13 листопада 2025 рокусправа № 380/22117/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Антонюк Ю.І., за участю : представника позивача Овчарука В.І., представника відповідача Мерзи Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Футбольний клуб “Карпати» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Футбольний клуб “Карпати» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №43898/13-01-07-02, №43916/13-01-07-02, №43912/13-01-07-02 від 15.10.2024.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “Футбольний клуб “Карпати» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за липень 2024 року від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, складено акт від 25.09.2024 №39690/13-01-07-02/4386103, на підставі висновків якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Товариство не погоджується з висновками акта перевірки та з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.
На обґрунтування неправомірності податкового повідомлення-рішення №43898/13-01-07-02 від 15.10.2024, вказує на те, що висновок контролюючого органу про те, що позивачем порушено вимогу п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 600000,00 грн, такий не відповідає дійсності, оскільки з моменту ліквідації нематеріальних активів і списання їх з балансу, Товариство втратило можливість отримувати будь-які економічні вигоди від подальшого використання даних нематеріальних активів у власних опеаціях, оскільки їх фактичне використання було офіційно припинено. Податковий орган безпідставно застосував п.198.5 ст.198 ПК України, який регулює порядок оподаткування основних засобів, тоді як у даному випадку йдеться про нематеріальні активи.
Щодо не правомірності податкового повідомлення-рішення №43916/13-01-07-02 від 15.10.2024 зазначає, що податковим органом безпідставно здійснено висновок щодо обов'язку нараховувати податкові зобов'язання на суму 600000,00 грн відповідно, вимога податкового органу стосовно необхідності складати та реєструвати в ЄРПН на цю суму податкові накладні також є безпідставною і незаконною, а саме Товариство не може вважатись особою, котра порушила вимоги п.120.2 ст.120, п.201.10 ст.201 ПКУ.
Щодо податкового повідомлення-рішення №43912/13-01-07-02 від 15.10.2024 зазначає, що висновки відповідача щодо відсутності ділової мети та доцільності господарських операцій купівлі професійних футбольних гравців є безпідставними, протиправними і такими, що не відповідають обставинам справи. Вказує, що ділова мета, якою керувався Клуб при укладенні трансферних контрактів, полягала у покращенні спортивних результатів своїх що, у свою чергу, мало б призвести до отримання економічної вигоди в майбутньому (продаж квитків на матчі, спонсорські угоди, від продажу квитків та атрибутики, від угоди з телетрансляціями, призові кошти за турнірні очки тощо), а також до зростання комерційної вартості клубу в цілому. Вважає безпідставною відмову податкового органу у бюджетному відшкодуванні ПДВ у сумі 9 166 227,00 грн та вказує, що будучи платником ПДВ, Клуб офіційно сплатив продавцям, у яких були придбані права на цих футболістів визначену відповідними договорами суму коштів (трансферну вартість), а ті, будучи самі платниками ПДВ, набули обов'язок перерахувати податок на додану вартість в бюджет.
Ухвалою суду від 04.11.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що в ході перевірки встановлено, що згідно трудових контрактів, укладених з футболістами, клуб зобов'язався надавати безоплатне харчування в період проведення навчальних-тренувальних занять і участі в змаганнях. Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов'язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації встановлено їх заниження на загальну суму 822 167 грн. ТОВ “Футбольний клуб “Карпати» здійснило операції з придбання трансферних прав на футболістів, за якими було включено ПДВ у сумі 2 800 000 грн. Проте виявлено порушення у відображенні сум податку за липень 2024 року. Перевіркою було виявлено недостовірне відображення сум податку, що призвело до відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ на суму 9 166 227 грн, через перевищення над сумою фактично сплаченого ПДВ. ТОВ “Футбольний клуб “Карпати» не виконало обов'язок реєстрації податкових накладних у відповідності до строків, що призвело до штрафних санкцій відповідно до ст. 120 Податкового кодексу України.
Представником позивача подано заперечення на відзив, у яких зазначає, що відповідач не навів жодних змістовних контраргументів, які б заперечували аргументи, котрі наведені у позовній заяві, а натомість просто продублював власні висновки, які містяться у Акті перевірки. Також зазначає, що посилання відповідача на якісь навколофутбольні (до того ж не українські) онлайн платформи чи сайти, на кшталт Transfermarkt, як на джерело права, і як на підставу визначення ринкової вартості тих чи інших футболістів, є безпідставними та не можуть застосовуватись до спірних правовідносин.
Представником позивача та представником відповідача подано додаткові пояснення.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 16.07.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні 03.11.2025 позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 03.11.2025 позовні вимоги заперечив, просив відмовити в задоволенні таких.
В судовому засіданні 03.11.2025, суд заслухав думку сторін, ухвалив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ “Футбольний клуб “Карпати» було укладено трансферні контракти з метою отримання економічних та спортивних прав на гравців, що підтверджується долученими до матеріалів справи трансферними контрактами, актами про надання послуг, платіжними інструкціями та податковими накладними.
Серед контрагентів виступали:
- ТОВ “Футбольний клуб “Металіст», у якого ТОВ “Футбольний клуб “Карпати» придбало комплекс трансферних (100% спортивних та 100% економічних) прав футболіста Романюка Юрія, повний комплекс трансферних (100% спортивних та 100% економічних) прав футболіста Демченко Єгором, повний комплекс трансферних (100% спортивних та 100% економічних) прав футболіста Картушова Єгора, (100% спортивних та 100% економічних) прав футболіста ОСОБА_1 , 100% спортивних прав на тимчасове використання праці футболіста Порох Богдана, Мизюк Олександра;
-Комунальне підприємство “Міський Футбольний клуб “Металург», у якого ТОВ “Футбольний клуб “Карпати» придбало комплекс трансферних (100% спортивних та 100% економічних) прав футболіста Веляк Богдана;
-ПАТ “Футбольний клуб “Шахтар» (Донецьк)» передав ТОВ “Футбольний клуб “Карпати» право на реєстрацію футболіста Чеха Максима в змаганнях, що проводяться під егідою УАФ і УЄФА;
-у ТОВ “Футбольний клуб “Олександрія» у якого ТОВ “Футбольний клуб “Карпати» придбало повний комплекс трансферних (100% спортивних та 100% економічних) прав на використання футболіста Бабогло Владислава;
- ТОВ “Футбольний клуб “Карпати» здійснило виплату компенсації на користь ТОВ “Спортивний клуб “Полтава» за підготовку спортсмена футболіста-професіонала Костенка Яна.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Футбольний клуб “Карпати» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 25.09.2024 №3969/13-01-07-02/43868103.
Перевіркою встановлено порушення:
пунктів 200.1, 200.4 та відповідно до п.200.14 “в» ст.200 Податкового кодексу України виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2024 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банках у розмірі 9 166 227 грн;
пунктів 189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, абзацу 11 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, підприємством завищене від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 822 167 грн, в тому числі за липень 2024 року у сумі 822 167 грн;
пунктів 120.1.2, ст.120.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні за ставкою 20% в період : серпень 2023-10764 грн., січень 2024 -9711 грн., лютий 2024-17901 грн., березень 2024 - 20743 грн., квітень 2024-26739 грн., травень 2024-17748 грн., червень 2024-111425 грн., липень 20240535477 грн.
На підставі акта від 25.09.2024 №3969/13-01-07-02/43868103 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.10.2024 :
№43898/13-01-07-02 яким встановлено порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, абзацу 11 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 822 167,00 грн;
№43916/13-01-07-02, яким встановлено відсутність складання та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 822 167,00 грн та накладено штраф у розмірі 35718,75 грн;
№43912/13-01-07-02, яким встановлено порушення п.200.1 п.200.4. ст.200 та відповідно п.200.14 “в» ст.200 Податкового кодексу України виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2024 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, в розмірі 9 166 227 грн.
Вважаючи прийняті відповідачем рішення №43898/13-01-07-02, №43916/13-01-07-02, №43912/13-01-07-02 від 15.10.2024 протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Згідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. За відсутності факту поставки товарів, відповідні суми не можуть враховуватись у податковому обліку, навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.10.2024 №43898/13-01-07-02, то суд зазначає наступне.
Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов'язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9, колонка Б) встановлено їх заниження на загальну суму 822 167 грн, в тому числі за серпень 2023 - 10 764 грн., за вересень 2023 - 9711 грн., за жовтень 2023 - 23 243 грн., за листопад 2023 - 23 047 грн., за січень 82024 - 9711 грн., за лютий 2024 - 17901 грн., за березень 2024 - 20 743 грн., за квітень 2024 - 26 739 грн., за травень 2024 - 17 748 грн., за червень 2024 - 111 425 грн., за липень 2024 - 535 477 грн., що привело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.
Податковий орган дійшов до висновку, що позивачем на порушення п.189.1 ст.189, 198.5 ст.198, абзацу 11 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України було занижено податкове зобов?язання з податку на додану вартість на загальну суму 222 167 грн. внаслідок не нарахування податкового зобов?язання на вартість продуктів, використаних для харчування працівників клубу, що призвело до завищення суми від?ємного значення ПДВ за липень 2024 року на загальну суму 222 167, 00 грн.
Також, податковий орган вважає, що Позивачем було порушено вимоги п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов?язання з ПДВ на загальну суму 600 000, 00 грн., в тому числі за червень 2024 року в сумі 100 000, 00 грн., липень 2024 року - 500 000, 00 грн. внаслідок не нарахування податкового зобов?язання на вартість списаних нематеріальних активів, що призвело до завищення суми від?ємного значення ПДВ за липень 2024 року на загальну суму 600 000, 00 грн.
Позивач не погоджується лише із сумою податкового зобов'язання у розмірі 600 000, 00 грн., яка відображена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 43898/13-01-07-02 від 15.10.2024 року, як частина від загальної суми (822 167, 00 грн.).
Перевіркою було встановлено та не заперечується позивачем, що між ТОВ “Футбольний клуб “Карпати» та ТОВ “Футбольний клуб “Металіст» було укладено трансферні контракти, якими визначено порядок, терміни і умови переходу (трансферу) футболіста-професіонала з передаючого клубу до приймаючого клубу, а саме:
-трансферний контракт б/н віл 14.06.2023, про перехід футболіста-професіонала Юрія Романюка. Трансферна вартість : 2 400 000. 00 грн. (в т.ч. ПДВ 400 000, 00 грн.) Акт надання послуг: №20 від 19.06.2023. Податкова накладна №3 від 19.06.2023, зареєстрована в ЄРПН : 03.07.2023.;
-трансферний контракт б/н від 14.06.2023, про перехід футболіста-професіонала Єгора Демченко. Трансферна вартість : 8 400 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 1 400 000, 00 грн.) Акт надання послуг : №21 від 19.06.2023. Податкова накладна №4 від 19.06.2023., зареєстрована в ЄРПН : 11.07.2023.;
-?трансферний контракт б/н від 14.06.2023, про перехід футболіста-професіонала Єгора Картушова. Трансферна вартість : 6 000 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ І 000 000, 00 грн.). Акт надання послуг : №19 від 19.06.2023. Податкова накладна №5 від 19.06.2023., зареєстрована в ЄРПН : 12.07.2023.
Суд зазначає, що нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований (8 “Нематеріальні активи»).
Вищевказані трансферні контракти є нематеріальними активами клубу, які використовуються у його господарській діяльності.
Вартість вищевказаних трансферів ТОВ ФК “Карпати» оприбуткувало по балансовому рахунку 127 “Інші нематеріальні активи» на суму 14 000 000. 00 грн.
Позивачем суму ПДВ у розмірі 2 800 000, 00 грн. було включено до полаткового кредиту.
В подальшому, трудові відносини із трьома футболістами були припинені : ??Дію трудового контракту №f-23/73, укладеного між ТОВ ФК “Металіст», ТОВ ФК “Карпати» та футболістом Юрієм Романюком, припинено з 30.06.2024. ??Дію трудового контракту №f-23/71, укладеного між ТОВ ФК “Металіст», ТОВ ФК “Карпати» та футболістом Єгором Демченко, припинено з 12.07.2024. ??Дію трудового контракту №f-23/72, укладеного між ТОВ ФК “Металіст», ТОВ ФК “Карпати» та футболістом Єгором Картушовим, припинено з 17.07.2024. На момент припинення дії вищезгаданих контрактів, в бухгалтерському обліку ТОВ ФК “Карпати» амортизаційні відрахування (рах.133) становили 11 000 000. 00 грн., а залишкова вартість нематеріальних активів становила 3 000 000, 00 грн.
Позивач наголошує, що з моменту ліквідації вищезгаданих нематеріальних активів і списання їх з балансу відповідно до п.34 НП(С)БО 8, він втратив можливість отримувати будь-які економічні вигоди від подальшого використання даних нематеріальних активів у власних операціях, оскільки їх фактичне використання було офіційно припинено.
