13 листопада 2025 р. № 400/6504/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 стажу роботи з 01.01.2004 по 24.01.2005, з 01.10.2005 по 25.02.2025 в комунальному закладі «Дніпропетровська баготопрофільна клінічна лікарня з надання псіхіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради у подвійному розмірі. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 24.01.2005, з 01.10.2005 по 25.02.2025 в комунальному закладі «Дніпропетровська баготопрофільна клінічна лікарня з надання псіхіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.03.2025 року. Ухвалою суду від 07 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін.
Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з вересня 2008 року отримує пенсію.
18.03.2025 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2004 по 24.01.2005, з 01.10.2005 по 25.02.2025 з врахуванням подвійного розміру до страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоду роботи у закладі з надання психіатричної допомоги.
Листом від 01.04.2025 року відповідач повідомив, що період роботи в комунальному закладі «Дніпропетровська баготопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради з 13.12.2002 по 31.12.2003 враховано до страхового стажу в подвійному розмірі. Для врахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоду роботи в цьому ж закладі з 01.01.2004 в подвійному розмірі за довідкою від 25.02.2025 № 73 підстави немає. Стаж роботи відповідно до статті 60 Закону № 1788 з 01.01.2004 розраховується в подвійному розмірі тільки для визначення права на пенсію, а при обчисленні страхового стажу враховується в одинарному розмірі. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її право на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим звернулась з даним позовом до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області проти задоволення позовних вимог заперечив.В обґрунтування заперечень зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) з урахуванням положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) .
З 21.12.2023 Позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. Відповідно до статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058 страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Статтею 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) із лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у паталого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідач ствержує, що до страхового стажу в подвійному розмірі можливо зараховувати періоди роботи по 31.12.2003, а проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004 немає правових підстав.
Страховий стаж позивача становить: 50 років 2 місяці 15 днів, враховано за період з червня 1974 року по січень 2025 року, в тому числі період роботи в комунальному закладі «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з наданння прихіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради з 13.12.2002 по 31.12.2003 враховано до страхового стажу в подвійному розмірі.
Для врахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоду роботи в цьому ж закладі з 01.01.2024 в подвійному розмірі за довідкою від 25.02.2025 №73 підстави немає.
Відповідач вважає вимоги позовної заяви такими, що не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість, а дії відповідача відповідають нормам чинного законодавства.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що з 2008 року позивачка отримує пенсію.
18.03.2025 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про перерахунок пенсії в подвійному розмірі до страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоду роботи у закладі з надання психіатричної допомоги.
Листом від 01.04.2025 року відповідач повідомив, що період роботи в комунальному закладі «Дніпропетровська баготопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради з 13.12.2002 по 31.12.2003 враховано до страхового стажу в подвійному розмірі.
Для врахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоду роботи в цьому ж закладі з 01.01.2004 в подвійному розмірі за довідкою від 25.02.2025 № 73 підстави немає. Стаж роботи відповідно до статті 60 Закону № 1788 з 01.01.2004 розраховується в подвійному розмірі тільки для визначення права на пенсію, а при обчисленні страхового стажу враховується в одинарному розмірі.
Позивач вважає дії відповідача щодо незарахування в подвійному розмірі стажу роботи за період з 13.12.2002 по 31.12.2003 протиправними та такими, що грубо порушують її право на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003(в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Судом встановлено, що в періоди з 01.01.2004 по 24.01.2005 , з 01.10.2005 по 25.02.2025 позивачка працювала в комунальному закладі «Дніпропетровська баготопрофільна клінічна лікарня з надання псіхіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, що підтверджується трудовою книжкою та довідкою про стаж від 25.02.2025 року № 73.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Стаття 60 Закону № 1788-ХП є чинною на теперішній час.
За правилами ч. 4 ст. 24 Закону №1058-1V періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує ст. 60 Закону № 1788-ХП та не зупиняє її дію.
Отже, за правилами статті 60 Закону № 1788-ХП та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-1V період роботи у психіатричних закладах охорони здоров'я і після 2004 року підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 року у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 року у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 року у справі № 160/14078/22, у яких суд дійшов висновку про зобов'язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ періоди роботи позивачів у психіатричних закладах після 01.04.2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом № 1058-1V.
У постанові від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що «Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-1V.».
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також вказала, що невиключепня законодавцем відповідних положень із Закону № 1788-ХІІ свідчить про те, що зазначений Закон не містить обмежень у сфері застосування.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17 сформулював висновок, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у гіатолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я після набрання чинності Законом № 1058-ІV «дає право на зарахування стажу у подвійному розмірі, як це передбачено cт. 60 Закону № 1058-IV».
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин , суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132КАС України).
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 стажу роботи з 01.01.2004 по 24.01.2005, з 01.10.2005 по 25.02.2025 в Комунальному закладі «Дніпропетровська баготопрофільна клінічна лікарня з надання псіхіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради у подвійному розмірі.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 24.01.2005, з 01.10.2005 по 25.02.2025 в Комунальному закладі «Дніпропетровська баготопрофільна клінічна лікарня з надання псіхіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.03.2025 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 КОД НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник