Справа № 420/17031/25
12 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 12 260,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, що утворилась внаслідок несплати відповідачем суми узгоджених податкових зобов'язань згідно її заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Відповідач своєчасно податковий борг не сплатила, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Ухвалою суду по справі №420/17031/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Зазначеною ухвалою відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
Згідно ч.1 ст.124 КАС України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
За п.1 ч.4 ст.124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Враховуючи вищевказане, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 . Однак, ухвала не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, про що свідчить довідка Укрпошти форми Ф.20, та була повернута на адресу суду 23.06.2025 року.
Враховуючи факт припинення господарської діяльності відповідача в статусі фізичної особи-підприємця, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою її місця проживання, зареєстрованої у встановленому законом порядку, а саме: АДРЕСА_2 . Однак, ухвала не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, про що свідчить довідка Укрпошти форми Ф.20, та була повернута на адресу суду 04.07.2025 року.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Крім того, ухвалу суду про відкриття провадження по справі №420/17031/25 було також оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Однак, ні у визначений судом строк в ухвалі про відкриття провадження у справі, ні станом на час розгляду справи по суті, від відповідача відзиву на позовну заяву, будь-яких пояснень по суті спірних правовідносин або доказів на спростування заявлених контролюючим органом позовних вимог, до суду надано не було.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що ним було вжито всіх необхідних заходів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України для повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи для реалізації нею права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави суду розглядати справу за наявними в ній матеріалами та доказами.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області в статусі фізичної особа-підприємця.
28.03.2025 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис №2005510060002004263 про припинення фізичної особи-підприємця за рішенням відповідача, що підтверджується отриманою відповіддю №1449709 від 04.06.2025 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
03.08.2018 року відповідачем було подано до Головного управління ДПС в Одеській області заяву про застосування до неї з 01.09.2018 року спрощеної системи оподаткування за ставкою 20% від розміру мінімальної заробітної плати та 2 групою сплати єдиного податку.
Відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та відомостей з інтегрованої картки платника податків, станом на 16.12.2024 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 12 260,00 грн. по єдиному податку з фізичних осіб. Вказана податкова заборгованість виникла в результаті заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування від 03.08.2018 року.
Через несплату відповідачем податкової заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0101730-1308-1513 від 21.09.2021 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.
Враховуючи, що відповідачем самостійно наявну податкову заборгованість сплачено не було, податковий орган звернувся до суду з адміністративним позовом.
Дослідивши адміністративний позов та надані в його обґрунтування письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У зв'язку з несплатою суми заборгованості у встановлені законом строки та з метою вжиття заходів щодо її погашення, податковим органом на адресу відповідача поштовим зв'язком було направлено податкову вимогу форми «Ф» №0101730-1308-1513 від 21.09.2021 року.
Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, а податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення суми податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 25 830,55 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню саме до ОСОБА_1 як фізичної особи-платника податків.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог податкового органу до ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця, враховуючи той факт, що 28.03.2025 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення відповідача як фізичної особи-підприємця.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 суму заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 12 260,00 грн. на бюджетний рахунок UA878999980314080699000015602, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Одеській області/смт.Цебрикове/18050400.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ).
Суддя О.В. Білостоцький