12 листопада 2025 року №320/41930/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Києві щодо обмеження пенсії її максимальним розміром при здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 02.05.2023 року за № 06/8468.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 02.05.2023 року за № 06/8468 без обмеження її максимальним розміром.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві з 2009 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 31 серпня 2023 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з 01 квітня 2019 року в основному розмірі 60 % сум грошового забезпечення, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.05.2023 № 06/8468, з урахуванням 100 % підвищення та без обмеження максимального розміру. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 320/30902/23 позов було задоволено частково: дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії визнано протиправними та зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01 квітня 2019 року в основному розмірі 60 % грошового забезпечення, з урахуванням 100 % суми підвищення. На виконання зазначеного рішення у квітні 2025 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача за період із 01.04.2019 по 30.04.2025, однак виплату проведено з обмеженням її максимального розміру в межах десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Вважаючи такі дії протиправними, 23 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимального розміру. Листом від 12.06.2025 № 26752-26469/Б-02/8-2600/25 йому відмовлено, посилаючись на чинну редакцію статті 43 Закону № 3668-VI, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Позивач вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду із позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.
У матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, що свідчить про отримання відповідачем 28.08.2025 року копії ухвали суду про відкриття провадження, у його електронний кабінет.
Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву станом на день ухвалення рішення сплив.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Однак, суд вважає необхідним зазначити, що на момент ухвалення рішення відповідач надав необхідні докази витребувані ухвалою суду, а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та приймається до уваги, що 28.08.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла належним чином засвідчена копія пенсійної справи ОСОБА_1 .
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві з 2009 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
31 серпня 2023 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з 01 квітня 2019 року в основному розмірі 60 % грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.05.2023 № 06/8468, з урахуванням 100 % підвищення та без обмеження максимального розміру.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 320/30902/23 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01 квітня 2019 року в основному розмірі 60 % грошового забезпечення, з урахуванням 100 % суми підвищення.
На виконання зазначеного судового рішення у квітні 2025 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача за період із 01.04.2019 по 30.04.2025, проте виплату проведено з обмеженням її максимального розміру - у межах десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
23 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про перерахунок і виплату пенсії без обмеження її максимального розміру. Листом від 12.06.2025 № 26752-26469/Б-02/8-2600/25 у задоволенні зазначеної заяви йому відмовлено з посиланням на положення статті 43 Закону України № 3668-VI, якою встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Порядок № 45), відповідно до пункту 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пунктів 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх Головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, у справі № 826/3858/18, на задоволення відповідних позовних вимог, визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Проте, зміни, внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», зокрема, до додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, а відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка діяла до зазначених змін.
Водночас порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, органи пенсійного фонду у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може слугувати як відповідна заява пенсіонера, та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, повідомляють орган ПФУ.
Отже, з 05.03.2019, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Разом з цим, обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
При цьому відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 24.06.2020 по справі № 160/8324/19.
Як з'ясовано судом під час розгляду справи, 31 серпня 2023 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з 01 квітня 2019 року в основному розмірі 60 % грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.05.2023 № 06/8468, з урахуванням 100 % підвищення та без обмеження максимального розміру.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 320/30902/23 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01 квітня 2019 року в основному розмірі 60 % грошового забезпечення, з урахуванням 100 % суми підвищення.
На виконання зазначеного судового рішення у квітні 2025 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача за період із 01.04.2019 по 30.04.2025, проте виплату проведено з обмеженням її максимального розміру - у межах десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
23 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про перерахунок і виплату пенсії без обмеження її максимального розміру.
Листом від 12.06.2025 № 26752-26469/Б-02/8-2600/25 у задоволенні зазначеної заяви йому відмовлено з посиланням на положення статті 43 Закону України № 3668-VI, якою встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Водночас суд встановив, що відповідач обмежив суму пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Такі дії відповідача є протиправними, оскільки вони суперечать Конституції України, пенсійному законодавству та порушують гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.
Щодо позовних вимог у частині проведення виплат пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
Згадану статтю доповнено зазначеною частиною в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" із змінами внесеними Законами України №911-VIII від 24.12.2015, №1774- VIII від 06.12.2016.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016 передбачено у частині сьомій статті 43 слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінити словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суд зауважує, що буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Висновки аналогічного характеру викладено в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17, які в силу вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом при прийняті даного рішення.
Таким чином, стаття 43 Закону №2262-XII не передбачено положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а тому застосування такого обмеження відповідачем щодо пенсії позивача є протиправним.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 968, 96 грн. що підтверджується квитанцією № 2747-1190-3549-0139 від 30.07.2025 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Києві щодо обмеження пенсії її максимальним розміром при здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 02.05.2023 року за № 06/8468.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 02.05.2023 року за № 06/8468 без обмеження її максимальним розміром.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968, 96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Копію рішення надіслати сторонам (їх учасникам).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.