Справа № 420/37796/25
про відмову в забезпеченні доказів
13 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,-
10.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просить здійснити забезпечення доказів шляхом витребування в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області копії постанови про заборону на в'їзд в Україну громадянину російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була підставою для доручення УСБУ в Одеській області, спрямованого Державній прикордонній службі України № 65/5/Д-1736 від 21.04.2025 р.
В обґрунтування заяви зазначає, що 25.08.2025 р. Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України листом за № 19/68445-25 повідомив про виконання доручення Управління Служби безпеки України в Одеській області від 21.04.2025 р. № 65/5/Д-1736 щодо заборони ОСОБА_1 в'їзду в Україну до 04.04.2028 р.
02.09.2025 р. Управлінням Служби безпеки України в Одеській області листом № 65.1/65-2074 повідомлено, що зазначена у адвокатському запиті від 28.08.2025 р. особа причетна до вчинення суспільно небезпечних діянь, пов'язаних із нанесенням шкоди національній безпеці України, її суверенітету та територіальної цілісності. Вказано про неможливість надання копії доручення від 21.04.2025 р. № 65/5/Д-1736.
17.09.2025 р. Управління Служби безпеки України в Одеській області на адвокатський запит від 28.08.2025 р. листом № 65.1/65-2319 повідомлено про неможливість надання копії постанови про заборону ОСОБА_1 в'їзду в Україну. Зазначено про знищення постанови, у зв'язку із забороною необґрунтованого та безпідставного накопичення документів, що містять службову та секретну інформацію.
Заявник вказує, що має намір звернутися з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови про заборону в'їзду в Україну. Однак, особа, до якої буде подано позовну заяву не надає на адвокатські запити копію постанови про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_1 . Повідомлення УСБУ в Одеській обл. про знищення діючої постанови, на думку заявника, є сумнівним.
З огляду на викладене, заявник звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
Ухвалою від 10.11.2025 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв заяву до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 13.11.2025 року о 11:30 год.
В судове засідання, призначене на 13.11.2025 року, з'явилися представник заявника та представник Управління Служби безпеки України в Одеській області.
Представник заявника наполягала на задоволенні заяви.
Представник Управління Служби безпеки України в Одеській області заперечував в задоволенні заяви та наполягав на тому, що доказ, щодо якого подана заява про забезпечення, знищений та не перебуває в розпорядженні Управління Служби безпеки України в Одеській області.
Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 13.11.2025 року, продовжив розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Розглянувши дану заяву, дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (частина друга статті 114 КАС України).
Згідно із статтею 115 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Відповідно до статті 116 КАС України, у заяві про забезпечення доказів зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса;
4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Стаття 117 КАС України передбачає, що заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви. Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи: 1) у невідкладних випадках; 2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; 3) якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Аналізуючи наведені положення КАС України у зіставленні з вимогами позивача насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.
В контексті вищевикладеного заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.
У поданій представником позивача заяві про забезпечення доказів не наведено жодних обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому, тобто не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України.
Забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Таким чином, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
У заяві ОСОБА_1 просить витребувати в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області копію постанови про заборону на в'їзд в Україну громадянину російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була підставою для доручення УСБУ в Одеській області, спрямованого Державній прикордонній службі України № 65/5/Д-1736 від 21.04.2025 р.
При цьому, в обґрунтування необхідності забезпечення доказів посилається на те, що 17.09.2025 р. Управління Служби безпеки України в Одеській області на адвокатський запит від 28.08.2025 р. листом № 65.1/65-2319 повідомлено, про неможливість надання копії постанови про заборону ОСОБА_1 в'їзду в Україну, оскільки зазначено про знищення постанови, у зв'язку із забороною необґрунтованого та безпідставного накопичення документів, що містять службову та секретну інформацію.
Також заявник вказує, що повідомлення УСБУ в Одеській області про знищення діючої постанови, на його думку, є сумнівним.
Суд зазначає, що вказані в заяві адвоката обставини не є підставами та не відповідають меті, які визначені частиною першою статті 114 КАС України, за наявності яких вживаються заходи забезпечення доказів через повідомлення про знищення доказу до подачі цієї заяви.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення доказів, а тому заява про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 114-117, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Г. В. Лебедєва