13 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2055/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про застосування заходів процесуального примусу до адвоката Чернікова Дениса Юрійовича у справі за позовом адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з 13.06.2023 по 11.07.2025 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 з 13.06.2023 по 11.07.2025 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024, 2025 роки;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру середнього місячного грошового забезпечення за останні 12 календарних місяці проходження служби згідно пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
До суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання, в якому просив застосувати до адвоката Чернікова Деніса Юрійовича заходи процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнути в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,40 грн.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі 360/1751/25 позовну заяву залишено без розгляду та одночасно застосував заходи процесуального примусу у зв'язку з тим, що у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Після прийняття ухвали Луганським окружним адміністративним судом від 14.10.2025 у справі №360/1751/25 позивач звернувся із клопотанням від 15.10.2025 до Київського окружного адміністративного суду зміст якого полягає у відкликанні клопотання про відкликання позовної заяви.
Київський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 17.10.2025 у справі 580/8747/25 задовольнив клопотання представника позивача про відкликання позовної заяви та повернув позов.
В подальшому представник позивача, одночасно 24.10.2025 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом щодо перерахунку грошового забезпечення справа №360/2055/25 та до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі №580/8747/25.
Представник позивача 26.10.2025 звернувся до Першого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі 360/1751/25. Питання відкриття провадження не вирішено.
За результатами розгляду апеляційних скарг у справах №580/8747/25 та №360/1751/25 суд апеляційної інстанції вправі направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Звертаючись, в третє до суду в рамках справи №360/2055/25 позивач зазначає, що «Позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача». Проте, в своїй позовній заяви представник позивача не зазначає, що оскаржив ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі №580/8747/25 та ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі 360/1751/25.
На думку відповідача, представник позивача мав обрати один із шляхів передбачений КАС України або звернутись з апеляційною скаргою та оскаржувати ухвали суду або з новим позовом. Але, представник позивача вирішив оскаржити і ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі №580/8747/25, і ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі 360/1751/25, і звернутись до суду із новим позовом. З огляду на викладене, в провадження різних судів перебуває три різні справи до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Оскільки, станом на день подання позову в рамках даної справи в провадженні іншого суду (Шостого апеляційного адміністративного суду та Першого апеляційного адміністративного суду) перебувають позови до одного й того самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, та з урахуванням повторного умисного подання як позову в даній справі, так і апеляційних скарг є зловживанням представником позивача процесуальними правами, на думку відповідача, суд в даному випадку зобов'язаний застосувати заходи процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,40 грн.
Адвокат Черніков Денис Юрійович через підсистему "Електронний суд" надіслав заперечення на клопотання відповідача щодо застосування заходів процесуального примусу та просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши матеріали електронної справи, суд дійшов наступного.
Статтею 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною першою статті 145 КАС України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Частиною третьою статті 145 КАС України визначено, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
З наведених положень КАС України слідує, що лише у визначених в частині другій статті 45 та частині першій статті 149 цього Кодексу випадках дії представника позивача можна кваліфікувати як зловживання процесуальними правами.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (частина п'ята статті 149 КАС України).
Як вбачається з даних КП «ДСС» ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №360/1751/25 позовну заяву адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду та застосовано до адвоката Чернікова Дениса Юрійовича заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908,40 грн.
29.10.2025 адвокат Черніков Денис Юрійович в інтересах ОСОБА_1 подав через підсистему "Електронний суд" до Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №360/1751/25.
Також, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі №580/8747/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами.
24.10.2025 адвокат Черніков Денис Юрійович в інтересах ОСОБА_1 подав через підсистему "Електронний суд" до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду у справі № 580/8747/25 від 17 жовтня 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Проте, наразі суд не вбачає в діях представника позивача зловживання процесуальними правами, оскільки станом на дату розгляду вказаного клопотання в провадженні суду знаходиться лише дана справа №360/2055/25, адже по справі №360/1751/25 позов залишено без розгляду, а по справі №580/8747/25 позовну заяву повернуто. Всі оскаржувані представником позивача ухвали набрали законної сили.
Щодо подання адвокатом позивача апеляційних скарг по справам №360/1751/25 та №580/8747/25, суд зазначає, що представником позивача подані апеляційні скарги саме на ухвали про повернення позову та залишення позову без розгляду.
В даному випадку суд апеляційної інстанції розглядає апеляційні скарги саме на ухвали відповідних окружних адміністративних судів, а не здійснює розгляд апеляційних скарг по суті заявлених вимог.
Право на апеляційне оскарження судових рішень є беззаперечним процесуальним правом сторони, що чітко закріплено в КАС України.
Позовну заяву у цій справі було подано до суду 20.10.2025, тобто на момент її подання позивачем не було подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, тому посилання представника відповідача на вказану обставину як свідчення зловживання процесуальними правами є безпідставним.
Також суд зазначає, що адвокат в інтересах позивача скористався своїм правом на звернення до суду, що також узгоджується з приписами КАС України.
Будь-яких інших обставин щодо подання представником позивача безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або спору, який має очевидно штучний характер, представником відповідача не наведено. Не встановлено таких обставин і судом.
Оскільки судом не встановлено факту зловживання представником позивача процесуальними правами, то підстави застосування до нього заходів процесуального примусу відсутні, як наслідок, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача.
Керуючись статтями 144, 149, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про застосування заходів процесуального примусу до адвоката Чернікова Дениса Юрійовича у справі за позовом адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення або підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.М. Басова