13 листопада 2025 року справа №320/5985/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у письмовому провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» (адреса 04070, місто Київ, вул. Спаська, будинок 31Б, кімната 302, ЄДРПОУ 41027846) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116, ЄДРПОУ 44116011) та до Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві; Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.10.2024 № 11918151/41027846;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.09.2023 № 21 датою її фактичного подання на реєстрацію - 11.10.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 ухвалено витребувати докази по справі у позивача та відповідача.
30.10.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві надійшли докази, витребувані ухвалою суду, які суд бере до уваги.
На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року сторона відповідача долучила копії: Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Квитанції №2, як доказ надсилання повідомлення про подання додаткових пояснень та копій документів, Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зазначаємо, що у графі «Пояснення» Позивач зазначає наступне : « 04.10.24 р. ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ», отримано Повідомлення №11865974/41027846. У відповідь надаємо додаткові пояснення та документи у вкладеннях.». Отже, факт надсилання платником податку Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів та прийняття вказаного повідомлення контролюючим органом автоматично підтверджує факт надсилання Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів.
У подальшому, 03.11.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» скерувала до суду витребувані ухвалою докази, а саме: Додаткові пояснення та опис господарської операції від 09.10.2024 (Вих. № 24/10-09-01) з Довідкою від 08.10.2024; Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення... від 10.10.2024; Квитанція № 2 від 10.10.2024, що підтверджує прийняття Відповідачем-1 «Повідомлення про подання додаткових пояснень...».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Комісія з питань зупинення реєстрації податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві 16.10.2024 року прийняла рішення № 11918151/41027846, яким відмовила ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ» у реєстрації податкової накладної № 21 від 30.09.2023, посилаючись на подання документів, нібито складених із порушенням законодавства. Позивач вважає це рішення безпідставним і протиправним. ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ» зареєстроване як юридична особа 14.12.2016 року за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 31-Б, оф. 302. Основний вид діяльності - консультування з питань комерційної діяльності та керування (КВЕД 70.22). Підприємство є платником ПДВ. Між позивачем і ТОВ «ЮФ АНДЕРСОН ПАРТНЕРС» було укладено договір № 23/05-01 від 01.05.2023 на інформаційно-консультаційне обслуговування вартістю 100 000 грн (у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн). На підтвердження виконання договору складено акт надання послуг № 21 від 30.09.2023, а оплату за послуги в сумі 100 000 грн підтверджено банківськими виписками за квітень - липень 2024 року. Відповідно до ст. 201, 187 Податкового кодексу України у позивача виникли податкові зобов'язання, і 11.10.2023 він подав на реєстрацію податкову накладну № 21. Її реєстрацію було зупинено через відповідність критеріям ризиковості платника, у зв'язку з чим позивачу запропонували надати пояснення та документи. У позові зазначено, що позивач 27.09.2024 подав до контролюючого органу пояснення та копії документів відповідно до Порядку № 520, серед яких - договір, акт надання послуг, банківські виписки, штатний розпис, договори оренди, податкова накладна, довідки, оборотно-сальдові відомості та інші документи, що підтверджують реальність господарської операції. У подальшому, рішенням від 16.10.2024 комісія ДПС у м. Києві відмовила в реєстрації податкової накладної, не вказавши, які саме документи містять порушення. Адміністративна скарга позивача була залишена без задоволення рішенням центрального рівня ДПС від 05.11.2024, яке також не містить мотивованого обґрунтування та фактично дублює рішення комісії регіонального рівня. Таким чином, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» звернувся до суду із даним позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.
13.03.2025 року уповноважений представник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві скористався правом на подання письмового відзиву на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд заявлені позовні вимоги позивача залишити без задоволення.
