13 листопада 2025 року справа № 340/2191/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі - Загін) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базового місяця, якими є січень 2008 року.
Також просив суд визнати протиправною бездіяльність Загону стосовно виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року у фіксованому розмірі у сумі 4446,39 грн.
Водночас просив суд зобов'язати відповідача перерахувати індексацію грошового забезпечення і виплатити кошти з одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб.
Пояснив, що, обчислюючи індексацію грошового забезпечення у двох періодах, відповідач визначив неправильний базовий місяць наростання індексу споживчих цін і не встановив фіксований розмір, що призвело до неповного нарахування і виплати коштів.
Загін заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.22-27).
Пояснив, що пропущений строк звернення до суду в частині вимог позову.
Зазначив, що правильно нараховано і виплачено індексацію грошового забезпечення.
Повідомив, що у період з 01 лютого 2016 року по 31 серпня 2019 року індексацію грошового забезпечення не нараховували у зв'язку зі законодавчим обмеженням, а з 01 вересня по 31 грудня 2019 року нараховували і виплачували з урахуванням базового місяця, котрий встановлено законом.
07 квітня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.18-19).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені факти і обставини, що стали підставами звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 з 01 лютого 2016 року по 16 березня 2020 року проходив службу у 32 державній пожежно-рятувальній частині Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області (далі - пожежна частина), правонаступником якої став Загін (а.с.1-6, 9 (на звороті)).
Нараховуючи і виплачуючи індексацію грошового забезпечення за періоди з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року і з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року, відповідач врахував такі базові місяці наростання індексу споживчих цін - січень 2016 року і березень 2018 року (а.с.11-13, 22-27).
З 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року відповідач не нарахував і не виплатив індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4446,39 грн (а.с.14, 24-27).
Позов подано до суду 03 квітня 2025 року (а.с.17).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Стосовно дотримання строку звернення до суду.
Перш за все, індексація заробітної плати, різновидом якої є грошове забезпечення військовослужбовців, відноситься до виплат, що входять до її (заробітної плати) структури.
Такий висновок зробив Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013.
Приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 не поширюється строк звернення до суду стосовно вимог про стягнення заробітної плати, право на яку набуто до 19 липня 2022 року, а з цієї дати поширюється.
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду і застосовує його.
Тому ОСОБА_1 не пропустив строку звернення до суду.
Стосовно індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Так, пожежна частина індексувала грошове забезпечення, враховуючи такий базовий місяць наростання індексу споживчих цін як січень 2016 року (а.с.11-13).
Верховний Суд зробив і правовий висновок стосовно базового місяця наростання індексу споживчих цін.
Висновок міститься у постанові від 26 січня 2022 року в справі №400/1118/21.
Правовий висновок Верховного Суду.
« 42. Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави Суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
43. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
44. Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
45. З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.
46. Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
47. Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 27 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду і застосовує його.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що пожежна частина допустила помилку стосовно нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року, так як врахувала неправильний базовий місяць наростання індексу споживчих цін (січень 2016 року).
Правильним місяцем є січень 2008 року.
Захист порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача перерахувати індексацію грошового забезпечення, врахувавши, що базовим місяцем наростання індексу споживчих цін є січень 2008 року, і виплатити кошти з урахуванням раніше сплачених коштів на такі цілі.
Отже, позов в цій частині вимог належить задовільнити.
Стосовно індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року.
Так, відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Приписами статті 2 Закону встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Приписами статті 4 Закону передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року індекс становив 101%).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів частини 1 і 2 статті 5 Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Приписами частини 2 статті 6 Закону встановлено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).
Приписами пункту 1-1 Порядку зазначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року індекс становив 101%). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Приписами пункту 5 Порядку (в редакції на 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Відповідно до приписів пункту 5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення заробітної плати перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення заробітної плати.
Якщо розмір підвищення заробітної плати не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення заробітної плати, сума індексації у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення заробітної плати.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, з урахуванням цих норм права вбачається, що фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
З аналізу зазначених норм права слідує, що до 01 грудня 2015 року будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.
Таким чином базовий місяць для обрахунку індексації не був прив'язаний до події зростання виключно тарифних окладів працівника.
Починаючи з грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Відповідно до припису підпункту 2 пункту 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Таке право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Обмеження фінансування державного органу чи установи, в яких особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, від 05 лютого 2020 року у справі № 25/565/17.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова) затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Приписами пункту 4 Постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином Постановою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Отже, березень 2018 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку цей місяць є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 березня 2018 року.
Аналіз припису пункту 5 Порядку вказує, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов'язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.
Згідно з приписами абзацу 4-5 пункту 5 Порядку, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до приписів абзацу 1 пункту 5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином, враховуючи, що підвищення посадового окладу позивачки з березня 2018 року відбулося у зв'язку із прийняттям Постанови, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, то березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу 1 пункту 5 Порядку є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем).
Тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно з приписом абзацу 2 пункту 5 Порядку обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Водночас питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано приписами абзаців 3-4, 6 пункту 5 Порядку.
Відповідно до приписів абзаців 3-4, 6 пункту 5 Порядку сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналізуючи такі положення спеціального підзаконного нормативно-правового акту, суд зробив висновок, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
Порядок (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 №141, яка набула чинності 15 березня 2018), не пов'язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20, від 28 вересня 2022 року у справі №400/1119/21.
Для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).
Подібна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19 травня 2022 року у справі №380/11404/21.
У цьому випадку суб'єкту владних повноважень треба було обчислити розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.
Тобто для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у приписах пункту 1-1 Порядку.
Відповідно до вимог Закону і Порядку обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Отже, для вирішення заявлених позовних вимог має значення розмір індексації грошових доходів, який обчислюється з урахуванням базового місяця і міг би бути виплачений у лютому та березні 2018 року.
Для правильного застосування приписів абзаців 3-6 пункту 5 Порядку, враховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, потрібно встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
В обидві суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку).
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21, від 31 січня 2024 року у справі №320/12968/21 і від 05 лютого 2024 у справі №360/383/23.
Згідно правового висновку Верховного Суду, який міститься у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивачів судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
Окрім цього, згідно з правовими висновками Верховного Суду, які містяться у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Для встановлення обставин підвищення розміру грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру), судом досліджено довідку про його грошове забезпечення.
Так, грошове забезпечення у лютому 2018 року склало 9031,92 грн (а.с.14).
Розмір грошового забезпечення у березні 2018 року склав 9048,68 грн (а.с.14).
Сума збільшення грошового забезпечення в березні 2018 року становить 16,76 грн.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року становив 1762 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%.
Сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100%) (1762 х 253,30% :100% = 4463,15 грн).
Відповідно до приписів абзацу 4 пункту 5 Порядку сума належної індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
4463,15 - 16,76 = 4446,39 грн.
Тому, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням приписів абзаців 3-5 пункту 5 Порядку підлягала виплаті у розмірі 4446,39 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу або до дня звільнення зі служби.
Судом встановлено, що позивачу у період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року індексацію грошового забезпечення виплачували внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (виплачували поточну індексацію).
Виплата поточної індексації не виключає необхідність щомісячної виплати індексації-різниці на виконання приписів абзаців 4-6 пункту 5 Порядку.
Період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року налічує 22 місяці.
Тому пожежна частина мала нарахувати і виплатити індексацію-різниці у загальній сумі 97820,58 (4446,39 х 22) грн.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправну бездіяльність стосовно нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року без урахування приписів абзаців 4-6 пункту 5 Порядку.
Таким чином позов в цій частині вимог теж належить задовільнити.
Що стосується вимоги позову про зобов'язання виплатити кошти з одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб, то суд зазначає наступне.
Так, вимога стосується правил оподаткування доходу податковим агентом, яким є Загін.
Такі правовідносини виникають після нарахування коштів.
Тому ця вимогу позову заявлена передчасно.
Відсутність події, з якою позивач пов'язує ймовірне порушення права, виключає його захист.
Загалом позов належить задовільнити частково.
Сторони не понесли судових витрат (а.с.18-19).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправною бездіяльність 32 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області щодо індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базового місяця, якими є січень 2008 року.
Зобов'язати 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області індексувати грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базового місяця, якими є січень 2008 року, і виплатити кошти з урахуванням раніше сплачених коштів на такі цілі.
Визнати протиправною бездіяльність 32 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року без врахування приписів абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затвердженого постановою Уряду України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов'язати 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року у загальній сумі 97820,58 грн відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Уряду України від 17 липня 2003 року №1078.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