13 листопада 2025 року м. Київ № 320/30923/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві
доТовариства з обмеженою відповідальності «Науково-виробниче підприємство «МЕТРИКА»
пронадання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі,
Головне управління ДПС у м. Києві (позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності «Науково-виробниче підприємство «МЕТРИКА» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 3208041,01 грн., проте, заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому, позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 відкрито провадження у справі. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
Поряд з цим, вказаною ухвалою від 04/07/2024 витребувано від позивача: належним чином засвідчені докази заявленого податкового боргу (витяг з інтегрованої картки платника податків) з відповідним письмовим поясненням щодо актуальних станом саме на час вирішення даної справи даними; витребувано від відповідача: докази погашення (оплати) податкового боргу.
Відповідачу надіслана ухвала про відкриття провадження за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом №0600943781629, який повернувся до Київського окружного адміністративного суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заяви про визнання позову також до суду не надходило.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач по справі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, з метою додержання розумного строку розгляду справи, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальності «Науково-виробниче підприємство «МЕТРИКА» (код ЄДРПОУ 37255153) зареєстроване в органах державної реєстрації як суб'єкт господарської діяльності, є платником податків та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Відповідно до інформацією про розмір та структуру податкового боргу та з інтегрованими картками платника податків за відповідачем обліковується податковий бор на загальну суму 3 208 041,01 грн., а саме:
- з податку на додану вартість, на суму - 3 205 909,01 гривень;
- з податку на прибуток підприємств, на суму - 1 919,00 гривень;
- адміністративні штрафи та штрафні санкції - 170,00 гривень.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 09.12.2019 №4716-51 року.
Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України 08 травня 2020 року прийнято рішення №3 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальності «Науково-виробниче підприємство «МЕТРИКА» (код ЄДРПОУ 37255153) у податкову заставу.
13 травня 2020 року складено акт №3 опису майна, 18 травня 2020 року проведено державну реєстрацію обтяження податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №27781560.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2021 у справі №640/30564/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Метрика" (адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі України, 26, ідентифікаційний код - 36442723), з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на користь Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267) податковий борг у сумі 3 204 585,40 грн. (три мільйони двісті чотири тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять гривень 40 копійок) - податок на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100).
До банківських установ спрямовані інкасові доручення на всі відкриті у банківських установах рахунки ТОВ «НВП «МЕТРИКА», які повернуті без виконання, а саме:
1) АТ«ПРОКРЕДИТБАНК»:
інкасове доручення № 5150/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5151/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5152/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5099/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5098/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5100/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5101/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5110/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення № 5101/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5102/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5106/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5108/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5103/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5109/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5105/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5104/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5111/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів);
інкасове доручення №5107/26-15-13-05-39 від 14.03.2024 (списання (стягнення) коштів).
Інкасові доручення повернулися без виконання, з відміткою: «відсутні кошти на рахунку платника», що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.
Згідно зі статтею 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.
Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.
Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Як вже зазначалось, позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.
Тобто, позивач належним чином здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 Податкового кодексу України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього. При цьому, особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 813/2851/17, від 24 квітня 2020 року у справі №822/1262/17.
Окрім того, під розгляду справи не надано доказів сплати податкового боргу, його невідповідності або відсутності, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, відповідач чи власник майна не оскаржували дії позивача щодо включення такого майна до акта опису майна, що перебуває в податковій заставі.
Враховуючи викладене, у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, відсутністю коштів на рахунках відповідача у банках, достатніх для погашення такого боргу, наявність у відповідача майна, що перебуває в податковій заставі, та оскільки вжиті контролюючим органом усі необхідні заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, суд вважає, що наявні підстави для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальності «Науково-виробниче підприємство «МЕТРИКА» за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити повністю.
2. Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальності «Науково-виробниче підприємство «МЕТРИКА» (код ЄДРПОУ 37255153) у розмірі 3208041,01 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальності «Науково-виробниче підприємство «МЕТРИКА» (код ЄДРПОУ 37255153), що перебуває у податковій заставі.
3. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.