Справа № 420/37707/25
13 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) до Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 41404999, місце знаходження: 65023, м. Одеса, вул.. Пастера, 58) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання зняти арешт,-
До Одеського окружного адміністративного суду 07 листопада 2025 року (документ сформований в системі Електронний суд 06.11.2025) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) до Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 41404999, місце знаходження: 65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання зняти арешт з нерухомого майна.
Позов обґрунтовано тим, що Позивачу на праві власності належить частка квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивачу стало відомо, що державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шкімбовою І.С. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АВ 994364 від 17.03.2009 щодо всього нерухомого майна позивача (реєстраційний номер обтяження № 8553009). Позивач зазначає, що не отримував будь-яких постанов, винесених в межах виконавчого провадження.
Звернувшись до Приморського відділу, позивач отримав відповідь, якою повідомлено про неможливість зняття арешту в майна позивача, з огляду на те, що в Електронній системі «Спецрозділ» за період 2009 року відомості щодо виконавчих проваджень, при виконанні яких державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно АВ 994364 від 17.03.2009 та внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 17.03.2009 Електронна система не обліковує, так як в період 2009 року не була запроваджена, та процесуальні документи складались державними виконавцями на паперових носіях. Тобто, неможливо ідентифікувати при виконанні якого виконавчого документу було винесено постанову про арешт майна боржника, та внесено відповідний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, неможливо взагалі встановити підстави завершення виконавчого провадження.
Таким чином, не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку щодо залишення позову без руху, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує бездіяльність відповідача, що полягає у не знятті арешту.
З позовної заяви вбачається, що листом від 07.10.2025 року відповідач повідомив про неможливість припинення чинності арешту.
Разом з цим позивач звертається до суду із позовною заявою, 06 листопада 2025 року, та ненадає заяву про поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач звернувся з позовом із пропуском строку звернення до суду, не подавши заяви про поновлення процесуального строку для подачі позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою зазначеної статті КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
При таких обставинах, позовна заява ОСОБА_1 належить залишенню без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160,161,167,169,256, 294 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) до Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 41404999, місце знаходження: 65023, м. Одеса, вул.. Пастера, 58) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання зняти арешт,- залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі протягом десяти днів з моменту її отримання шляхом надання безпосередньо до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду (адреса: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,14) документів, що підтверджують усунення викладених в ухвалі недоліків разом із супровідним листом із зазначенням номеру справи.
Роз'яснити заявнику, що в іншому випадку заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cуддя Л.Р. Юхтенко