Позиція відповідача полягає в тому, що згідно з квитанцією від 11.10.2023 року реєстрацію податкової накладної № 21 від 30.09.2023 року було зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Відповідно до наказу № 520, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії головних управлінь ДПС. Уповноважений представник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві зазначає, що ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ» подало повідомлення № 1 від 27.09.2024 року з поясненнями та копіями документів, однак, за результатами їх розгляду, комісією встановлено, що надані документи не підтверджують реальність здійснення господарської операції. ГУ ДПС у м. Києві направило позивачу повідомлення № 11865974/41027846 від 04.10.2024 року про необхідність подання додаткових документів (зокрема рахунку на оплату, документів з описом послуг, розрахункових документів, оборотно-сальдової відомості). Оскільки такі документи не були надані, Комісія дійшла висновку, що наданих доказів недостатньо для підтвердження факту здійснення господарської операції. Відтак, рішенням № 11918151/41027846 від 16.10.2024 року Комісія ГУ ДПС у м. Києві відмовила у реєстрації податкової накладної № 21 від 30.09.2023 року, зазначивши, що надані копії документів складені з порушенням законодавства, а платник не спростував відповідність критеріям ризиковості, встановлену рішенням від 21.09.2023 року. Відповідач також зазначає, що відповідно до п. 3 Порядку № 1165 позивач мав право оскаржити рішення комісії у строки, визначені ст. 56 Податкового кодексу України.
13.03.2025 уповноважений представник Державної податкової служби України надіслав письмовий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ».
В обґрунтуванні зазначено позивачем не було надано належних доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.
Так, у квитанції вказано, що позивачем ні до податкового органу ні до суду першої не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій. Податкова служба діяла у межах та у спосіб визначений Податковим кодексом України, задля забезпечення адміністрування та справляння обов'язкових платежів на території України. ДПС України зазначає, що Позивачем не було дотримано вимог «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», щодо надання контролюючому органу платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, надання платником податку копій документів. Отже уповноважений представник Державної податкової служби України вважає, що спірне рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11918151/41027846 від 16.10.2024 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 30.09.2023 року є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства України.
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві 16.10.2024 року прийнято рішення № 11918151/41027846, яким ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 21 від 30.09.2023 з підстав подання копій документів, складених із порушенням законодавства.
ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 41027846) зареєстроване як юридична особа 14.12.2016 року за адресою: 04070, м. Київ, вул. Спаська, 31-Б, оф. 302.
Основний вид діяльності підприємства - консультування з питань комерційної діяльності й керування (КВЕД 70.22). Позивач є платником податку на додану вартість.
01.05.2023 між позивачем (виконавцем) і ТОВ «ЮФ АНДЕРСОН ПАРТНЕРС» (замовником) укладено договір № 23/05-01 на інформаційно-консультаційне обслуговування.
На підставі долучених до матеріалів справи доказів суд встановив, що між ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ» (позивачем) та замовником укладено договір, відповідно до пунктів 1.1, 2.1 якого позивач зобов'язався надавати послуги з комплексного інформаційно-консультаційного обслуговування, яке, зокрема, включає консультування з питань керування та управлінського обліку, ведення бухгалтерського і податкового обліку, допомогу у веденні та підтримці баз даних щодо клієнтського обліку, з питань захисту даних тощо. Щомісячна вартість таких послуг за договором становить 100 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 16 666,67 грн.
На підтвердження виконання договірних зобов'язань сторонами складено та підписано акт надання послуг № 21 від 30.09.2023 на суму 100 000,00 грн (у тому числі ПДВ - 16 666,67 грн). 17.07.2024 замовником на користь позивача сплачено винагороду за вересень 2023 року в зазначеній сумі, що підтверджується банківськими виписками за 30.04.2024, 16.05.2024, 31.05.2024, 17.06.2024, 28.06.2024 та 17.07.2024.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 та пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, за фактом першої події - оплати - у позивача виникли податкові зобов'язання, у зв'язку з чим ним 11.10.2023 було направлено на реєстрацію податкову накладну № 21 від 30.09.2023 на суму 100 000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн).
Згідно з квитанцією від 11.10.2023 реєстрацію зазначеної податкової накладної було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що платник відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання про її реєстрацію або відмову в реєстрації.
