Іменем України
13 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/31345/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУПЕРБРЕЙН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРП МЕДІА ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просив суд: визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРП МЕДІА ГРУП» (код ЄДРПОУ 40857518; вул. Клінічна, буд. 23-25, м. Київ, 03110) податкового боргу у сумі 52875,68 грн за рахунок пені та штрафних санкцій; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0610380411 від 17.06.2020; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0788510411 від 07.09.2020; зобов'язати Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267; вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116) виключити з інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРП МЕДІА ГРУП» (код ЄДРПОУ 40857518; вул. Клінічна, буд. 23-25, м. Київ, 03110) податковий борг у сумі 52875,68 грн; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві всі судові витрати, понесені товариством з обмеженою відповідальністю «ПРП МЕДІА ГРУП» у вигляді сплаченого судового збору за розгляд даної справи у розмірі 2102,00 грн, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Підставою для скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень позивач зазначає те, що податковий орган не привів у відповідність інтегровану картку платника та не виключив з неї неузгоджену суму грошового зобов'язання, внаслідок чого за підприємством начебто виникла заборгованість зі сплати податків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
03.02.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову з таких підстав.
ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету позивачем.
Дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, передбачених п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57 Кодексу (таблиця 1 акту від 12.05.2020 № 16377/26-15-04-11-13).
За результатами камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 12.05.2020 № 16377/26-15-04-11-13 та винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2020 № 0610360411, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 7441,00 грн за платежем податок на додану вартість.
Також ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету позивачем.
Дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, передбачених п. 57.1 ст. 57. п. 57.3 ст. 57 Кодексу (таблиця 1 акту від 04.09.2020 № 29001/26-15-04-17-13).
За результатами камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 04.09.2020 № 29001/26-15-04-17-13 та винесено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2020 № 0788270411, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 29628,19 грн за платежем податок на додану вартість.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва справу було передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 прийнято адміністративну справу № 640/31345/20 до провадження, здійснено заміну відповідача Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України, код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: вул. Шолуденка 33/19, м. Київ, 04655). Визначено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 20.05.2024 здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, в тому числі зміну найменування юридичної особи (повного та/або скороченого) на Товариство з обмеженою відповідальністю «СУПЕРБРЕЙН», місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Предславинська, будинок 34-Б.
Ухвалою суду від 28.10.2025 витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП: 44116011) витяг з інтегрованої картки платника ТОВ «СУПЕРБРЕЙН» (код ЄДРПОУ 40857518) з податку на додану вартість за період з січня 2019 року по день винесення цієї ухвали.
На виконання ухвали суду відповідачем надано до суду витяг з ІКП позивача.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив на позовну заяву, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Главою 8 Податкового кодексу України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення. Відповідно до пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом пунктів 203.1, 203.2 статті 203 ПК України, якими визначено порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість, та строки розрахунків з бюджетом, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідальність платника за порушення правил сплати грошового зобов'язання встановлена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, згідно з яким у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Так, підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу, відповідно до пункту 112.5 статті 112 ПК України, є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.
За пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 112.7 статті 112 ПК України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Судом установлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу застосування штрафних санкцій з ПДВ управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС у м. Києві Павліченко Наталією Анатоліївною було проведено 12.05.2020 та 04.09.2020 камеральні перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету товариством з обмеженою відповідальністю «ПРП МЕДІА ГРУП».
За результатами перевірки 12.05.2020 було складено Акт про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ПРП МЕДІА ГРУП» від 12.05.2020 № 16377/26-15-04-11-13 (далі - акт від 12.05.2020).
За наслідком проведення камеральної перевірки від 12.05.2020 було сформовано податкове повідомлення рішення № 0610380411 від 17.06.2020. В додатку до оскарженого ППР від 17.06.2020 було надано також розрахунок штрафної санкції, а саме, що штрафна санкція розраховувалася на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість та штрафні санкції на підставі податкового повідомлення-рішення № 004292405 від 19.09.2019, яке було оскаржене Товариством в суді.
За результатами перевірки 04.09.2020 було складено Акт про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ПРП МЕДІА ГРУП» від 04.09.2020 № 29001/26-15-04-17-13 (далі - акт від 04.09.2020).
23.09.2020 представником ТОВ «ПРП МЕДІА ГРУП» було подано заперечення до акта від 04.09.2020, на підставі підпункту 86.7 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 № 727.
02.10.2020 листом про результати розгляду заперечення ГУ ДПС у м. Києві (повідомило, що на думку представника контролюючого органу, висновки, покладені в основу акта камеральної перевірки від 04.09.2020, представником ТОВ «ПРП МЕДІА ГРУП» не спростовано, а тому оскаржений акт від 04.09.2020 є чинним.
07.09.2020 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 078851041.
Однак, позивач не погодився з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0610380411 від 17.06.2020 та № 0788510411 від 07.09.2020, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
За результатами камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві дійшло висновку про порушення ТОВ «ПРП МЕДІА ГРУП» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.
Саме ця обставина вказана як причина прийняття актів перевірок від 12.05.2020 та від 04.09.2020, а також оскаржених податкових повідомлень-рішень № 0610380411 від 17.06.2020 та № 0788510411 від 07.09.2020.
Станом на кінець 2019 року за товариством рахувалася недоїмка у розмірі 36172,35 грн на неузгоджену суму 84745,00 грн, що оскаржувалася у суді (справа 640/21079/19) та додаткова пеня 450,52 грн, 538,42 грн, 438,41 грн.
Станом на дату звернення до суду із цим позовом та відповідно до відомостей із картки платника податків податковим органом було обраховано пеню та штрафні санкції на суму недоїмки, яка була неузгодженою внаслідок оскарження в суді, що становить 137620,68 грн.
У зв'язку із тією обставиною, що податковим органом не виключено із інтегрованої картки платників податків суму у розмірі 84745,00 грн, виникла ситуація щодо нарахування недоїмки у розмірі 137620,68 грн.
За фактом направлення на адресу відповідача листів із проханням здійснити коригування у картці платника податків, лише у вересні 2020 року відповідачем було перенесено суму у розмірі 84745 грн до неузгодженого податкового зобов'язання, але залишилася недоїмка 52875,65 грн (137620,68 - 84745 = 52875,65 грн).
Так, податковий борг утворився наступним чином.
Головне управління ДПС у м. Києві 19.09.2019 винесло податкове повідомлення-рішення № 004292405 на суму недоїмки 67796,00 грн та 16949,00 грн штрафних санкцій.
Товариство оскаржило податкове повідомлення-рішення № 004292405 від 19.09.2019 в судовому порядку.
Рішенням від 10.08.2020 у справі № 640/21079/19 Окружний адміністративний суд м. Києва постановив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі та визнав протиправним, скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 19 вересня 2019 року № 004292405 на загальну суму 67796,00 грн та 16949,00 грн штрафних санкцій.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПК України).
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Весь цей час податкове зобов'язання було неузгодженим, але податковий орган не привів інтегровану картку платника податків у відповідність, не виключив, як неузгоджену, суму у розмірі 84745,00 грн, яка оскаржувалася у суді в межах справи 640/21079/19, і продовжував нараховувати пеню та штрафні санкції.
02.12.2019 листом Товариство повідомило податковий орган про те, що відбувається процедура оскарження, податкове зобов'язання є неузгодженим.
Як вбачається із витягу із інтегрованої картки платника податків Товариства за 2019 рік, станом на 31.12.2019 за Товариством рахувався борг у розмірі 86172,35 грн (67796 основний борг + 16949 штрафні санкції + (438,41+538,42+450,52 пеня).
24.01.2020 податковим органом було нараховано штрафну санкцію за невчасну сплату платежу (10%) на податкову декларацію з податку на додану вартість у розмірі 8617,24 грн - 10% від неузгодженої суми 86172,35 грн.
24.02.2020 податковим органом було нараховано штрафну санкцію за невчасну сплату платежу (10%) на податкову декларацію з податку на додану вартість у розмірі 8617,24 грн - 10% від неузгодженої суми 86172,35 грн.
23.03.2020 податковим органом було нараховано штрафну санкцію за невчасну сплату платежу (10%) на податкову декларацію з податку на додану вартість у розмірі 8617,24 грн - 10% від неузгодженої суми 86172,35 грн.
В 2020 році відбулося нарахування штрафної санкції за невчасну сплату платежу (10%) на податкову декларацію з податку на додану вартість у розмірі 4754 грн - 10% від суми декларації 47540 грн, яка була зарахована в рахунок часткового погашення заборгованості 86172,35 грн.
Обрахування штрафних санкцій на суму 47542 грн відбулося двічі, тобто ще раз 4754 грн.
За період з моменту винесення податкового повідомлення-рішення на суму 84745 грн податковий орган розрахував штрафну санкцію у розмірі 3389,80 грн - 20% від суми штрафних санкцій 16949 грн згідно податкового повідомлення-рішення № 004292405, за несвоєчасну сплату.
Також податковим органом було обраховано штрафну санкцію у розмірі 4021 грн тобто 20% від суми 20256 грн, яка була 25.11.2019 зарахована в рахунок погашення недоїмки у розмірі 84745 грн.
В розрахунку до акту перевірки від 12.05.2020 зазначено, що 25.11.2019 штрафна санкція 20% нарахована на податкове повідомлення-рішення № 004292405 від 19.09.2019 на суму 16949,00 у розмірі 3389,80, у розмірі 4051,20 від суми 20256,00 та 10% від суми 47540 грн згідно того ж ППР № 004292405 від 19.09.2019.
Товариство реєструвало податкові декларації з ПДВ, а податковий орган у зв'язку із невиключенням неузгодженої суми проводив зарахування коштів до бюджету із рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ зараховував в рахунок часткового погашення недоїмки у розмірі 84745 грн.
За весь час з моменту формування боргу у платника податків відбувалося надходження до бюджету коштів із рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ, але у зв'язку із допущенням бездіяльності податковим органом, що полягала у неприведенні картки платника податків у відповідність, не виключення неузгодженої суми 34745 грн із картки, кожного разу кошти із рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ зараховувалися в рахунок погашення недоїмки у розмірі 84745 грн.
Тобто ця сума відмінусовувалася від коштів із рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ і тому утворювалася начебто ситуація несвоєчасної сплати платежу.
У зв'язку із тим, що станом на 22.09.2020 податковим органом не було виключено оскаржувану суму у розмірі 84745 грн із інтегрованої картки платника податків, Товариством було подано заяви від 22.09.2020 до управління правового забезпечення ГУ ДПС У м. Києві, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, ГУ ДПС у м. Києві з проханням виключити неузгоджену суму із картки.
За фактом надходження листів від Товариства податковий орган в кінці вересня 2020 року виключив неузгоджену суму із картки, однак штрафні санкції та пеню у розмірі 52875,68 грн не виключив.
Слід зазначити, що процедура оскарження ППР є автоматичною підставою для здійснення коригування даних в картці особового рахунку платника шляхом включення з неї відомостей про суму ППР як неузгоджену.
В той час податковим органом проводиться камеральна перевірка даних щодо своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами чого було складено акти № 16377/26-15-04-11-13 від 12.05.2020 та № 29001/26-15-04-17-13 від 04.09.2020, згідно з яким встановлено порушення платником граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків та прийнято ППР, однак слід зазначити, що винесені податкові повідомлення-рішення прийнято протиправно, адже Окружний адміністративний суд м. Києва розглядав справу про скасування ППР, на підставі якого в картці платника податків постійно відображалася недоїмка.
Також суд зазначає, що пунктом 1 глави 4 розділу V Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 422) встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 глави 4 розділу V Порядку № 422 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:
інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/«Анульовано»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/«Вручено, судовий розгляд»/«Анульовано» при частковому скасуванні.
На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень/ рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку) /зменшення суми.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень:
рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Пунктом 1 глави 5 розділу V Порядку № 422 передбачено, що з метою контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, кожний робочий день формуються електронні реєстри розбіжностей сум узгоджених/неузгоджених грошових зобов'язань/фінансових санкцій (недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску) та/або зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від ємного значення суми ПДВ, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях/рішеннях/вимогах та/або рішеннях щодо єдиного внеску та наявних в ІКП (далі - реєстр розбіжностей КПР ІКП).
До реєстру розбіжностей КПР ІКП включається інформація щодо податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, помилково відсутніх/наявних в ІКП або які мають невідповідність сум в ІКП даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Реєстр розбіжностей КПР ІКП опрацьовується ДФС та її органами.
Згідно п.2 глави 5 розділу V Порядку № 422 терміни опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП:
на рівні органу ДФС, що склав податкове повідомлення-рішення/рішення/ вимогу та/або рішення щодо єдиного внеску - кожний робочий день;
на територіальному рівні (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) - щодекади, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за останнім днем декади;
на всіх рівнях ДФС - щомісяця, протягом 3-ох робочих днів з дня, наступного за останнім днем звітного місяця.
Опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП забезпечують підрозділи, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, разом з підрозділами, до компетенції яких належить ведення обліку платежів та супроводження і збереження баз даних.
У процесі опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП виконуються роботи щодо з'ясування причин відсутності/помилкової наявності окремих показників податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в ІКП, шляхів виправлення можливих помилок вводу та/або роботи інформаційної системи органів ДФС, виправлення (усунення) помилок ї їх недопущення надалі.
Таким чином, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету контролюючі органи відкривають платнику податків інтегровані картки, за якими відображається стан розрахунків платника з бюджетом. Відомості про сплату податкових зобов'язань платниками податків обліковуються у таких картках за даними електронних реєстрів розрахункових документів. При цьому відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 26.02.2019 у справі № 805/4374/15-а.
Разом з цим, перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДПС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.
Пунктом 3 Порядку № 422 встановлено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (п. 4 Порядку № 422).
Отже, судом установлено, що податкове зобов'язання було неузгодженим, але податковий орган не привів інтегровану картку платника податків у відповідність, не виключив, як неузгоджену, суму в розмірі 84745,00 грн, яка оскаржувалася у суді, і продовжував нараховувати пеню та штрафні санкції, що призвело до збільшення податкового боргу до 137620,68 грн.
З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно здійснювалося нарахування пені, штрафних санкцій на суму недоїмки, яка була неузгодженою.
Також відповідачем було противно здійснено зарахування коштів із електронного рахунку адміністрування ПДВ в рахунок погашення недоїмки, внаслідок чого кожного разу утворювалася недоїмка по поданим податковим деклараціям.
А тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці ТОВ «СУПЕРБРЕЙН» шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу у розмірі 52875,68 грн.
З огляду на викладене вище відповідачем протиправно здійснювалося нарахування пені, штрафних санкцій на суму недоїмки, яка була неузгодженою.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин позовні вимоги належать до задоволення повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 6306,00 грн.
У зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6306,00 грн слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить з такого.
Згідно положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (пункт 2 частини третьої статті 134 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд звертає увагу на те, що зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з матеріалами справи 02.10.2019 укладено договір № 02/10 про надання правничої допомоги між адвокатом Несвітом Олександром Вікторовичем, надалі - «Адвокат», з однієї сторони, та ТОВ «ПРП МЕДІА ГРУП», надалі - «Клієнт», з другої сторони. Предметом договору є, у тому числі, представництво інтересів Клієнта в судах.
Також 15.10.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 02/10 від 02.10.2019, де визначено перелік послуг та їх вартість.
Згідно з Актом від 21.10.2020 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 02/10 від 02.10.2019 та Додаткової угоди № 2 від 15.10.2020 зафіксовано надання правничої допомоги за вищевказаним договором на загальну суму 4000,00 грн. Також матеріали справи містять квитанцію до прибуткового касового ордеру № 4/10 від 21 жовтня 2020 року про сплату 4000,00 грн на виконання Договору про надання правової допомоги № 02/10 від 02.10.2019 на підставі акту приймання-передачі наданих послуг від 21.10.2020.
Також матеріали справи містять ордер на надання правової допомоги від 23.10.2020 серії ДН № ООО,23/10.
За таких обставин позивачем підтверджено понесення судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 4000,00 грн. У зв'язку з задоволенням позову зазначені витрати також належать до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СУПЕРБРЕЙН» (місцезнаходження: вул. Предславинська, буд. 34-Б, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40857518) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код за ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «СУПЕРБРЕЙН» пені, штрафних санкцій на суму недоїмки, яка була неузгодженою, у розмірі 52875,68 грн.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0610380411 від 17.06.2020 та № 0788510411 від 07.09.2020.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити з інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «СУПЕРБРЕЙН» (код ЄДРПОУ 40857518) податковий борг у сумі 52875,68 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «СУПЕРБРЕЙН» зі сплати судового збору в сумі 6306,00 грн (шість тисяч триста шість грн 00 коп.), а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн (чотири тисячі грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун