про відмову у роз'ясненні судового рішення
12 листопада 2025 року Київ № 826/10547/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши заяву Державного агентства резерву України про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу з надбавками та преміями та відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного агентства резерву України, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив: визнати протиправним та скасувати наказ Держрезерву від 29 травня 2017 року № 64-к, відповідно до якого його звільнено із займаної посади, поновити його на посаді начальника відділу зерна та продовольчих товарів управління державних резервів, відшкодувати надбавки та премії в сумі 35 000 грн, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 305 565,00 грн та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства резерву України від 29 травня 2017 року № 64-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ";
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу зерна та продовольчих товарів Управління державних резервів Державного агентства резерву України, а також поновлено державну службу ОСОБА_1 з 29 травня 2017 року;
- стягнуто з Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 травня 2017 року по 04 лютого 2019 року у розмірі 199 105 грн 02 коп. (сто дев'яносто дев'ять сто п'ять тисяч грн 02 коп.) за вирахуванням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу зерна та продовольчих товарів Управління державних резервів Державного агентства резерву України та стягнення з Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9 543,19 грн (дев'ять тисяч п'ятсот сорок три грн 19 коп.).
- в решті позовних вимог відмовлено.
Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року виправлено описку в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019, а саме: замість розміру стягнуто середнього заробітоку за час вимушеного прогулу "199 105 грн 02 коп. (сто дев'яносто дев'ять сто п'ять тисяч грн 02 коп.)" зазначено: "199 105 грн 02 коп. (сто дев'яносто дев'ять тисяч сто п'ять грн 02 коп.)".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року апеляційну скаргу Державного агентства резерву України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року - без змін.
Постановою Верховного Суду України від 15 квітня 2021 року у справі № 826/10547/17, касаційну скаргу Державного агентства резерву України залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року в справі № 826/10547/17 залишено без змін.
Державне агентство резерву України 12 листопада 2019 року звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу з надбавками та преміями та відшкодування моральної шкоди, в якій просило роз'яснити абзац 4 резолютивної частини рішення суду в частині стягнення з Держрезерву єдиного соціального внеску та військового збору на користь ОСОБА_1 .
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/18774/21 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена судді Басаю О.В.
Суд, розглянувши заяву Державного агентства резерву України про роз'яснення судового рішення, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.
Частиною другою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Як випливає зі змісту заяви, відповідач просить роз'яснити рішення суду, зокрема в частині, що стосується cтягнення єдиного соціального внеску та військового збору.
Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Необхідно зазначити, що у резолютивній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року вказано: "Стягнути з Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 травня 2017 року по 04 лютого 2019 року у розмірі 199 105 грн 02 коп. (сто дев'яносто дев'ять тисяч сто п'ять грн 02 коп.) за вирахуванням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску.".
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Крім того, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового кодексу України та як страхувальник згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зобов'язаний виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі, утримавши із нього податок з доходів фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військовий збір.
Відтак треба зазначити про те, що в резолютивній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року у справі 826/10547/17 чітко зазначено, що стягнення середнього заробіток за час вимушеного прогулу з 30 травня 2017 року по 04 лютого 2019 року у розмірі 199 105 грн 02 коп. (сто дев'яносто дев'ять сто п'ять тисяч грн 02 коп.) повинно бути здійснено за вирахуванням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, що не допускає неоднозначного трактування.
З огляду на викладене, суд не встановив підстав для роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 у справі 826/10547/17.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 254, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Державного агентства резерву України про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу з надбавками та преміями та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Басай О.В.