справа№ 380/16318/24
з питань прийняття звіту про виконання судового рішення
12 листопада 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 380/16318/24 визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку з отриманим пораненням та перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 09.01.2024 по 22.07.2024 та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в порядку та розмірі передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку з отриманим пораненням та перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 09.01.2024 по 22.07.2024.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №380/16318/24 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України - залишено без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 380/16318/24 - без змін.
Рішення суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 380/16318/24 набрало законної сили 21 січня 2025 року.
Позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 380/16318/24. В обґрунтування заяви зазначив, що після набрання законної сили рішенням суду, відповідач не виконує та не вживає будь-яких заходів, спрямованих на виконання судового рішення. Вказує, що неодноразово звертався до військової частини щодо виконання рішення суду. Однак, військова частина так і не виконала рішення суду, у зв'язку з чим просить встановити судовий контроль за виконанням цього судового рішення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року зобов'язано військову частину НОМЕР_1 подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 380/16318/24 у 60-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
На адресу суду від представника позивача надійшла заява від 31.10.2025 в якій останній вказує, що військова частина НОМЕР_1 у встановлений строк не подала звіт про виконання рішення суду від 24.10.2024 у справі № 380/16318/24. Таким чином, рішення суду від 24.10.2024 у справі № 380/16318/24 досі не виконано в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у зв'язку з його пораненням та перебуванням на стаціонарному лікуванні в період з 09.01.2024 по 22.07.2024. Відтак просить у зв'язку із неподанням звіту у встановлений строк без поважних причин встановити новий строк для подання звіту та накласти штраф на керівника відповідного суб'єкта владних повноважень.
На адресу суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання рішення, у якому зазначено, що станом на теперішній час за кодом видатків бюджету 2800 «Інші поточні видатки» у Військової частини НОМЕР_1 відсутні кошти для виконання судових рішень. Проблема недостатнього бюджетного фінансування за зазначеним кодом доведена до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке спільно з Генеральним штабом Збройних Сил України вживає заходів щодо забезпечення необхідного фінансування. Генеральним штабом Збройних Сил України поінформовано Міністра оборони України про наявні труднощі. У Міністерстві оборони триває робота щодо пошуку додаткових фінансових ресурсів для виконання судових рішень за КЕКВ 2800, оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано, а фінансування на 2025 рік поки не виділено. Міністерством оборони порушено питання перед Міністерством фінансів України про збільшення відповідних видатків. Міністерство фінансів України повідомило, що Кабінет Міністрів України доручив органам сектору безпеки і оборони призупинити подання пропозицій щодо перерозподілу асигнувань за рахунок скорочення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців. Вказані обставини об'єктивно обмежують можливість Військової частини НОМЕР_1 здійснити виплати за судовими рішеннями. Відтак просить поновити строк на подання звіту про виконання судового рішення та прийняти звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 380/16318/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .
При вирішенні питання про прийняття звіту про виконання судового рішення суд керується наступним.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з положеннями статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частинами 4, 7 ст. 13 Закону № 1402-VIII визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
В силу дії норми ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Згідно з наданим до суду звітом про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 380/16318/24, Військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду не виконано, зокрема спірні нарахування не проведено та фактичних виплат коштів ОСОБА_1 не здійснена.
Водночас відповідачем надано докази вжиття певних заходів щодо забезпечення виконання рішення суду, а саме - звернення до вищестоящих органів та розпорядників бюджетних коштів із заявками про виділення фінансування, які, однак, не були профінансовані через відсутність коштів за кодом видатків 2800 «Інші поточні видатки».
Таким чином, станом на теперішній час рішення суду від 24.10.2024 у справі № 380/16318/24 залишається невиконаним.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у цій справі.
Керуючись ст. 241-243, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача від 31.10.2025 задовольнити частково.
У прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 380/16318/24 - відмовити.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 380/16318/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати Львівському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 380/16318/24 протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали.
У решті вимог відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Брильовський Р.М.