13 листопада 2025 р. № 400/5136/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомПриватної науково - виробничої компанії «ІНТЕРБІЗНЕС», вул. Центральна, 1, с. Калинівка (Березанський), Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57440,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, вул. Космонавтів, 61,м. Миколаїв, 54056
провизнання протиправною та скасування постанови від 07.05.2025 року № ПШ 150727,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області (далі- відповідач) з вимогами: визнати протиправною та скасувати Постанову № ПШ 150727 від 07.05.2025 року Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області (ЄДРПОУ 39816845, 54056, м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 61) про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,0 грн., до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес».
В обґрунтування позову позивач зазначив, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем не було враховано, що позивач перевозив належний йому вантаж для власних потреб, а не на замовлення третіх осіб. Позивач стверджує, що у нього не було обов'язку використовувати тахограф під час перевезення вантажів для власних потреб. Таким чином, на думку позивача, відповідачем протиправно прийнято спірну постанову про застосування до позивача штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000 грн., що обумовлює її скасування. Також, позивач звертає увагу суду на порушення відповідачем його прав на участь у розгляді справи, оскільки повідомлення про такий розгляд було отримано вже після розгляду. Відтак, позивач просить оскаржувану постанову скасувати.
Ухвалою від 21.05.2025 суд відкрив провадження в справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві, який надійшов до суду 16.06.2025, зазначив, що під час перевірки був виявлений факт надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в статті 48 Закону № 2344, а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, в зв'язку з чим позивача було притягнуто до відповідальності. Також відповідач критично оцінив доводи позивача щодо відсутності обов'язку використовувати тахограф під час перевезення вантажів для власних потреб, оскільки стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт поширюється на фізичних чи юридичних осіб автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж для власних потреб чи надають послугу перевезення. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали справи суд встановив такі фактичні обставини.
Посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті 26.03.2025 року був зупинений транспортний засіб марки ISUZU державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належний ПНВК «Інтербізнес» керований водієм ОСОБА_1 . Транспортний засіб знаходився у розпорядженні Філії «Запорізька» ПНВК «Інтербізнес» і здійснював перевезення яєць курячих зі складу філії «Запорізька» ПНВК «Інтербізнес» у сщ-е. Відрадне Запорізької області на склад Філії у Дніпропетровській області, не будучи автомобільним перевізником - самостійним суб'єктом господарювання, не надаючи послуги з перевезення вантажів, а перевозячи вантаж для власних потреб власними засобами, без залучення безпосередніх перевізників.Водій транспортного засобу надав для перевірки посадовим особам відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та документи на товар.
За результатами перевірки транспортного засобу марки ISUZU державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було встановлено, що водій транспортного засобу не мав при собі протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, чим нібито порушено пункт 6.1 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340, п.2.6 та п.3.3 Наказу № 385 від 24.06.2010 року та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У зв'язку з відсутністю у водія протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, контролюючими особами відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, було складено Акт № АР 064823 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26 березня 2025 року.
Відповідальність за таке порушення передбачена абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме застосування адміністративно- господарського штрафу. Водія було ознайомлено із вищевказаним актом.
Листом № 35145/34/24-25 від 21.04.2025 ПНВК «Інтербізнес» було повідомлено про розгляд справи призначеної на 07.05.2025 року про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом № АР 064823.
На електронну пошту, вказану у листі, ПНВК «Інтербізнес» надало свої заперечення від 28.04.2025 року за № 160. 07.05.2025 року за результатами розгляду справи про порушення ПНВК «Інтербізнес» статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідач, в особі в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті Гринюк Олександр, прийняв Постанову № ПШ 150727 про застосування адміністративно - господарського штрафу, якою ПНВК «Інтербізнес» притягнуто до адміністративної відповідальності за (абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»), а саме штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
12 травня 2025 року на адресу ПНВК «Інтербізнес» надійшла постанова № ПШ 150727 від 07.05.2025 року про застосування адміністративно-господарського штрафу. Приватна науково-виробнича компанія «Інтербізнес»,не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою № ПШ150727, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору суд враховує такі приписи релевантних джерел права.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон № № 2344-III ) основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону № 2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) ч.14 ст.6 Закону №2344-III.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі Прядок № 1567).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п.4 Порядку).
Пунктом 15 Порядку №1567 в редакції на час виникнення спірних правовідносин встановлений виключний перелік питань, що з'ясовується під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Так, відповідно до ч.1, 2 ст.48 цього Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік документів згідно ст. 48 Закону №2344-III не є вичерпним, оскільки у наведеній нормі визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи, необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
За правилами ч.2 ст.49 Закону № 2344-ІІІ водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів зобов'язаний:
мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;
перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув'язування вантажу для його безпечного перевезення;
забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі);
дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Відповідно до ст.18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення внутрішнього чи міжнародного.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення № 340).
Згідно з п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України (п. 7.1 Положення №340 ).
Відповідно до п. 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (далі Інструкція № 385).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що водій, який здійснює перевезення на вантажному автомобілі, та який обладнаний тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Відповідальність згідно абзаца 3 частини першої статті 60 Закону № 2344 - III настає за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме автомобільними перевізниками, до яких і застосовуються адміністративно-господарські штрафи за відсутність на момент перевірки перевезень, зокрема, вантажів документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Як визначено частиною першою статті 50 закону № 2344 договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
Відповідно до частини восьмої статті 53 Закону № 2344 водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Відповідно до статті 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 (Положення № 340).
Згідно з пунктом 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. (далі - ТЗ).
На підставі пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно з пунктом 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
Таким чином, законодавством визначено обов'язковість обладнання вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон тахографами, а у випадку відсутності тахографа водій вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тон повинен мати індивідуальну контрольну книжку, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування і є іншим способом контролю водіїв.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (Інструкція № 385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
За приписами пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Згідно з пунктом 3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбаченої Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 року.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових.
У зв'язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов'язковими є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.
Однак, порядок облаштування транспортного засобу тахографом або наявність індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів.
Надані докази у додатках свідчать, що у ПНВК «Інтербізнес відсутній вид економічної діяльності перевезення вантажів, а відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385 вона поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).Законодавством не передбачено іншого порядку крім того, що визначений Інструкцією № 385.
Таким чином, законодавець, хоч і передбачив наявність обов'язку обладнання транспортного засобу тахографом або наявність індивідуальної контрольної книжки водія для автомобільних перевізників, проте не визначив процедури дотримання цього обов'язку для категорії осіб, які не надають послуги з перевезення вантажів, а перевозять вантаж для власних потреб власними засобами, без залучення безпосередніх перевізників.
Однак, як вже зазначалося вище, позивач не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався.
За таких обставин, застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій є безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у
справі виступала його посадова чи службова особа.
Відділ державного нагляду (контролю) в Миколаївській області у справі є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті та не має статусу юридичної особи.
Отже, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3028,00 грн підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст.2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Приватної науково - виробничої компанії «ІНТЕРБІЗНЕС» (вул. Центральна, 1, с. Калинівка (Березанський), Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 57440 код ЄДРПОУ 01200244) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61,м. Миколаїв, 54056 код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 07.05.2025 року № ПШ 150727 - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати Постанову № ПШ 150727 від 07.05.2025 року Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області (ЄДРПОУ 39816845, 54056, м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 61) про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,0 грн., до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (ЄДРПОУ 01200244).
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150 ЄДРПОУ 39816845) ( ) на користь Приватної науково - виробничої компанії «ІНТЕРБІЗНЕС» (вул. Центральна, 1, с. Калинівка (Березанський), Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57440 код ЄДРПОУ 01200244) судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Суддя А.В. Величко