12 листопада 2025 р. № 400/10198/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини яка відповідає Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України "Довідка про обставини травми" (далі по тексту Довідка «Про обставини травми»);
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 надати Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини яка відповідає Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України "Довідка про обставини травми".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач проходив службу в в/ч НОМЕР_2 та його було командировано до в/ч НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 позивачем отримано поранення, після чого - 24.09.2024 р в/ч НОМЕР_1 видана довідка Ф-5 за №1498/969НТ «Про обставини травми…», яка в наступному в/ч НОМЕР_2 , разом з пакетом документів була подана до Комісії Департаменту соціального забезпечення МОУ з метою вирішення питання про надання одноразової грошової допомоги. Однак Протоколом комісії Міністерства Оборони України від 11.09.2025 року № 80/д, рішення про надання одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не прийнято та Комісією визначено направити документи ОСОБА_1 на доопрацювання у в/ч НОМЕР_2 , оскільки у наданих документах відсутні данні про те, що отримана ОСОБА_1 травма не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Позивач вважає, що видана відповідачем Довідка форми - 5 не відповідно Положенню «Про військово-лікарську експертизу в ЗСУ» затвердженому Наказом МОУ № 402 від 14.08.2008 року, в довідці не зазначені обов'язків данні, яке це передбачає Положення , що й що й спричинило повернення документів на доопрацювання. Позивач просить суд зобов'язати в/ч НОМЕР_1 надати йому Довідку «Про обставини травми…» яка відповідає Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України "Довідка про обставини травми".
Ухвалою суду від 23.09.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.09.2025 р., за клопотанням Позивача, призначено судове засідання по справі на 22.10. 2025 року на 10:00 годину.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свою позицію стосовно позовних вимог не висловив.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
03.10.2025 р. та 14.10.2025 р. Позивачем надано додаткові докази по справі: листи -відповіді на його звернення до командування в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 та копія Витягу з протоколу № 80/д від 11.09.2025 року . (а.с.24-36 )
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, судом встановлені фактичні обставини справи :
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та у був відряджений для проходженням подальшої військової служби до в/ч НОМЕР_1 .
03.09.2023 року ОСОБА_1 отримав поранення під час виконання бойового завдання .
24.04.2024р. Військовою частиною НОМЕР_1 , після проведення службового розслідування, відповідно до Наказу № 103 від 12.04.2024 року, видана Довідка №1498/969НТ «Про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)» (довідка Ф-5). (а.с.6)
16.05.2024 р. Військовою частиною НОМЕР_1 , Позивачеві видана Довідка №1498/1136 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України». (а.с.7)
Командуванням в/ч НОМЕР_2 сформований повний пакет документів, в тому числі й Довідка № №1498/1136 від 24.04.2024 року та документи спрямовані до Комісії Міністерства оборони Департаменту соціального забезпечення МОУ для вирішення питання про надання одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (а.с.6)
Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення, яке викладено в Протоколі № 80/д від 11.09.2025, про повернення документів на доопрацювання, оскільки в наданих до Комісії документах «відсутня підтверджена інформація про причини та обставини травми, зокрема по те що вона не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, що передбачено порядком № 21. Для прийняття рішення уповноваженим органу пропонується надати матеріали службового розслідування військової частини НОМЕР_1 за фактом отримання травми військовослужбовцем (03.09.2023 року ) та інші матеріали з наявності, які свідчать , о в діях постраждалого відсутні ознаки кримінального або адміністративного порушення, військовослужбовець під час травмування не перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння та не мав наміру заподіяти собі шкоду навмисно.»
Релевантні джерела права :
Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.
Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Як зазначалось вище, в силу вимог частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З огляду на вимоги статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень.
Для визначення інтересу, як об'єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об'єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб'єктивного права; пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб'єктивним), тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику.
Крім цього, особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені і в результаті визнання тих чи інших дій та/або бездіяльності майнові права чи інтерес заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Тобто позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом, зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином така перевірка порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
Отже, за вищезазначеними правовими нормами обов'язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, на думку суду, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Такої ж позиції дотримується Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.
З матеріалів справи вбачається, що після отриманого поранення ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 24.09.2024 р. йому видана довідка Ф-5 за №1498/969НТ «Про обставини травми» (а.с. 6), яка через в/ч НОМЕР_2 була подана до Комісії Міністерства оборони з метою вирішення питання про надання одноразової грошової допомоги, що підтверджено копією Протоколу засідання Комісії Міністерства оборони. (а.с. 25а-26)
А від так позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не наданні Довідки Ф-5 «Про обставини травми» спростовується фактом надання Довідки Ф-5 від 24.09.24 р. №1498/969 НТ.
Окрім того суд звертає увагу, що у Комісії Міністерства оборони при опрацюванні пакету документів щодо вирішення питання про надання додаткової грошової допомоги Позивачеві, відсутні зауваження щодо правильності видання (заповнення, дотримання форми) Довідки Ф-5 від 24.09.2024 р. №1498/969НТ.
Причиною повернення документів на доопрацювання стала відсутність у пакеті документів Акту службового розслідування, а ніяк не відсутність Довідки Ф-5 «Про обставини травми».
Отже, у спірних правовідносинах судом не встановлено протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1
Незважаючи на те, що частиною другою статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин. У свою чергу, відповідно до частини першої наведеної статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, покладений на суб'єктів владних повноважень тягар доказування правомірності їхніх рішень, дій чи бездіяльності не звільняє позивача від обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Проте у спірних правовідносинах позивачем не було доведено обґрунтованості позовних вимог, а відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 12.11.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська