13 листопада 2025 р. № 400/2029/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 48913,72 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з адміністративним про стягнення з ОСОБА_1 (далі також - відповідач) податкового боргу в сумі 48913,72 грн.
Ухвалою від 10.03.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (головуючий суддя Устинов І.А.).
Відповідно до наказу голови суду від 08.07.2025 року № 85-к суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв'язку із звільненням його у відставку рішенням Вищої ради правосуддя від 08.07.2025 року № 1419/15-25.
19.09.2025 року було здійснено повторний автоматичний розподіл справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі визначено суддю Малих О.В.
Ухвалою від 22.09.2025 року суд прийняв справу до провадження та ухвалив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, земельного податку з фізичних осіб, військового збору та податку на доходи фізичних осіб, що залишається непогашеною.
Відповідач ухвали від 10.03.2025 року та 22.09.2025 року отримала, відзив на адміністративний позов не надала.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на відповідача, як на податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Податковий борг відповідача за даними ГУ ДПС складається з:
- нарахованої суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2022 рік у розмірі 2011,25 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09.09.2022 року № 1356969-2405-1408;
- нарахованої суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2022 рік у розмірі 2010,19 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09.09.2022 року № 1356970-2405-1408;
- нарахованої суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2022 рік у розмірі 73,63 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09.09.2022 року № 1356971-2405-1408;
- нарахованої суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 2010,19 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 року № 76000-2412-1408;
- нарахованої суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 84,68 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 року № 76001-2412-1408;
- нарахованої суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 2011,25 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 року № 76002-2412-1408;
- нарахованої суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 89,00 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.06.2024 року № 607799-2412-1408-UA48040010000016403;
- нарахованої суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 2643,15 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.06.2024 року № 627775-2412-1408-UA48040010000016403;
- нарахованої суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 2048,87 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.06.2024 року № 627774-2412-1408-UA48040010000016403;
- нарахованої суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 2643,15 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.06.2024 року № 627773-2412-1408-UA48040010000016403;
- нарахованої суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 13956,99 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 24.06.2024 року № 803377-24/14-14;
- нарахованої суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік у розмірі 13956,99 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 30.07.2023 року № 207629-24/14-14;
- самостійно нарахованих сум податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 5350,00 грн та військового збору у сумі 446,00 грн, відповідно до декларації від 12.05.2022 року № 1090.
З урахуванням самостійно сплачених відповідачем 421,62 грн, заборгованість становить 48913,72 грн, що підтверджується розрахунком податкової заборгованості та матеріалами справи.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України є податковим боргом.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з цим, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
Так, згідно п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Також згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Відповідачем доказів оскарження податкових повідомлень-рішень не надано. Отже, заборгованість є узгодженою.
Згідно п.п. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Станом на день розгляду справи відповідачем суму заборгованості не погашено.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету податковий борг у сумі 48913,72 грн (сорок вісім тисяч дев'ятсот тринадцять гривень 72 копійки).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.11.2025 року.
Суддя О.В. Малих