12 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3669/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, в інтересах якого діє представник, звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сум основної винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" при обчисленні розміру виплати грошового забезпечення за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини;
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , основну винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", за період перебування у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини у розмірі 20 100 (двадцять тисяч сто) грн. за січень 2025 року;
3) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" при обчисленні розміру виплати грошового забезпечення за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини;
4) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , основну винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення з вересня 2024 року по квітень 2025 року включно.
Ухвалою суду від 09.06.2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій вказано про відсутність для задоволення позовних вимог (а.с.101-106).
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.122-123).
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
Позивач був мобілізований у зв'язку із запровадженням воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" та перебував на військовій службі у складі в/ч НОМЕР_1 .
20.06.2023 позивач отримав мінно-вибухову травму, що підтверджено довідкою від 18.07.2023 за №7002 (а.с.15), в зв'язку з чим проходив лікування.
Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, відповідно до положень постанови Постанови КМУ № 168 у збільшеному до 100 000,00 грн. розмірі за період його перебування на лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою з вересня 2024 року по квітень 2025 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1-4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000,00 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000,00 гривень винагорода.
Також, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
Судом встановлено, що довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 7002 від 18.07.2023 року встановлено, що: «солдат ОСОБА_1 20.06.2023 отримав мінно-вибухову травму при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщин, а саме виконанні бойових завдань у складі НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_3 в результаті ворожого мінометного обстрілу зі сторони противника » (а.с.15).
Отже, підтверджена перша умова для виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 гривень.
Щодо перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні:
- в період з 09.09.2024 по 23.09.2024 перебував на лікуванні у КНП «Обласний клінічний госпіталь ветеранів Кіровоградської обласної ради» (а.с.16)
- у період з 23.09.2024 року по 04.10.2024 року проходив стаціонарне лікування в шпиталі ветеранів війни (а.с. 17);
- у період з 04.10.2024 по 06.11.2024 проходив стаціонарне лікування КНП «Обласний клінічний госпіталь ветеранів Кіровоградської обласної ради» (а.с.18);
- у період з 29.11.2024 по 19.12.2024 проходив стаціонарне лікування КНП «Обласний клінічний госпіталь ветеранів Кіровоградської обласної ради» (а.с.20);
- у період з 20.12.2024 по 06.01.2025 проходив стаціонарне лікування КНП «Обласний клінічний госпіталь ветеранів Кіровоградської обласної ради» (а.с.21).
Відповідно до довідки ВЛК від 06.11.2024 № 637 та довідки ВЛК від 06.01.2025 №8, Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини, потребує відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на 30 календарних днів (а.с.19,22
10.03.2025 за результатами проведеного медичного огляду позаштатною постійно-діючою військоволікарською комісією КНП «МП 24 «ХМР» Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджується копією довідки військово-лікарської комісії від 10.03.2025 №46.
Відповідно до наказу від 07.11.2024 за №324, позивач перебував у відпустці для лікування в зв'язку з пораненням з 07.11.2024 по 06.12.2024 (а.с.109), відповідно до наказу від 07.01.2025 за №7, позивач перебував у відпустці для лікування в зв'язку з пораненням з 07.01.2025 по 05.02.2025 (а.с.110).
Таким чином, факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми, каліцтва) за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з захистом Батьківщини, підтверджується належними та достатніми доказами за період з 09.09.2024 по 23.09.2024, з 23.09.2024 по 04.10.2024, з 04.10.2024 по 06.11.2024, з 29.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 06.01.2025, з 07.11.2024 по 06.12.2024 та з 07.01.2025 по 05.02.2025.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що хвороби, з яким позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 09.09.2024 по 23.09.2024, з 23.09.2024 по 04.10.2024, з 04.10.2024 по 06.11.2024, з 29.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 06.01.2025, з 07.11.2024 по 06.12.2024 та з 07.01.2025 по 05.02.2025 не належать до поранень (контузія, травма, каліцтва), за період на стаціонарному лікуванні, за яких передбачена виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн., у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, оскільки довідкою військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2023 № 7002 підтверджується отримання позивачем травмування 2023 за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме: мінно - вибухова травма /порушення цілісності металоконструкцій лівої ноги (гвинт), перелом обох кісток гомілки/.
Разом із тим, відповідач не надав до суду доказів та не вказав аргументованих доводів щодо підстав невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100 000 грн. пропорційно дням перебування на лікуванні та у відпустці для лікування з 09.09.2024 по 23.09.2024, з 23.09.2024 по 04.10.2024, з 04.10.2024 по 06.11.2024, з 29.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 06.01.2025, з 07.11.2024 по 06.12.2024 та з 07.01.2025 по 05.02.2025.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці, відповідачем протиправно не нараховано та невиплачено додаткову винагороду в розмірі до 100 000,00 грн., передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 09.09.2024 по 23.09.2024, з 23.09.2024 по 04.10.2024, з 04.10.2024 по 06.11.2024, з 29.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 06.01.2025, з 07.11.2024 по 06.12.2024 та з 07.01.2025 по 05.02.2025.
Разом із тим, не підлягає задоволенню позовна вимога в частині зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні пов'язаному із захистом Батьківщини та у відпустці за станом здоров'я за період з 06.02.2025 по квітень 2025, оскільки позивачем не доведено перебування в вказаний період на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або перебування у відпустці для лікування.
Щодо нарахування грошового забезпечення в частині спірного періоду за січень 2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 7 пункту 1-1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Ця норма щодо виплати додаткової винагороди застосовується з 01 червня 2023 року.
Аналогічний зміст має і абзац 29 ч. 2 Розділу XXXIV Порядку № 260, яким встановлено, що військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).
Аналіз змісту вказаних положень дає підстави для висновку про те, що право на отримання окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень після спливу двох місяців перебування у розпорядженні мають військовослужбовці за дотримання таких умов: отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини та визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців і зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці.
Судом відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 10.03.2055 №46 встановлено, що позивач отримав тяжку травму, що пов'язана із захистом Батьківщини.
При цьому до матеріалів справи не долучено доказів виведення позивача у розпорядження, що свідчить про недотримання вимог, які визначені для виплати додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень за січень 2025 року.
Зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що позивач не має права на отримання грошового забезпечення у спірному періоді.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову позивача.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100 000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці за станом здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме за період з 09.09.2024 по 23.09.2024, з 23.09.2024 по 04.10.2024, з 04.10.2024 по 06.11.2024, з 29.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 06.01.2025, з 07.11.2024 по 06.12.2024 та з 07.01.2025 по 05.02.2025 включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за весь період перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці за станом здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме за період з 09.09.2024 по 23.09.2024, з 23.09.2024 по 04.10.2024, з 04.10.2024 по 06.11.2024, з 29.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 06.01.2025, з 07.11.2024 по 06.12.2024 та з 07.01.2025 по 05.02.2025 включно із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу лікування та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії , з урахуванням проведених виплат за ці періоди.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО