про відмову в забезпеченні позову
12 листопада 2025 року №320/54936/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТ СТРЕЙТ Д»
до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІТ СТРЕЙТ Д» із позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №30281/ТД/ДПС/ФС-228 від 22 серпня 2025, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІТ СТРЕЙТ Д» накладено штраф у розмірі 240 000,00 грн., винесену Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить:
- забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 30181/ТД/ДПС/ФС-228 від 22.08.2025, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІТ СТРЕЙТ Д» (Код ЄДРПОУ 45460120) накладено штраф у розмірі 240 000, 00 грн., до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТ СТРЕЙТ Д» до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови № 30181/ТД/ДПС/ФС-228 від 22.08.2025;
- зупинити дію постанови головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стужук Павла Петровича про розшук майна боржника від 08.10.2025, винесеної в рамках виконавчого провадження ВП № 79292814 щодо оголошення в розшук майна боржника ТОВ «ТРІТ СТРЕЙТ Д» (Код ЄДРПОУ 45460120): 1) BMW ALPINA, реєстраційний номер KA0987KK, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , 2) RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТ СТРЕЙТ Д» до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови № 30181/ТД/ДПС/ФС-228 від 22.08.2025.
Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та у разі не застосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів позивача, оскільки позивач буде вимушений зупинити господарську діяльність, а у разі визнання протиправним спірної постанови, позивачу доведеться прикласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти, автомобіль), на які може бути звернуто стягнення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або - очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У постанові від 22.12.2022 у справі №640/31815/21 Верховний Суд виснував: Колегія суддів зазначає, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов'язковим для виконання до його апеляційного перегляду.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності двох обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача суд зазначає, що таке, в цьому випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на цьому етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів із забезпечення позову заявник вказує, що постановою державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стужука Павла Петровича від 07.10.2025 відкрито виконавче провадження №79292814 з примусового виконання постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 30181/ТД/ДПС/ФС-228 від 22.08.2025 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТ СТРЕЙТ Д» штрафу в розмірі 240000,00 грн Крім того, постановами від 07.10.2025 та 08.10.2025 було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/ електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а також оголошено в розшук майно боржника, зокрема, на транспортні засоби BMW ALPINA, реєстраційний номер НОМЕР_4 та RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Однак, позивачем було оскаржено вищевказану постанову Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 30181/ТД/ДПС/ФС-228 від 22.08.2025 в судовому порядку, оскільки відповідачем безпідставно застосовано спірні штрафні санкції до ТОВ «ТРІТ СТРЕЙТ Д», так як Товариство не здійснювало та не могло здійснювати господарську діяльність, а так само використовувати працю без належного оформлення трудових відносин на об'єкті - торгівельний острів 4 кв. м., що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Київська, буд. 241.
Разом з цим, заявник вказує на те, що у зв'язку з дією постанови від 08.10.2025 про розшук транспортних засобів позивача та доставки на штрафмайданчик існує ризик їх тимчасового затримання, що також з необхідністю свідчить про втручання в сферу прав та законних інтересів позивача. При цьому, існує реальна загроза блокування господарської діяльності позивача, оскільки банківські рахунки позивача наразі заблоковані арештами виконавчої служби, а стосовно транспортних засобів проводяться заходи з їх вилучення на штрафмайданчик для тимчасового зберігання.
Суд вважає вказані мотиви вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованими та такими, що не свідчать про можливість настання негативних наслідків для заявника та ймовірність виникнення складнощів під час виконання рішення суду.
На підтвердження протиправності дій відповідача щодо предмету заявленого спору, позивач не надав суду жодного доказу.
Таким чином, у разі забезпечення цього позову шляхом вжиття заходів забезпечення позову що полягають у зупиненні стягнення, що здійснюється в межах виконавчого провадження №79292814 на підставі постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю № 30181/ТД/ДПС/ФС-228 від 22.08.2025 про застосування до ТОВ «ТРІТ СТРЕЙТ Д» штрафу в розмірі 240 000 грн. до набрання судовим рішенням законної сили, фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Метою забезпечення позову є невідкладне реагування суду задля запобігання можливого порушення прав позивача та можливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №826/16509/18) та від 26 грудня 2019 року (справа №640/13245/19).
У матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги, заявлені позивачем у цій заяві, не узгоджуються з цілями, на які направлено вжиття заходів забезпечення позову, а отже доводи позивача в обґрунтування заяви про забезпечення позову на думку суду є припущенням того, що права та інтереси позивача можуть бути порушені.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову можливо здійснити шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Натомість позивач просить суд зупинити дію постанови державного виконавця у виконавчому провадженню ВП № 79292814 відкритого 07.10.2025 Оболонським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, суб'єкта владних повноважень, який не є відповідачем у справі.
Відносини позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТ СТРЕЙТ Д» з Оболонським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відкриття виконавчого провадження є новими правовідносинами та правомірність відкриття виконавчого провадження не розглядається у межах провадження № 320/54936/25. Позивач оскаржує постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №30281/ТД/ДПС/ФС-228 від 22 серпня 2025, винесену Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, натомість заявою про забезпечення позову розширює свої вимоги до суду, які виникли у інших правовідносинах у межах виконавчого провадження.
Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТ СТРЕЙТ Д» до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Колеснікова І.С.