про залишення позову без розгляду
13 листопада 2025 р.№ 400/12173/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург", вул. Набережна, 64,с. Галицинове,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57286, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
провстановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « Сервісний центр « Металург», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» (код ЄДРПОУ 32654880) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до погашення податкового боргу.
Ухвалою від 12.11.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 289-2 КАС України в порядку письмового провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю « Сервісний центр « Металург» вчасно не було сплачено узгоджену суму податкового боргу у сумі 104 289 829,55 грн., тому у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» ОСОБА_1 до погашення податкового боргу.
Відповідачі надали суду відзиви, в яких просили суд залишити позов без розгляду, в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду відповідно до ст.122 КАС України.
Відповідно до положень ст. 289-2 КАС України, дана категорія адміністративному справ розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне:
ТОВ "СЦ "МЕТАЛУРГ", як юридична особа зареєстроване 02.09.2003 року та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, керівником ТОВ "СЦ "МЕТАЛУРГ" є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
З картки особового рахунку платника податків вбачається, що за ТОВ "СЦ "МЕТАЛУРГ", рахується податковий борг в розмірі 104 289 829,55 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» вчасно не сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання та згідно із довідкою- розрахунком податкової заборгованості має податковий борг у сумі 104 289 829,55 грн., в тому числі:
78 045 392,26 грн. - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14060100), за період березень - листопад 2022 року та за період 2023 року.
26 244 437,29 грн. - податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (11020300), за період з 01.07.2016 по 30.06.2019.
Відповідно до ст. 59 ПК України виставлено податкову вимогу від 27.03.2023 року №0000001-1300-3400, яка була направлена відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6501500700948 Укрпошти та була вручена за довіреністю - 04.04.2023.
Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Позивач звернувся до суду з цим позовом саме на підставі положень вказаної статті, а також статті 289-2 КАС України.
Частиною першою статті 289-2 КАС України встановлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Наведена норма чітко встановлює момент початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень: саме з дня виникнення підстав, які наділяють його правом на подання визначених законом позовних вимог. Такими підставами слід вважати об'єктивно визначені обставини, за наявності яких суб'єкт владних повноважень усвідомлює або повинен усвідомлювати факт порушення публічного інтересу, на захист якого спрямований відповідний адміністративний позов. При цьому слід виходити з того, що строк звернення до суду не може визначатися на розсуд суб'єкта владних повноважень чи пов'язуватися з будь-якими суб'єктивними чинниками, такими як момент прийняття внутрішніх рішень чи отримання додаткових роз'яснень.
Встановлення строків звернення до суду з позовом законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, законодавець передбачив об'єктивний критерій для обчислення строку звернення до адміністративного суду, який забезпечує належну реалізацію принципів юридичної визначеності, стабільності правовідносин та оперативності у вирішенні публічно-правових спорів. Недотримання цього строку позбавляє суб'єкта владних повноважень можливості реалізувати своє право на судовий захист, якщо не буде встановлено наявності поважних причин для його поновлення. Вказане забезпечує рівність інтересів суб'єктів владних повноважень та інших учасників адміністративного процесу, сприяє дисциплінованості та прогнозованості діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, унеможливлює зловживання процесуальними правами та гарантує ефективний судовий захист прав і законних інтересів усіх учасників правовідносин.
Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 120/2322/24 дійшов висновку, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють окремих строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку, в тому числі і за загальними строками звернення до суду.
При цьому, правові підстави для звернення до суду згідно зі статтею 289-2 КАС України щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України виникають через 240 днів від дня вручення платнику податків податкової вимоги, а відповідні повноваження повинні бути реалізовані контролюючим органом в межах тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
Податковий орган сформував податкову вимогу від 27.03.2023 року № 0000001-1300-3400 та направив її на адресу відповідача, яка була отримана 04.04.2024 за довіреністю, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно, граничний 240-денний строк, визначений пунктом 87.13 статті 87 ПК України та частиною першою статті 289-2 КАС України для сплати податкового боргу, завершився 30.11.2023. А з 01.12.2023 у контролюючого органу виникли правові підстави для реалізації владної компетенції та пред'явлення відповідних позовних вимог, а відтак з цього моменту почав свій перебіг тримісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Натомість, контролюючий орган подав позов до суду лише 12.11.2025 року, що свідчить про те, що він не скористався своїми владними повноваженнями у межах та у спосіб визначені законодавством (пунктом 87.13 статті 87 ПК України та статті 122 КАС України), при цьому жодних поважних причин такого пропуску ним не наведено.
Отже суд дійшов висновку, що позовна заява у цій справі подана поза межами визначених законом строків ( постанова ВС № 460/1354/25 від 11.09.2025).
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно зі ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду:
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду .
Керуючись ст.ст.122,123,240,248 КАС України, суд
Позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст .ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко