній час, та не припиняв свою роботу.
До того ж слід наголосити позивачу, що введення на території України воєнного стану, не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами.
З даного приводу, враховуючи правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22, суд звертає увагу позивача, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
Однак, на думку суду, зазначені позивачем у заяві обставини, не свідчать про наявність об'єктивних, непереборних обставин, пов'язаних з запровадженням воєнного стану, які унеможливили своєчасне звернення до суду із таким позовом, адже у період спливу строків для своєчасного оскарження до суду рішень Комісії № 12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025 після використання Товариством процедури адміністративного оскарження, діяльність Товариства зупинена не була, доказів зворотного позивачем не надається. Відтак, Товариство продовжувало працювати незважаючи на певні пов'язані із воєнним станом в Україні обставини.
До того ж, на думку суду, факт відсутності у Товариства юриста, та інші обставини, пов'язані з організацією його діяльності, не може бути поважною причиною пропуску строку для подання позову до суду про оскарження рішень Комісії № 12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025.
Суд наголошує, що пунктами 6, 7 частини п'ятої статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку судового оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні чи то позовної заяви чи апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Суд зазначає, що матеріли позовної заяви не містять доказів вчинення позивачем активних дій щодо з'ясування обставин підготовки та подання адвокатом позовної заяви до суду (зокрема, звернення до адвоката із відповідними листами, направлення адвокату копії необхідних документів для підготовки позову, тощо).
Щодо зауваження про значні обстріли Одеської області та м.Одеси суд такі посилання також оцінює критично, адже такі не мають постійного та довготривалого чи безперервного характеру зокрема, на території м. Одеси.
Враховуючи наведені обставини та те, що активних бойових дій в м. Одесі починаючи з березня 2024 року не велося, повітряні тривоги, обстріли не мають постійного та довготривалого характеру, не тривали протягом усього безперервно часу спливу строку для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень Комісії № 12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025, міжміський/міський транспорт, відділення пошти та суди працювали, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду без поважних причин, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом не наведено й не надано.
Суд також звертає увагу позивача, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).
Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року (пункт 47, заява № 3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такі обставини з підтверджуючими доказами щодо поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивач ні до позовної заяви, ні до заяви про поновлення строків звернення до суду з цим позовом не надав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на те, що позивачем в заяві про поновлення строків звернення до суду не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом про оскарження рішень Комісії № 12949161/45470206 від 05.06.2025, №12971682/45470206 від 12.06.2025, №12961874/45470206 від 10.06.2025, №12961887/45470206 від 10.06.2025, №13008246/45470206 від 24.06.2025 та не надано належних доказів на підтвердження таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. 123, 169, 241, 243, 248, 256, 294-297 КАС України, суд,
Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО» строку для звернення до суду з цим позовом.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕХЕНЕРГО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про: визнання протиправними та скасування рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12949161/45470206 від 05.06.2025 року, рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12971682/45470206 від 12.06.2025 року, рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12961874/45470206 від 10.06.2025 року, рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №12961887/45470206 від 10.06.2025 року, рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №13008246/45470206 від 24.06.2025 року, та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №7 від 01.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію, податкову накладну №23 від 02.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію, податкову накладну №58 від 12.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію, податкову накладну №64 від 13.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію, податкову накладну №141 від 27.05.2025 року датою її фактичного подання на реєстрацію - повернути позивачу.
Копію ухвали разом із позовною заявою надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА