Справа № 640/7067/19
13 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»» (вул.Соборна,1-г, оф.90, м.Ірпінь, Київська область, 08205) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу, посвідчення, Акту, протоколу, припису, постанови,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»» (вул.Соборна,1-г, оф.90, м.Ірпінь, Київська область, 08205) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133) про визнання протиправною позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, визнання протиправними та скасування наказів та направлень на проведення позапланової перевірки, визнання протиправними та скасування акту позапланової перевірки, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, приписів та постанов про накладення адміністративних стягнень.
24.04.2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва була винесена ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до абзацу 1 та 4 пункту 2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
У відповідності до «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399, 05.02.2025 року адміністративна справа №640/7067/19 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа №640/7067/19 передана на розгляд головуючому судді Єфіменку К.С.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року справу №640/7067/19було прийнято до провадження; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»» не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятими на його підставі рішеннями суб'єкта вданих повноважень, вважає їх протиправними та такими, що прийнятими з порушенням норм діючого законодавства.
Зокрема, позивач звертає увагу, що беручи до уваги формулювання підстав проведення перевірки, які містяться в Акті перевірки, не вбачається, що саме стало підставою проведення перевірки: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства чи вимога правоохоронних органів про проведення перевірки, а також є неможливим визначення обсягу питань, які повинні були перевірятись в рамках такої перевірки, що позбавляє можливості у повній мірі підтвердити чи спростувати набуття ДАБІ в установленому чинним законодавством порядку права на проведення перевірки.
Також позивач звертає увагу, що в порушення вимог діючого законодавства, здійснюючи перевірку суб'єкта господарювання - ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»», а ні керівнику товариства, а ні належним чином уповноваженій особі товариства, копія направлення про проведення перевірки вручена не була та залишається не врученою.Одночасно позивач зазначає, що відповідачем вказану перевірку було проведено з порушенням строків, визначених законодавством, а саме більше 12 робочих днів.
Також, на думку позивача, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області не є уповноваженою особою щодо розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно суб'єктів містобудування, адже законодавством передбачено лише право обласних інспекцій на ініціювання проведення таких перевірок місцевими інспекціями держаного архітектурно-будівельного контролю.
За вказаних вище обставин, позивач зазначає, що невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що що при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваних рішень посадова особа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві діяла у відповідності до чинного законодавства, на підставах та у спосіб, передбачений Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами.
Зокрема, відповідач звертав увагу, що позивач був завчасно повідомлений про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а тому оскільки від останнього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, посадова особа розглянула дану справу за відсутності суб'єкта містобудування, за результатами якої було прийнято оскаржувані приписи та постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що на підставі звернення Прокуратури Київської області від 13.02.2019 року №05/1-270вих-19 (вх. 10/10-1402/1 від 14.02.2019 року) було видано направлення від 26.02.2019 року №106.19/01 для проведення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області позапланової перевірки щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва «багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення» по вул. Університетська, 3210900000:01:047:0208). Строк проведення перевірки згідно зазначеного направлення 2/1 (корп. 3) в. м. Ірпінь, Київська обл. (кадастровий номер земельної ділянки: 28.02.2019 року по 14.02.2019 року (10 робочих днів).
За результатами проведеного заходу, відповідачем складено Акт № Т-2703/1 від 27 березня 2019 року (а.с.22-29, 66-73).
Висновками вказаного Акту перевірки встановлено, що Проектувальником TOB «Архітектурно-будівельна компанія «Сігма-Буд» розроблено проектну документацію з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, не вірно визначено категорію складності та клас наслідків (відповідальності) об'єкта: замість категорії складності та класу наслідків (відповідальності) ССЗ визначено III категорію складності та клас наслідків (відповідальності) СС2.
За результатами проведеної перевірки, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області відносно ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»» складено протокол 1-Д-З-2703/1 від 27 березня 2019 року:
№ 1-Л-З-2703/1, яким встановлено наявність правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз 2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»(а.с.20-21,74-75).
Також 27.03.2019 року на підставі висновків вказаного Акту перевірки, ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»» видано обов'язковий до виконання припис:
№ С-2703/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.(а.с.30-31,76-77)
Вищевказані Акт, протоколи та приписи було надіслано засобами поштового зв'язку на адресу позивача.
09.04.2019 року головним інспектором будівельного нагляду Рубаном Олександром Олександровичем розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено відносно ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»»:
постанову у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 року № 3-0904/1-10/10-15/0904/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке визначена абз. 2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , якою до позивача застосовано штраф у розмірі 172 890,00 грн.( а.с. 33-34, 79-80)
Вказана постанова було надіслано засобами поштового зв'язку на адресу позивача.
Незгода позивача з діями відповідача щодо проведення заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та прийнятими за її результатами рішеннями, обумовили ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»» на звернення до суду з даним позовом.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону № 3038-VІ).
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону № 3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, затвердженого наказом №925 від 12.06.2017 року, Департамент є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Відповідно п. 3 до Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №925 від 12.06.2017 року основними завданнями Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції є забезпечення реалізації державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у випадках, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі-Закон) на території Київської області, а саме:
- здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - об'єкт нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;
- здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями, а також особами відповідальними за здійснення авторського та/або технічного нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів І правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт;
- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві;
- здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до п. 1, 2 Порядку №553, Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п.5 Порядку №553).
За змістом ч.3 ст.41 Закону № 3038-VІ посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.
Відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
У той же час, суд звертає увагу, що відповідно до п.16-18 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Матеріалами справи встановлено, що 14.02.2019 року на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшло звернення прокуратури Київської області від 13.02.2019 року № 05/1-270вих-19 щодо проведення відповідної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.(а.с. 59)
Отже, суд приходить до висновку, що оскільки вимога правоохоронних органів про проведення перевірки, є одною з підстав для проведення позапланової перевірки суб'єкта будівництва, відповідач мав законну підставу для її проведення.
26.02.2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано наказ № 50П «Про проведення позапланової перевірки» та видано направлення для проведення позапланового заходу № 106.19/01 на об'єкті будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 3210900000:01:047:0208) щодо дотримання суб'єктами господарювання ТОВ «Стандарт Білдінг», ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Сігма-Буд», ТОВ «ІРПІНЬ МІСЬКБУД» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Відповідно до вказаного наказу та направлення, строк перевірки з 28.02.2019 року по 14.02.2019 року (10 робочих днів).
26.03.2019 року, у зв'язку з необхідністю продовження терміну проведення перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано наказ №70П «Про подовження позапланової перевірки», про що було видано відповідне направлення від 26.03.19р. №106.19/01/П.
Таким чином, продовження перевірки позивачу відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства.
27.03.2019 року за результатами позапланового заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил проектувальника (ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»») на об'єкті: «Багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення» по вул. Університетська, 2/1 (корпус 3) в м. Ірпінь, Київської області », відповідачем у зв'язку з виявленими порушеннями складено Акт за № Т-2703/1.
Таким чином, оскільки матеріалами справи встановлено, що проведення перевірки позивача було здійснено за наявності законної на це підстави, суд приходить до переконання про правомірність дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо прийняття наказів №50П від 26.02.2019 року та №70П від 26.03.2019 року, проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єкта містобудування - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРПІНЬ МІСЬКБУД" та складання за її результатами Акту перевірки № Т-2703/1 від 27.03.2019 року, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнавання таких дій протиправними та скасування наказів №50П від 26.02.2019 року та №70П від 26.03.2019 року до задоволення не підлягають.
Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.
Як встановлено з позовних вимог, позивач вважає посвідчення (направлення) від 26.02.2019 року №106.19/01 та від 26.03.2019 року №106.19/01/П відповідачем було видано з порушенням вимог Закону України «Про основані засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки останні не місять інформації щодо місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід, а також інформацію про здійснення попереднього заходу (тип та строк його здійснення).
Суд зазначає, що відповідно до статей 3 та 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", статей 244 6, 254, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15.05.2012 № 240 затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, наявні в матеріалах справи копії направлення для проведення позапланового заходу від 26.02.2019 № 106.19/01 та від 26.03.19р. №106.19/01/П відповідають вимогам, встановлених до них наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15.05.2012 № 240 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.05.2017 № 133)(додаток № 9).
У той же час, суд зазначає, що посвідчення (направлення), згідно Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, є документом, що посвідчує право конкретної посадової особи на проведення такої перевірки, а його скасування не призведе до поновлення прав суб'єкта містобудування та буде суперечити завданням адміністративного судочинства, що визначені у ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на вказане, а також приймаючи до уваги факт правомірності видачі посвідчень (направлень) від 26.02.2019 № 106.19/01 та від 26.03.19р. №106.19/01/П, останні не можуть бути визнанні протиправними та скасованими.
За вказаних обставин, не може бути визнаний протиправним та скасованим також Акт перевірки №Т-2703/1 від 27.03.2019 року, оскільки останній є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства та не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС.
При цьому, суд звертає увагу, що дії службової особи щодо складання такого Акта та включення до нього певних висновків не породжують обов'язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача.
Як було зазначено вище, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (п. 18 Порядку).
Відповідно до п. 19 -22 Порядку №553 у приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Отже, аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом та постанова про накладення штрафу.
