м. Миколаїв.
12.11.2025 р. Справа № 400/14816/23
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про компенсацію судових витрат у справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 400/14816/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 29.10.2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі наказу про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за період з 19.04.2022 р. по 23.04.2022 р., з 28.04.2022 р. по 01.05.2022 р., з 01.05.2022 р. по 02.06.2022 р., з 29.08.2022 р. по 16.09.2022 р., з 13.07.2023 р. по 24.07.2023 р. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 видати наказ про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 19.04.2022 р. по 23.04.2022 р., з 28.04.2022 р. по 01.05.2022 р., з 01.05.2022 р. по 02.06.2022 р., з 29.08.2022 р. по 16.09.2022 р., з 13.07.2023 р. по 24.07.2023 р. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми у розмірі збільшеному до 100000,00 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі наказу про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень на місяць з 01.06.2023 р.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 видати наказ про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, нарахувати та виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень на місяць з 01.06.2023 р
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не призначення ОСОБА_1 на посаду під час перебування в розпорядженні та невиплати грошового забезпечення у повному обсязі, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, премій тощо), які мають постійний характер з грудня 2022 р. до травня 2023 р.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у повному обсязі, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, премій тощо), які мають постійний характер з грудня 2022 р. до травня 2023 р.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення своєчасного та повного розрахунку при переведенні ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 роки.Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 роки. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення своєчасного та повного розрахунку при переведенні ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 р. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 р., та нараховану додаткову винагороду згідно ПКМУ № 168 за квітень 2022р з урахуванням попередньо виплаченої суми відповідної додаткової винагороди. В іншій частині позовних вимог відмовити.
10.11.25 року представником позивача подано клопотання про ухвалення додаткового судового рішення про судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши надані учасниками сторін докази, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 5 ст.143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.
Згідно положень п.1 ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, згідно з частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).
Таким чином, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Як вбачається із заяви, представником позивача заявлені вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката у вигляді юридичної консультації та вивчення актуальної судової практики у аналогічних спорах, складання та подання до суду позовної заяви, підготовка та подання до суду відповіді на відзив.
Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що 06.06.2023 року між адвокатом Расторгуєвою Н.В. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № 52.Відповідно до вказаного Договору, Адвокат зобов'язаний надати правову допомогу Клієнтові в частині юридичного супроводження в судовій справі в судах всіх інстанцій, усне та письмове консультування та ін.Згідно з додатком 1 до Договору про надання правничої допомоги № 52 від 06.06.2023 року сторони визначили фіксований розмір гонорару адвоката в розмірі 10000 грн. за наступні послуги:надання правової консультації 4000 грн, аналіз матеріалів, складання процесуцальних документів 5000 грн, супровід справи в суді 1000 грн.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Разом з тим, суд зазначає, що Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018року (справа №810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, а також такі обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, тобто доведеними стороною в процесі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
В даному випадку, суд зауважує, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений представником позивача розмір понесених судових витрат на правничу допомогу 10000 грн не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та виклику учасників справи.
Крім того, дана адміністративна справа є справою незначної складності, складання позовної заяви не вимагає глибокого аналізу судової практики і нормативно-правових актів, враховуючи стабільну судову практику з розгляду даної категорії справ.
Таким чином, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.
Враховуючи ту обставину, що підготовка даної справи не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат шляхом компенсації останньому витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розмірі 4000,00 грн.
Відтак, сума судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 132,139,205, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
1. Заяву представника ОСОБА_1 про вирішення питання про судові витрати у справі № 400/14816/23 - задовольнити частково.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ,код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
3. В іншій частині заяви - відмовити.
4. Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.1. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя А.В. Величко