На виконання пункту 4 Порядку № 520 позивач 27.09.2024 подав до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, а також пояснення з описом господарської операції.
Окрім цього, на підставі долучених документів суд встановив, що до податкового органу позивач надав документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, серед яких: штатні розписи ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ» № 23/09-01 від 01.09.2023 та № 24/04-01 від 01.04.2024, копії податкової накладної № 21 та квитанції про зупинення її реєстрації, договори № 6 від 01.03.2023, № 23/05-01 від 01.05.2023, № K.U.-57640 від 31.03.2023, № 26061130/П1 від 01.04.2023, акт надання послуг № 21 від 30.09.2023, банківські виписки та платіжні інструкції за період з травня 2023 по серпень 2024 року, оборотно-сальдові відомості, форму 20-ОПП, витяг з ЄДР, рішення № 53015/41027846/2 від 21.08.2024, накази № 20/10-16 від 16.10.2020 та № 21/01-04 від 04.01.2021.
Встановлено, що 04.10.2024 Комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про направлення платнику Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 21 від 30.09.2023.
Зокрема, даним Повідомленням позиву запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; Додаткова інформація (зазначити, до якої інформації): платником не надано: рахунок на оплату, документ з детальним описом наданих послуг, розрахункові документи. ОСВ 10 рах.
У відповідь на зазначене Повідомлення, позивач 10.10.2024 подав до контролюючого органу додаткові пояснення, у яких звернув увагу відповідача-1 на те, що запитувані документи вже були надані раніше разом із поясненнями та копіями документів від 27.09.2024.
Дослідивши додаткові пояснення сторони позивача від 10.10.2024, суд установив, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» у розділі «Пояснення» зазначив наступне: « 04.10.24 р. ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ», отримано Повідомлення №11865974/41027846. У відповідь надаємо додаткові пояснення та документи у вкладеннях. ПН№21 від 30.09.23 р. складена на ТОВ «ЮФ АНДЕРСОН ПАРТНЕРС», згідно Акту наданих послуг №21 від 30.09.24 р. , по Договору №23/05-01 від 01.05.23 р. ,вказані послуги оплачені в повному обсязі. В зв'язку з вищезазначеним, наявність всіх документів, що підтверджують реальність надання послуг просимо зареєструвати ПН №.21 від 30.09.23 р. в ЄДРПН.».
Факт отримання контролюючим органом вказаних вище додаткових пояснень підтверджується квитанцією № 2 від 10.10.2024, долученою до матеріалів справи.
Як встановив суд, 16.10.2024 Комісія Головного управління ДПС у м. Києві прийняла рішення № 11918151/41027846 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 30.09.2023, зазначивши як підставу «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».
Не погодившись із цим рішенням, 29.10.2024 позивач подав скаргу в адміністративному порядку, додавши пояснення та копії документів.
За результатами розгляду цієї скарги Державна податкова служба України 05.11.2024 прийняла рішення, яким залишила скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.
Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
За правилами абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Дослідивши матеріали справи, суд установив, що між позивачем як виконавцем та ТОВ «ЮФ АНДЕРСОН ПАРТНЕРС» як замовником було укладено договір на інформаційно-консультаційне обслуговування від 01.05.2023 № 23/05-01 (далі - договір).
Згідно з пунктами 1.1, 2.1 договору, позивач зобов'язувався надавати замовнику послуги з комплексного інформаційно-консультаційного обслуговування, що включало консультування з питань управлінського обліку, ведення бухгалтерського та податкового обліку, допомогу у веденні й підтримці баз даних клієнтського обліку, а також консультування із питань захисту даних. Щомісячна вартість послуг за договором становила 100 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 16 666,67 грн.
На підтвердження виконання договірних зобов'язань сторонами складено та підписано акт надання послуг № 21 від 30.09.2023 на суму 100 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 16 666,67 грн.
Судом установлено, що 17.07.2024 замовник сплатив на користь позивача винагороду за вересень 2023 року у розмірі 100 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 16 666,67 грн, що підтверджується банківськими виписками за 30.04.2024, 16.05.2024, 31.05.2024, 17.06.2024, 28.06.2024 та 17.07.2024.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, на дату здійснення оплати у позивача виникли податкові зобов'язання. У зв'язку з цим позивач 11.10.2023 направив на реєстрацію податкову накладну № 21 від 30.09.2023 на суму 100 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 16 666,67 грн.
За результатами обробки зазначеної податкової накладної позивач отримав від контролюючого органу квитанцію від 11.10.2023, у якій повідомлено про зупинення її реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку з відповідністю платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та запропоновано надати пояснення і копії документів для прийняття рішення щодо реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання пункту 4 Порядку № 520 позивач 27.09.2024 подав до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень і копій документів, пояснення та опис господарської операції, а також документи на підтвердження її реальності, зокрема: штатні розписи ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ» № 23/09-01 від 01.09.2023 та № 24/04-01 від 01.04.2024; копії податкової накладної № 21 від 30.09.2023 та квитанції про зупинення її реєстрації; договір оренди № 6 від 01.03.2023; виписку з ЄДРЮО від 22.03.2023; договір з ТОВ «ЮФ АНДЕРСОН ПАРТНЕРС» № 23/05-01 від 01.05.2023; акт надання послуг № 21 від 30.09.2023; банківські виписки за 30.04.2024, 16.05.2024, 31.05.2024, 17.06.2024, 28.06.2024, 17.07.2024; платіжні інструкції № 81 від 03.05.2023, № 105 від 19.06.2023, № 144 від 29.09.2023, № 226 від 13.02.2024, № 266 від 30.04.2024 та № 322 від 08.08.2024; оборотно-сальдові відомості по рахунках 10, 361, 631; копії договорів № K.U.-57640 від 31.03.2023 та № 26061130/П1 від 01.04.2023; форму 20-ОПП та квитанцію; рішення № 53015/41027846/2 від 21.08.2024; накази № 20/10-16 від 16.10.2020 та № 21/01-04 від 04.01.2021.
За змістом пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 в редакції, чинній станом на дату зупинення реєстрації спірних податкових накладних), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 6 Порядку №1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б» і “в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено (абзаци сьомий-восьмий пункту 6 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пункт 10 Порядку № 1165 передбачає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
За правилами, встановленими пунктом 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520.
Абзац другий пункту 25 Порядку № 1165 встановлює, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку № 1165).
За встановлених судом обставин у справі, що розглядається, 16.10.2024 комісія Головного управління ДПС у м. Києві прийняла рішення: № 11918151/41027846 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.09.2023 року № 21.
Підставою прийняття вказаного рішення зазначено «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». При цьому контролюючим органом не було зазначено які саме документи складені із порушенням законодавства та в чому саме полягає порушення.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 2 Порядку №520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пункт 3 Порядку № 520 встановлює, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» і “Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (Пункт 4 Порядку № 520).
Згідно до Пункту 5 Порядку № 520, платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
-договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
-інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19 “Зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який набрав чинності з 08 березня 2023 року, пункт 9 Порядку № 520 викладено у наступній редакції:
“Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту».
Пункт 10 Порядку № 520 з 08 березня 2023 року також було викладено у новій редакції: “Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
-ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
-та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».
Відповідно до пункту 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19 також було затверджено форми Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 1) та Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 2).
Отже, з аналізу наведених вище норм (з урахуванням внесених до них змін) слідує, що з метою вирішення питання про наявність / відсутність підстав для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.
За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, як зазначалось вище, пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній / розрахунку коригування.
Відповідно до положень пункту 9 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
-або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
-або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
-або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23 (адміністративне провадження №К/990/27980/24) сформував наступний правовий висновок.
Якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Суд установив, що 04.10.2024 Комісія Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних прийняла рішення про направлення позивачу Повідомлення щодо необхідності надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання реєстрації податкової накладної № 21 від 30.09.2023.
