13 листопада 2025 рокусправа № 380/14682/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) (далі - Позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) (далі - Відповідач), в якому просить:
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв'язку з непридатністю до військової служби.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) дані про виключення з військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у зв'язку з непридатністю до військової служби згідно інформації наявної у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 19 січня 1993 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протиправно перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , до якого подав заяву про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з метою приведення у відповідність відомостей реєстру до відомостей зазначених у його військовому квитку. Позивач вважає протиправними дії щодо взяття на військовий облік, оскільки відповідно до військового квитка позивача вважає, що він не є військовозобов'язаний та виключений із військового обліку.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 22.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Вище вказану ухвалу було надіслано одержувачу ІНФОРМАЦІЯ_1 в його електронний кабінет 18.07.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Станом на дату винесення судом рішення відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову від відповідача не надходило.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що підтверджується відповідною відміткою у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 19 січня 1993 року.
Згідно з відомостями, що містяться у військовому квитку (п. 32, стор. 32 «Відмітки про звільнення від військового обов'язку»), позивач 08.12.1992 р. призивною (медичною) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. I ст. 96-а Розкладу хвороб (наказ МО СРСР 1987 р. № 260).
Під час перевірки своїх облікових даних за допомогою мобільного додатку «Резерв+», позивачем було виявлено, що інформація в реєстрі Оберіг неповна та йому запропоновано звернутись до ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних. У зв'язку з викладеним Позивач звернувся з відповідною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою від 26.09.2024 р. «Про перевірку та виправлення інформації в базі ОСОБА_2 ».
У відповідь на вказану заяву надійшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.11.2024 №14198 зі змісту якого вбачається, що з огляду на інформацію яка міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виключений з військового обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 .
14.03.2025 року представником позивача було направлено до відповідача заяву-вимогу № 377 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг), шляхом внесення даних про виключення з військового обліку.
У відповідь на вказану заяву відповідач листом №7867 від 25.03.2025 року повідомив, що для виключення позивача з військового обліку необхідно особисто з'явитися в ІНФОРМАЦІЯ_9 з паспортом, витягом про прописку і ІПН або направити завірені копії цих документів на адресу ІНФОРМАЦІЯ_10 для підтвердження особи.
14.04.2025 року представником позивача було повторно направлено до відповідача заяву за вих. № 516 разом із нотаріально засвідченими копіями запитуваних документів. Однак, вказана заява не була розглянута відповідачем.
29.05.2025 року представником позивача було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_11 повторну заяву-вимогу № 733.
Проте, вказана заява також не була розглянута відповідачем.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Згідно з п.7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.9 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено вичерпні підстави для виключення військовозобов'язаного з військового обліку, серед яких, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (п.3 ч.6 ст.37 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону №2232-XII (в редакції 22.11.1993р.) щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які проходять допризовну підготовку до приписки їх до призовних дільниць; призовники - особи, які приписані до призовних дільниць;військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; службовці за призовом - особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі; невійськовозобов'язані - особи, не взяті на військовий облік або зняті з нього.
При цьому, ч. 4 ст. 37 Закону №2232-XII на той час було установлено, що зняттю з військового обліку підлягають громадяни: а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку; б) які досягли граничного віку перебування в запасі; в) призвані або прийняті на військову службу; г) які вибули на постійне місце проживання за межі України; д) померлі.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Так, частиною першою статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 частини першої статті 9 №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94(далі Порядок №94) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку №94, реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: ведення військового обліку громадян України; забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру; захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку №94, суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.
Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України. Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.
Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;
знищення повторного запису з Реєстру.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
У відповідності до пункту 12 Порядку №94, отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.
Згідно з пунктом 2 розділу IV Поряду №94, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:
в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;
у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі Порядок №559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
З матеріалів справи слідує, що представник позивача звертався із адвокатським запитом та відповідною заявою до органу уповноваженого щодо внесення відповідних змін, але останній листом №7867 від 25.03.2025 року у відповідь на адвокатський запит від 14.03.2025 запропонував позивачу особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з паспортом, витягом про прописку і ІПН або направити завірені копії цих документів на адресу ІНФОРМАЦІЯ_10 для підтвердження особи позивача.