Відповідач вважає, що відповідно до вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, при списанні цих матеріальних активів на суму їх залишкової балансової вартості Позивачу, слід було нарахувати податкові зобов'язання у розмірі 20%.
Згідно пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно підпункту “г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Так, пунктом 189.9. статті 189 ПК України визначено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Судом було встановлено, що внаслідок дострокового припинення дії трудових контрактів, укладених між Позивачем та трьома гравцями Клубу, Позивач, відповідно, припинив будь-яке використання цих нематеріальних активів (прав на футболістів) у власній діяльності.
Тобто, з моменту ліквідації вищезгаданих нематеріальних активів і списання їх з балансу відповідно до п.34 НП(С)БО 8, Позивач втратив можливість отримувати будь які економічні вигоди від подальшого використання даних нематеріальних активів у власних операціях, оскільки їх фактичне використання було офіційно припинено.
Відтак, суд приходить до висновку,що застосування податковим органом положень п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки з моменту припинення дії трудових контрактів і, як наслідок, списання вищезгаданих нематеріальних активів з балансу ТОВ ФК “Карпати», платник податку припинив використовувати ці активи у будь-яких власних операціях, в тому числі і таких, що не відносяться до його господарської діяльності.
Стосовно оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 15.10.2024 за №43898/13-01-07-02 в цілому, попри визнання правомірності щодо заниження податку на додану вартість на суму 222 167,00 грн, суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 у справі № 260/433/19 виснував, що “встановивши невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.
Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення. Разом з тим, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому».
Тобто, вказана у податковому повідомленні-рішенні від 15.10.2024 за №43898/13-01-07-02 єдина сума 822167,00 грн складається із оспорюваної суми 600000,00 грн та неоспорюваної частини 222167,00 грн.
Оскільки сума, яка прописана в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні в цілому є не правильною, і ця помилка відповідача у розрахунку не дає можливості виділити правомірну частину від протиправної без втрати документом своєї цілісності, суд приходить до висновку, що це є підставою для скасування такого рішення в цілому, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у справі №260/433/19.
При цьому, суд зауважує, що скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині правильно нарахованої суми зобов'язання зумовлено виключно неправильно зробленим податковим органом розрахунку загальної суми зобов'язання, який може бути виправлений шляхом винесення контролюючим органом нового податкового повідомлення-рішення.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.10.2024 №43898/13-01-07-02, то суд зазначає наступне.
Згідно акту перевірки, Головне управління ДПС у Львівській області вважає, що позивачем було занижено податкове зобов?язання на загальну суму 822 167 грн., в тому числі за серпень 2023 - 10 764 грн., за вересень 2023 - 9 711 грн., за жовтень 2023 - 23 243 грн., за листопад 2023 - 23 047 грн., за січень 2024 - 9711 грн., за лютий 2024 - 17 901 грн., за березень 2024 - 20 743 грн., за квітень 2024 - 26 739 грн., за травень 2024 - 17 748 грн., за червень 2024 - 111 425 грн., за липень 2024 - 535 477 грн.
Відповідно, податковий орган прийшов до висновку, що позивачем порушено вимоги п.120.1.2 ст.120, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ, які виражаються у нескладанні та нереєстрації ним податкових накладних в ЄРПН за серпень 2023 - 10764 грн., за вересень 2023 - 9711 грн., за жовтень 2023 - 23243 грн., за листопад 2023 - 23047 грн., за січень 2024-. 9711 грн., за лютий 2024 - 7901 грн., за березень 2024 - 20743 грн., за квітень 2024 -- 26739 грн., за травень 2024 - 17748 грн., за червень 2024 - 111425 грн., за липень 2024 - 535477 грн.
Керуючись такими висновками, податковий орган застосував до позивача штрафні санкції, які передбачені п.120.2 ст. 120.1 ПКУ, на загальну суму 35 718, 75 грн.
Такий висновок податкового органу є безпідставним, оскільки як встановлено судом вище, у позивача не було обов'язку нараховувати податкові зобов'язання на суму 600 000,00 грн відповідно, вимога щодо складання та реєстрування в ЄРПН на цю суму податкові накладні також є безпідставною.
Відтак, суд приходить до висновку, податкове повідомлення-рішення від 15.10.2024 №43898/13-01-07-02 підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.10.2024 №43912/13-01-07-02, то суд зазначає наступне.
Податковий орган відмовив ТОВ ФК “Карпати» в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку згідно з Декларацією за липень 2024 року в сумі 9 106 406, 00 грн., мотивуючи це відсутністю, на його думку, розумної економічної причини (ділової мети) по операціях з придбання спортсменів футболістів.
Крім того, Відповідачем було встановлено факт перевищення над сумою податку фактично сплаченою у попередніх та звітному податкових періодах постачальником товарів/послуг або до Державного бюджету у сумі 59 821,00 грн., а саме по контрагенту-постачальнику ТОВ ФК “Олександрія» на суму ПДВ 59 821,00 грн.
У зв'язку з цим, відповідач, із посиланням на п.200.14 “в» ст.200 ПКУ відмовив позивачу в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку згідно з Декларацією за липень 2024 року на загальну суму 9 166 227, 00 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Відповідно до підпункту “а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження».
Таким чином, за загальним правилом до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані, зокрема, в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, послуг, необоротних активів (підпункти “а» та “б» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу), а основним критерієм для віднесення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту є реєстрація платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкових накладних в ЄРПН.
Водночас нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари, послуги, основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу).
Що ж стосується ділової мети, то це категорія оціночна і суб'єктивна.
Відповідно до положень статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, зобов'язань, власному капіталі, доходах або витратах суб'єкта господарювання.
Трансферний перехід (придбання футбольним клубом гравця), а так само компенсація за підготовку футболіста, є господарською операцією, оскільки це подія, яка викликає зміни в структурі активів футбольного клубу - покупця, оскільки відбувається придбання додаткового нематеріального активу, а також відбуваються зміни у власному капіталі та витратах цього клубу.
Відповідно до наведеного у підпункті 14.1.231. статті 14 Податкового кодексу визначення, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Відтак, основною ознакою наявності ділової мети є виключно “намір» платника податків одержати економічний ефект. Тобто, ознакою ділової мети у результаті господарської діяльності є не економічний ефект як такий, а лише прагнення (намір) його отримати. Відсутність же негайного економічного ефекту (якщо таке трапиться) не означає відсутності у платника податку наміру на його отримання.
З огляду на специфіку діяльності футбольних клубів, ділова мета при придбанні тим чи іншим клубом прав на футболіста полягає насамперед в отриманні спортивного результату (основна господарська мета футбольного клубу), адже у такому разі футбольний клуб набуває право заявити футболіста у свій склад для участі в офіційних змаганнях (чемпіонат, кубок), що прямо впливає на спортивні результати, а отже - на дохід від телевізійних прав, квитків, спонсорів та преміальних від організаторів змагань. Тобто трансфер - це інвестиція в покращення конкурентоспроможності клубу.
Окрім того, внаслідок трансферу формуються нематеріальні активи, і оскільки право на використання гравця є нематеріальним активом, який має вартість, та відображається в балансі, клуб може надалі відчужити це право (продати гравця іншому клубу) і отримати дохід у майбутньому. При цьому, у разі відносно недорогого придбання клубом прав на певного перспективного гравця та його “розвитку» спортивно, клуб може у подальшому продати його значно дорожче, що призведе до отримання економічної вигоди у майбутньому. Також, трансфер призводить до зростання комерційної вартості клубу в цілому, адже, вдало придбані клубом хороші або просто відомі гравці приваблюють спонсорів, підвищують вартість реклами, збільшують продажі атрибутики, квитків, абонементів, а також збільшують шанси на впізнаваність клубу на міжнародному ринку.
Тобто, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.
Однак, не виключено, що при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі в тому числі і збиткові операції.
Верховний Суд у постанові від 17.03.2020 у справі № 812/9439/13-а звернув увагу на те, що необов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2019 по справі №803/173/18.
У постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 2а/0470/7384/1 дійшов таких висновків: збитковість окремої господарської операції не є свідченням відсутності ділової мети платника податків при здійсненні цієї операції, оскільки реалізація товару з певними збитками може бути викликана об'єктивними обставинами, як-то: зміна цін на ринку; необхідність його реалізації через загрозу псування; зміна курсу іноземних валют у випадку імпортних та/або експортних операцій тощо.
Крім того, в постанові від 05.11.2019 у справі №802/462/14-а Верховний Суд виснував, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить пре те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати доход від конкретної операції.
Такі висновки Верховний Суд підтримав у постанові від 24.06.2020 у справі № 803/553/17, вказавши, що неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з його господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції або отримати дохід у майбутніх періодах.
Оцінивши специфіку діяльності футбольного клубу в контексті встановлених фактичних обставин, суд прийшов до висновку, що основною діяльністю будь-якого футбольного клубу є участь у футбольних змаганнях, що охоплює тренування, підготовку гравців та досягнення перемог у матчах для здобуття титулів. Окрім самого футболу, діяльність клубу включає роботу тренерського штабу, менеджменту, медичного персоналу та створення матеріально-технічної бази для досягнення спортивних результатів.
ТОВ ФК “Карпати» уклав трансферні контракти на придбання прав на футболістів професіоналів, керуючись абсолютно прагматичними, цілком зрозумілими і економічно обгрунтованими намірами отримати від такого посилення команди економічний ефект у довгостроковій переспективі. Тому дохід отримує ТОВ ФК “Карпати» як юридична особа, використовуючи придбані Клубом права на цих футболістів.
Судом встановлено, що ТОВ ФК “Карпати» сплатив продавцям за трансферними контрактами, трансферну вартісь придбаних прав на футболістів - професіоналів, на загальну суму 45 831 135, 00 грн. (у тому числі ПДВ 9 166 227, 00 грн.)
Продавці за трансферними контрактами набули обов'язок перерахувати суму сплаченого Позивачем податку на додану вартість (в розмірі 9 166 227, 00 грн.) в бюджет, натомість Позивач набув право віднести сплачену ним суму ПДВ до податкового кредиту, за умови складення та реєстрації платниками податку, які здійснили операції з постачання товарів/послуг, податкових накладних в ЄРПН.
Продавцями за вищезгаданими трансферними контрактами відповідні податкові накладні було складено та зареєстровано в ЄРПН.
Тобто, реальний економічний ефект від діяльності футбольної команди ФК “Карпати», яку становлять усі, без виключення, придбані Клубом за трансферними контрактами футболісти, є присутнім.
Також суд відзначає, що при здійсненні позивачем футбольних трансферів (придбання футбольним клубом гравців) відбулась фактична зміна в структурі його активів, яка призвела до отримання позивачем приросту власних нематеріальних активів.
Як було встановлено судом, між Позивачем та кількома професійними футбольними клубами було укладено ряд трансферних контрактів, згідно із якими Позивач придбав права на наступних футболістів-професіоналів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . При цьому, щодо футболістів : ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були укладені трансферні контракти на оренду. Зі всіма цими футболістами було укладено трудові угоди, при цьому, з трьома із них ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ) відповідні трудові угоди у подальшому були достроково розірвані, а з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 трудові угоди були розірвані у зв'язку із закінченням терміну оренди.
На думку Відповідача, в усіх цих операціях з переходу футболістів-професіоналів із їхніх попередніх клубів до Позивача була відсутня розумна економічна причина (ділова мета), а тому, податковий орган відмовив платнику податків у відшкодуванні офіційно сплаченої ним за цими трансферними операціями суми ПДВ.
Як пояснив представник позивача, при укладенні Позивачем контрактів із вищезгаданими футболістами, ділова мета, якою керувався Клуб, виражалась у придбанні перспективних (на момент такого придбання) гравців які, на думку тренерського штабу, мали б підсилити гру команди що, у свою чергу, у довгостроковій перспективі повинно було б призвести до економічного ефекту у вигляді отримання ФК “Карпати» додаткових доходів від продажу квитків на матчі, від спонсорських угод, від продажу товарів, від угоди з телетрансляціями, а також призові кошти за турнірні очки, кошти від трансферів гравців тощо. Однак, завжди присутній ризик того, що футболіст, якого придбав Клуб, може з часом невиправдати надій тренера або не відповідати новій стратегії гри, яка впроваджуватиметься у команді, або поступатись у класі іншим гравцям чи взагалі втратити фізичну форму тощо. Так, власне, сталось із трьома футболістами ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ), з якими було достроково розірвано трудові угоди. Тренерський штаб вирішив, що ці футболісти не відповідають рівню гри, яку повинна демонструвати команда, і тому, було вирішено припинити подальшу співпрацю із цими гравцями.
Суд вважає, що рішення щодо припинення співпраці із цими футболістами, які приймались ТОВ ФК “Карпати» у 2024 році, не перебувають у жодному причинно-наслідковому зв'язку із метою, з якою ці футболісти придбавались позивачем у 2023 році.
Вказане зумовлює висновок суду, що економічна причина (ділова мета) придбання позивачем прав на футболістів була присутня, і виражається вона у намірі клубу отримати від такого придбання економічну вигоду у майбутньому.
Щодо доводів податкового органу про те, що ціни, за якими ТОВ “ФК “Карпати» придбало права на футболістів, не є ринковими, на підтвердження чого використовує інформацію про ринкову вартість футболістів, яка міститься на сайті Transfermarkt, суд зазначає таке.
Відповідно до п.14.1.219. статті 14 Податкового кодексу, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги).
Судом встановлено, що ціни, за якими ТОВ “ФК “Карпати» придбало права на тих чи інших гравців, прописані в договорах (трансферних контрактах). Це ціни, за якими продавець бажав передати такі нематеріальні активи, а покупець бажав їх отримати на добровільній основі. При цьому, обидві сторони (продавець і покупець) є взаємно незалежними юридично та фактично, а також володіли достатньою інформацією щодо предмету угоди.
Що стосується сайту Transfermarkt, на який посилається відповідач, та інформації щодо “ринкової» вартості гравців, яка на ньому розміщена, на підтвердження власних висновків, то судом встановлено, що даний сайт немає жодного офіційного статусу в Україні, і не є джерелом офіційної інформації. Сайт Transfermarkt - це німецький сайт на футбольну тематику, який використовується журналістами, клубами та фанатами як джерело статистики і прогнозів. Жодної офіційної інформації про ринкову вартість гравців даний сайт не містить. Уся інформація, яка розміщена на цьому сайті і яка стосується вартості того чи іншого гравця, це або оціночна (прогнозована) вартість, або статистична інформація про ціну, за якою відбувся останній офіційний трансферний перехід такого гравця з одного клубу до іншого.
З огляду на все вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач, будучи платником ПДВ, офіційно сплатив клубам, у яких він придбав права на футболістів визначену відповідними договорами суму коштів (трансферну вартість, компенсацію за підготовку), і при цьому клуби, яким позивач сплатив кошти, будучи самі платниками ПДВ, набули обов'язок перерахувати цей податок на додану вартість в бюджет, а відповідні податкові накладні було ними складено та зареєстровано в ЄРПН, відповідно позивач набув право віднести сплачену ним суму ПДВ до податкового кредиту і, відповідно до положень підпункту 14.1.181. пункту 14.1. ст.14, підпункту “а» пункту 198.1 статті 198, пункту 198.6. статті 198 та пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу, набув визначене законом право на бюджетне відшкодування сплачено ним ПДВ.
Стосовно оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 15.10.2024 № 43912/13-01-07-02 в цілому, попри визнання правомірності відмови в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ на суму 59 821,00 грн, суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 у справі № 260/433/19 виснував, що “встановивши невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.
Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення. Разом з тим, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому».
Аналіз змісту податкового повідомлення-рішення від 15.10.2024 № 43912/13-01-07-02 свідчить про те, що таке містить висновок про відсутність у ТОВ “ФК “Карпати» права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2024 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 9 166 227,00 грн.
Тобто, вказана у податковому повідомленні-рішенні від 15.10.2024 № 43912/13-01-07-02 єдина сума 9 166 227,00 грн складається із оспорюваної суми 9 106 406,00 грн та неоспорюваної частини 59 821,00 грн.
Оскільки сума, яка прописана в оскаржуваному повідомленні-рішенні в цілому є не правильною, і ця помилка відповідача у розрахунку не дає можливості виділити правомірну частину від протиправної без втрати документом своєї цілісності, суд приходить до висновку, що це є підставою для скасування такого рішення в цілому, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у справі № 260/433/19.
При цьому, суд зауважує, що скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині правильно нарахованої суми зобов'язання зумовлено виключно неправильно зробленим податковим органом розрахунку загальної суми зобов'язання, який може бути виправлений шляхом винесення контролюючим органом нового податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №43912/13-01-07-02 від 15.10.2024.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №43898/13-01-07-02, №43916/13-01-07-02, №43912/13-01-07-02 від 15.10.2024 , суд дійшов переконання, що таке прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу, та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши позов в цілому.
У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №43898/13-01-07-02, №43916/13-01-07-02, №43912/13-01-07-02 від 15.10.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Футбольний клуб “Карпати» судовий збір в розмірі 30280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гулкевич Ірена Зіновіївна