Рішення від 13.11.2025 по справі 420/34113/25

Справа № 420/34113/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 08 жовтня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 01.05.2025 року монетизованої суми пільг по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених Законом України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, з підстав перевищення середньомісячним доходом сім'ї ОСОБА_1 , з розрахунку на одну особу, величини податкової соціальної пільги у 2025 році (4240 грн);

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату з 01.05.2025 року монетизованої суми пільг по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених Законом України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, без врахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї ОСОБА_1 , з розрахунку на одну особу.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року (далі Закон № 2262-XII). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 . Згідно статті 1 Закону № 2262-XII, члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

ОСОБА_1 з 1999 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника згідно з згідно із Законом № 2262-XII. ОСОБА_2 був учасником бойових дій та отримував пільги встановлені Законом України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (далі Закон № 3551-XII). ОСОБА_1 є вдовою ветерана війни ОСОБА_2 має право на пільги передбачені Законом № 3551-XII. З 01 травня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області скасувало виплату ОСОБА_1 соціальної пільги за користування комунальними послугами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує її право на отримання пільги по сплаті житлово-комунальних послуг, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не погоджується з заявленими позовними вимогами вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що позивачу, як ветерану військової служби з травня 2025 року пільгу не надано, оскільки середньомісячний сукупний дохід позивача в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на отримання пільги.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

28 жовтня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/113156/25).

Станом на 13 листопада 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року (далі Закон № 2262-XII).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Згідно статті 1 Закону № 2262-XII, члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

ОСОБА_1 з 1999 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника згідно з згідно із Законом № 2262-XII.

ОСОБА_2 був учасником бойових дій та отримував пільги встановлені Законом України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (далі Закон № 3551-XII).

ОСОБА_1 є вдовою ветерана війни ОСОБА_2 має право на пільги передбачені Законом № 3551-XII.

З 01 травня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області скасувало виплату ОСОБА_1 соціальної пільги за користування комунальними послугами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з тих підстав, що згідно з ІКІС ПФУ, середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців становить 7 207,38 грн, що перевищує величину доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (інформація з підсистеми «Призначення та виплата деяких соціальних виплат») (у 2025 році - 4240,00 грн).

Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує її право на отримання пільги по сплаті житлово-комунальних послуг, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, та членів їхніх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві визначає Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР.

Статтею 3 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" визначено гарантії прав та соціального захисту ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей.

Так, вказаною статтею визначено, що держава гарантує кожному ветерану військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України рівні з іншими громадянами України можливості в економічній, соціальній, політичній сферах щодо задоволення різноманітних життєвих потреб, а також надає різні види допомоги шляхом: реалізації права на працю відповідно до рівня професійної підготовки та цільових програм соціальної адаптації; створення умов для підтримки та поліпшення здоров'я з метою забезпечення активного довголіття; надання пільг, компенсацій та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності та заслуженого відпочинку; реалізації цільових програм поліпшення житлових умов; організації соціально-побутового обслуговування; пенсійного забезпечення відповідно до законодавства.

Ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та члени їхніх сімей нарівні з іншими громадянами України користуються всіма соціально-економічними правами і свободами, закріпленими Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за наявності у них підстав, визначених законодавством України, визнаються також ветеранами війни та ветеранами праці.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального захисту ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом шостим частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України" визначено, що з 01.12.2022 призначення житлових субсидій та пільг здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373.

За змістом пункту 1 цього Порядку, він визначає механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг: на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:

житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком;

комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами;

на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об'єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;

на придбання твердого палива і скрапленого газу.

Відповідно до пункту 3-1 Порядку № 373 для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім'ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі:

до 30 листопада 2022 р. включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання - у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання);

починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів Пенсійного фонду України.

Для отримання пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу заява подається щороку.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 373 право на отримання пільг, встановлених законами України, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї визначається:

органами Пенсійного фонду України - відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389;

бюджетними установами, казенними підприємствами та комунальними некомерційними підприємствами, що утворюються у результаті реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров'я, - відповідно до Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 р. № 426.

У пункті 6 Порядку № 373 зазначено, що на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця суму пільги: на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім'ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування. Пільги в період воєнного стану на оплату послуги з постачання та розподілу електричної енергії пільговикам надаються за наявності договору між суб'єктом господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, та споживачем такої послуги незалежно від фактичної наявності/відсутності послуги з незалежних від споживача або суб'єкта господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, причин; на придбання твердого палива і скрапленого газу виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, з урахуванням мінімальних норм забезпечення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості.

При цьому, відповідно до пункту 6-1 Порядку № 373 у разі зміни обставин, що впливають на розмір пільг, проводиться перерахунок розміру пільг з місяця виникнення таких обставин. У разі необхідності проведення перерахунку пільг за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 373 суми пільг, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пільговика або неповідомлення ним уповноваженому органу про зміну обставин, зазначених у пункті 3 цього Порядку, на вимогу уповноваженого органу повертаються пільговиком.