У зазначеному Повідомленні платнику запропоновано надати письмові пояснення та копії документів, зокрема рахунок на оплату, документ із детальним описом наданих послуг, розрахункові документи та оборотно-сальдову відомість по рахунку 10.
У відповідь на це позивач 10.10.2024 подав до контролюючого органу додаткові пояснення, в яких зазначив, що всі запитувані документи були надані раніше - 27.09.2024.
Із досліджених пояснень убачається, що ТОВ «ТВМ ХОЛДІНГ» підтвердило факт надання послуг ТОВ «ЮФ АНДЕРСОН ПАРТНЕРС» за договором № 23/05-01 від 01.05.2023 та їх повну оплату, просивши зареєструвати податкову накладну № 21 від 30.09.2023.
Факт отримання контролюючим органом зазначених пояснень підтверджується квитанцією № 2 від 10.10.2024, долученою до матеріалів справи.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, загальні вимоги до актів індивідуальної дії як актів правозастосування полягають у їх обґрунтованості та вмотивованості, тобто у наведенні податковим органом конкретних фактичних і юридичних підстав прийняття рішення та переконливих мотивів його ухвалення. При цьому можливість платника надати вичерпний перелік документів для підтвердження правомірності податкової накладної залежить від чіткого визначення фіскальним органом критеріїв оцінки ризиків. Невиконання цих вимог законодавства робить акт індивідуальної дії протиправним.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ухвалено рішення № 11918151/41027846 про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 30.09.2023. Суд встановив, що позивач виконав вимоги контролюючого органу та надав додаткові пояснення і документи у встановленому порядку.
Оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про нібито порушення законодавства при поданні документів, без конкретизації, які саме документи є порушеними та у чому полягає порушення. Воно не містить чіткого визначення підстав і мотивів відмови, що свідчить про його необґрунтованість.
Контролюючий орган, приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника на предмет їх реальності - такий аналіз може проводитися лише під час податкової перевірки, визначеної нормами ПКУ. Фактично реєстрація податкових накладних передбачає лише моніторинг операцій за формальними критеріями.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління…».
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем контролюючому органу документів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у м. Києві прийняте з порушенням закону, є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивачем в ЄРПН датою її фактичного подання, суд зазначає таке.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 вказано, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
На підставі пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктом 19 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 395 від 31.01.2025, оригінал якої долучений до матеріалів справи.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Згідно положень ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, у позові міститься вимога про стягнення з відповідача 5 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Так, на підтвердження надання правничої допомоги у визначеному розмірі, до матеріалів справи долучено:
-довіреність у порядку передоручення від 16.02.2024;
-ордер на надання правничої допомоги серії АА № 1538036 (на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ»);
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Грішиною Н.О. № 2119 від 27.01.2005 року;
Суд приймає до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Суд враховує, що втручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому у положеннях ст. 627 ЦК України, принципу «pacta sunt servanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду № 910/15191/19 від 01.10.2020 року).
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023 року № 910/7032/17).
Також Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, усі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, суд враховує, що складання позову у даній справі не потребувало аналізу великої кількості документів, справа розглянута у спрощеному провадженні без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Так, надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання та подання позовної заяви, з мінімальною кількістю доказів.
Враховуючи зазначене, результат розгляду справи у суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, поведінку сторони під час розгляду справи, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 3 000 грн. 00 коп., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.
З огляду на задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 422,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача-1 призвело до виникнення спірних правовідносин.
У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до Державної податкової служби України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві по зупиненню та відмові реєстрації призвело до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч. 8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» (адреса 04070, місто Київ, вул. Спаська, будинок 31Б, кімната 302, ЄДРПОУ 41027846) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116, ЄДРПОУ 44116011) та до Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.10.2024 № 11918151/41027846.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.09.2023 № 21 датою її фактичного подання на реєстрацію - 11.10.2023.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116, ЄДРПОУ 44116011).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ ХОЛДІНГ» витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116, ЄДРПОУ 44116011).
Копію рішення надіслати сторонам (їх представникам).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.