14.04.2025 року представником позивача було повторно направлено до відповідача заяву за вих. № 516 разом із нотаріально засвідченими копіями запитуваних документів. Однак, вказана заява не була розглянута відповідачем, доказів розгляду заяви позивача від 14.04.2025 року станом на момент розгляду справи відповідачем взагалі не надано.
29.05.2025 року представником позивача було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_11 повторну заяву-вимогу № 733. Проте, вказана заява також не була розглянута відповідачем.
Поряд з цим, за наведеного вище нормативно-правового регулювання, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру.
Як визначено пунктом 9 Порядку №94 та пунктом 4 Порядку № 559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов'язаних, здійснюється за результатами розгляду мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.
Таким чином, з аналізу положень Порядку №94 та Порядку № 559 слідує, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.
Водночас, а ні Порядок №94, а ні Порядок №559 не передбачає вимоги особистого прибуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання засобами поштового зв'язку від представника позивача заяв від 14.04.2025, від 29.05.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, повинен був за наслідками розгляду цієї заяви прийняти конкретне рішення або про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку або мотивовану відмову у задоволенні цієї заяви.
В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку або мотивованої відмову по суті в таких діях, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Крім того, суд звертає увагу й на те, що у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 чітко зазначено, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
З огляду на вищенаведене, суд, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяв представника позивача від 14.04.2025, від 29.05.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку.
Щодо зобов'язальних вимог позивача: зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) дані про виключення з військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у зв'язку з непридатністю до військової служби згідно інформації наявної у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 19 січня 1993 року, то суд зазначає, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. А відтак, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За результатом розгляду даної справи судом встановлено, що саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо виключення позивача з військового обліку та перевірки відомостей, а також внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Чинним законодавством не визначено чіткі умови для прийняття відповідного рішення відповідачем за наслідками розгляду відповідної заяви позивача, а тому суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру та військово-облікового документу або відмовити у внесенні таких змін.
Відтак, вимоги позивача про зобов'язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) дані про виключення з військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у зв'язку з непридатністю до військової служби згідно інформації наявної у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 19.01.1993 року, є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки відповідач не ухвалював жодного рішення, яке віднесено до його компетенції, за результатом розгляду заяв від 14.04.2025, від 29.05.2025, а отже суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження відповідача.
Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 9 КАС України).
У разі задоволення позову суд, застосовуючи приписи пункту 10 частина другої статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовільнити шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяв від 14.04.2025, від 29.05.2025, поданих через представника, про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів « ІНФОРМАЦІЯ_12 », та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяви ОСОБА_1 від 14.04.2025, від 29.05.2025 щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та прийняття рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або мотивованої відмови у їх внесенні.
За наведених обставин позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Що стосується відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд враховує ту обставину, що в поданому адвокатом Кравцем Р.Ю. до суду попередньому розрахунку витрат на правничу допомогу міститься посилання на ч. 7 статті 139 КАС України щодо можливості подання усіх доказів понесення витрат протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення. Адже наразі в матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги як необхідний доказ визначення розміру витрат на правничу допомогу, дослідження умов якого для суду є обов'язковим при вирішенні даного питання.
За наведених обставин, питання щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено судом в окремому порядку за наслідками подання позивачем відповідної заяви та усіх доказів, що стосуються понесення таких витрат, на протязі п'яти днів після ухвалення рішення суду, в порядку, визначеному частиною 4 статті 143 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 від 14.04.2025, від 29.05.2025, поданих через представника, про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяви ОСОБА_1 від 14.04.2025, від 29.05.2025 щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та прийняття рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або мотивованої відмови у їх внесенні.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна