Справа № 420/22720/23
13 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково: визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.06.2016 р. по 31.05.2017 р. та з 26.09.2017 р. по 28.02.2018 р. включно; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.06.2016 р. по 31.05.2017 р. та з 26.09.2017 р. по 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 р. по 25.03.2021 р. включно; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 грн. 15 коп. в місяць у загальній сумі 164272 грн. 71 коп. за період з 01.03.2018 р. по 25.03.2021 р. включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
06.11.2025 р. від представника відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду від 03.01.2024 р. Заява мотивована тим, що на виконання приписів ст.ст.99, 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 548-XIV п. 5.5 розділу 5 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 р. № 744, представниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 невідкладно після набрання рішенням суду по справі № 420/22720/23 законної сили, а саме 17.08.2024 р., подано рапорт на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за № 21640 від 17.08.2024, з проханням про зобов'язання начальника фінансово - економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 виконати Рішення суду по справі № 420/22720/23. В свою чергу, фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 відповідно до вище вказаного рапорту невідкладно замовлено кошти для виконання рішення суду у справі № 420/22720/23. У зв'язку з тривалою відсутністю фінансування на виконання рішень судів з моменту первісного замовлення коштів на виконання рішення суду у справі № 420/22720/23 й по дійсний час - необхідні для виконання рішення в даній справі кошти замовляються повторно (щомісячно), що підтверджується Розрахунками потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на жовтень 2025 року. Разом з тим, попри вжиття Відповідачем залежних від нього заходів, спрямованих на своєчасне первісне та подальше повторне замовлення коштів та виконання рішення суду, з незалежних від нього причин на рахунок військової частини ще не надійшли кошти, призначені для виконання рішення суду по справі № 420/22720/23. Станом на 05.11.2025 р. на рахунку військової частини відсутні кошти за КЕКВ 2800, в тому числі й призначені для виконання рішення суду по справі № 420/22720/23. Отримання коштів на даний момент очікується. Таким чином, залежність військової частини НОМЕР_1 від наявності фінансування забезпечувального органу, незважаючи на вжиті заходи щодо виконання судового рішення (подання заявок), за відсутності вини військової частини НОМЕР_1 у затримці виконання судового рішення, слід вважати обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Ухвалою від 07.11.2025 р. призначено до розгляду в судовому засіданні заяву відповідача про відстрочення виконання рішення від 03.01.2024 р. у справі № 420/22720/23на 13.11.2025 р. на 14:00 год.
В судове засідання сторони не з'явились, про причини не явки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлялись завчасно належним чином.
Згідно ч.2 ст.378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
При вирішенні даної заяви суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Приписами ч.2 ст.14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частинами 3, 4 ст.378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Поряд з цим, ч.5 ст.378 КАС України визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Аналіз наведених норм права вказує, що суд за заявою сторони у справі може відстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке відстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, якщо суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення. Необхідною умовою для відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 р. у справі № 2а/0570/6531/2011, відстрочення виконання судового рішення в розумінні зазначеної процесуальної норми є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 р. у справі № 819/150/17.
Як вбачається з поданої представником військової частини НОМЕР_1 заяви про відстрочення виконання рішення суду єдиною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається заявник, є те, що на рахунку військової частини НОМЕР_1 відсутні кошти, що призводить до неможливості виконання рішення суду.
В той же час, суд зазначає, що інформація викладена у заяві про відстрочення виконання рішення суду не може вважатись обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, оскільки не є доказом щодо відсутності руху коштів на рахунках заявника на момент подання заяви до суду та розгляду її по суті.
В свою чергу, Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. №11-рп/2012).
Водночас відсутність на рахунках боржника коштів не є тією виключною підставою (непереборною обставиною), з якою законодавець пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
У ході розгляду заяви заявником не доведене існування передбачених ст.378 КАС України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення.
Відтак, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що зазначені заявником у заяві обставини, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 р. у справі № 420/22720/23, а тому заява представника відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.243, 248, 378 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 р. у справі № 420/22720/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Суддя О.І. Бездрабко