Надання пільги припиняється:

з причин, що унеможливлюють її надання, зокрема в разі смерті пільговика, втрати права на пільгу, призначення житлової субсидії, - з місяця, що настає за місяцем настання зазначеної події;

за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

У разі відмови пільговика добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) пільги питання про її примусове стягнення вирішується в судовому порядку.

Суд встановив, що право на пільгу - оплату комунальних послуг позивач має право, як ветеран органів внутрішніх справ на пенсії.

Суд зазначає, що позивачці повідомлено про пункт 7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», яким установлено, що у 2025 році за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються пільги, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 6, ст. 7 в частині пільг, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Крім того, стосовно застосування розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї, то суд враховує, що абзацом другим пп. 1 п. 9 розділу I Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), ст. 14 Закону № 3551-ХІІ було доповнено частиною шостою такого змісту: «Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» (набрала чинності з 01.01.2015).

У зв'язку з прийняттям Закону № 76-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.2015 № 389 затвердив Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї (далі - Порядок № 389), на який містить посилання пункт 4 Порядку № 373.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 389 він визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

За змістом пункту 2 Порядку № 389 його дія поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, зокрема, згідно з Законом № 3551-ХІІ.

Пунктом 3 Порядку № 389 установлено, що пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018 (справа № 1-6/2018(2791/15) визнано неконституційними абз. 2 пп. 1, абз. 2 пп. 2, абз. 2, 3, 4 пп. 3 п. 9 розділу I Закону № 76-VIII; ч. 6 ст. 14, ч. 2 ст. 16 Закону № 3551-XII зі змінами. Одночасно установлено, що вони втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відтермінування втрату чинності цими положеннями Конституційний Суд України мотивував тим, що для відновлення попереднього рівня соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг потрібно передбачити кошти у Державному бюджеті України, внести відповідні зміни до законів України.

Отже, у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 18.12.2018 № 12-р/2018 положення ч. 6 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ втратили чинність з 18.03.2019 та застосуванню надалі не підлягають.

З 18.03.2019 Законом № 3551-XII та Порядком № 389 визначено різні підходи, щодо надання пільг, встановлених Законом № 3551-XII, у тому числі статтею 14. Так Закон № 3551-XII не ставить у залежність надання пільг від середньомісячного доходу сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу.

У той же час чинними є положення Порядку № 389, які умовою надання пільг вказують не перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців за величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Зокрема, згідно з пунктом 10 Порядку № 389 у разі коли середньомісячний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом 12 місяців із місяця визначення відповідного права, але не більше ніж до останнього дня календарного року визначення такого права.

Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Згідно з пунктами першим та шостим частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту.

Також частиною третьою статті 2 Закону № 3551-ХІІ визначено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, виходячи із визначених загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішені питання надання пільг особам відповідно до Закону № 3551-XII підлягають застосуванню положення цього Закону, який має вищу юридичну силу, а не норми Порядку № 389, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, якими істотно звужено обсяг встановлених законом прав.

Пунктом 2 Порядку № 389 передбачено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законами України: "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про освіту", Основами законодавства України про охорону здоров'я, "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про охорону дитинства", "Про соціальний захист дітей війни", "Про культуру".

Отже, дія Порядку № 389 не поширюються на осіб, які мають право на пільги відповідно до законів України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

За таких обставин, суд приходить до висновку, щодо визнання неправомірними дій відповідача пов'язаних з відмовою позивачу в наданні пільги на оплату житлово-комунальних послуг/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 01.05.2025 року монетизованої суми пільг по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених Законом України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, з підстав перевищення середньомісячним доходом сім'ї ОСОБА_1 , з розрахунку на одну особу, величини податкової соціальної пільги у 2025 році (4240 грн); зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату з 01.05.2025 року монетизованої суми пільг по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених Законом України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, без врахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї ОСОБА_1 , з розрахунку на одну особу.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 01.05.2025 року монетизованої суми пільг по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених Законом України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, з підстав перевищення середньомісячним доходом сім'ї ОСОБА_1 , з розрахунку на одну особу, величини податкової соціальної пільги у 2025 році (4240 грн).

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату з 01.05.2025 року монетизованої суми пільг по сплаті житлово-комунальних послуг, передбачених Законом України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, без врахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї ОСОБА_1 , з розрахунку на одну особу.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.О. Cтефанов

Попередній документ
131770768
Наступний документ
131770770
Інформація про рішення:
№ рішення: 131770769
№ справи: 420/34113/25
Дата рішення: 13.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.11.2025)
Дата надходження: 09.10.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
СТЕФАНОВ С О
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
позивач (заявник):
Луппова Людмила Харитонівна
представник позивача:
Луппов Ігор Юрійович