Судом з наявного в матеріалах справи Акту перевірки встановлено, що під час виїзду на об'єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_1 (клас наслідків (відповідальності) ССЗ) було встановлено, що на земельній ділянці за вищезазначеною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного (14-поверхового) житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення, а саме:
виконано загально-будівельні роботи (каркас будівлі, заповнення дверних та віконних розрізів);
під час виїзду виконувалися внутрішньо - оздоблювальні роботи.
Перевіряючими встановлено, що Проектувальником ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»»згідно декларації від 08.06.2017 року № КС 083171592552 проектна документація на об'єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення» по АДРЕСА_1 розроблена ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Сігма-Буд» та затвердженна наказом замовника директора ТОВ «Стандарт Білдінг» від 01.06.2017 року № б/н. В пункті категорія складності вищезазначеної декларації зазначений III - категорія складності, чим порушено норми ст. 31, 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
Також під час перевірки встановлено, що Проектувальником ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»»:
розроблено проектну документацію з визначено категорію складності та клас порушенням будівельних норм, мтандартів і правил, не вірно визначено категорію складності та клас наслідків (відповідальності) об'єкта замість V категорії складності та класу наслідків (відповідальності) ССЗ визначено ІІІ категорію складності та клас наслідків (відповідальності) СС2, чим порушено норми ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва».
27.03.2019 року, у зв'язку з тим, що відповідачем встановлено правопорушення у сфері містобудівної діяльності з боку суб'єктів містобудування відносно позивача було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № l-Л-3-2703/1, та припис від 27.03.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (№ С-2703/3).
Суд зазначає, що відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року № 208/94-ВР.
Згідно із приписами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06 квітня 1995 р. (далі-Порядок № 244).
Згідно абз.1 п.2 Поряду № 244, штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 9 Порядку №244 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким фіксують факт вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п.16,17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної (п.п. 1 п 22 Порядку №244).
Слід зазначити, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності кожен із суб'єктів містобудування несе конкретно за вчинене ним правопорушення, класифікація яких наведена у статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Суд зазначає, що відповідно до вказаного вище протоколу, ТОВ ««Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»» повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної відбудеться 09.04.2019 року о 10 год. 00 хв.
У зв'язку з відмовою позивача від отримання вказаних вище протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписів, останні було надіслано на адресу ТОВ ««Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»»09.04.2019 року, та отримано ним 25.04.2019 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Вказане вище свідчить про належне повідомлення позивача щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної.
У той же час, щодо тверджень позивача щодо відсутності у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повноважень щодо розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно суб'єктів містобудування, так як він не наділений функцією їх контролю, а здійснює лише нагляд у сфері містобудування, суд зазначає таке.
Як було зазначено вище, Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Зі змісту п.7 частини 1 ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вбачається, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється:
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і па території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об'єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об'єктів із значними наслідками (ССЗ), розташованих у межах населених пунктів.
Таким чином, вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль щодо об'єктів будівництва, що за класом наслідків відносяться до значних наслідків ССЗ, в незалежності від територіальної приналежності до населених пунктів, міст, обласних центрів, тощо, здійснюється виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (Держархбудінснскція), через головних інспекторів будівельного нагляду.
У той же час, відповідно до п. 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Департамент, який є територіальним органом, без статуту юридичної особи публічного права, утворений як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, має право на здійснення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийняття за її результатами відповідних постанов.
Так, матеріалами справи встановлено, що відповідачем 09.04.2019 року за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ТОВ ««Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»» винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:
№ 3-0904/1-10/10-15/0904/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке визначена абз. 2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , якою до позивача застосовано штраф у розмірі 172 890,00 грн.( а.с. 33-34, 79-80)
Як вбачається з оскаржуваної постанови, до позивача застосовано штрафи у розмірі 172 890,00 грн. - за порушення ст. 31, 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та норми ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва».
Так, абзацом 2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суд зазначає, що згідно з ч.2 ст 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
В адміністративному позові представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД», у якості підстави позову, зазначає порушення відповідачем порядку проведення перевірки та надсилання актів та рішень, оформлених за результатом перевірки. Доводів щодо протиправності висновків та встановлених Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області порушень за результатом проведення перевірки, матеріали позову не містять.
Також, матеріали справи не містять документів чи інших доказів на підтвердження усунення чи не допущення з боку позивача порушень, які стали підставою для прийняття оскаржуваних припису та постанови.
Таким чином, наявність встановлених під час перевірки порушень не спростована позивачем, а доводи відносно протиправності спірних припису і постанови про накладення штрафу зводяться до процедурних порушень під час перевірки.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи позивача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ««Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»».
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «СІГМА-БУД»» (вул.Соборна,1-г, оф.90, м.Ірпінь, Київська область, 08205) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу, посвідчення, Акту, протоколу, припису, постанови - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.