13 листопада 2025 року справа №320/3478/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_4 (адреса АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_6 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_6 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18 вересня 2017 року по 31 грудня 2022 року в повному обсязі;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10 червня 2016 року по 18 вересня 2017 року в повному обсязі;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 10 червня 2016 року по 18 вересня 2017 року в повному обсязі включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Так, 26.02.2025 від представника військової частини НОМЕР_4 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем тримісячного строку на звернення до суду з цим адміністративним позовом, передбаченого ст. 233 Кодексу законів про працю України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 позовну заяву залишено без руху.
У подальшому, 01.07.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла письмова заява про усунення недоліків, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 виконав вимоги ухвали суду та усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами.
Таким чином, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 ухвалено продовжити розгляд справи та витребувати у Військової частини НОМЕР_2 необхідні докази у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з 18 вересня 2017 року по 13 червня 2024 року, а також у військовій частині НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) з 10 червня 2016 року по 18 вересня 2017 року. У період з 1 серпня 2016 року по 1 квітня 2019 року військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , відомчий код розпорядника коштів у Департаменті фінансів Міністерства оборони України - 50250/96294). У зв'язку з цим військова частина НОМЕР_6 виступає у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. За період служби з 10 червня 2016 року по 18 вересня 2017 року у військовій частині НОМЕР_4 та з 18 вересня 2017 року по 31 грудня 2022 року у військовій частині НОМЕР_2 позивачу не було проведено та виплачено індексацію грошового забезпечення у повному обсязі. З метою досудового врегулювання спору 05 грудня 2024 року на адресу військової частини НОМЕР_2 було направлено заяву в інтересах позивача про виплату заборгованості з індексації грошового забезпечення. У відповіді від 14 січня 2025 року № 628/158 військова частина НОМЕР_2 зазначила, що в період з 01.08.2016 по 01.04.2019 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_6 , тому не має даних для нарахування та виплати індексації за вказаний час. Також у відповіді вказано, що індексація за наступні періоди здійснювалась згідно з роз'ясненням Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 24.06.2019 № 248/4787 та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, у межах наявних фінансових ресурсів. Окремо 05 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із аналогічною заявою до військової частини НОМЕР_4 , на яку отримав відповідь від 12 грудня 2024 року № 634/2303. У ній зазначено, що індексація у період з листопада 2016 року по грудень 2018 року не проводилась у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців та відсутністю фінансових ресурсів. Також вказано, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ № 1078, не передбачає механізму виплати індексації за минулі періоди, що, на думку відповідача, унеможливлює її нарахування позивачу. Однак позивач не погоджується із зазначеними твердженнями відповідачів, оскільки відсутність бюджетного фінансування або організаційне підпорядкування військових частин не звільняє державу від обов'язку забезпечити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства. Таким чином, на думку позивача, військові частини НОМЕР_4 та НОМЕР_2 не виконали покладених на них обов'язків щодо своєчасного та повного проведення індексації грошового забезпечення, що призвело до порушення його прав, гарантованих законодавством України. З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважає, що ненарахування та невиплата індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 10.06.2016 по 31.12.2022 є протиправними, а тому звертається до суду з метою захисту свого порушеного права та відновлення належного рівня грошового забезпечення.
06.02.2025 року від уповноваженого представника військової частини НОМЕР_2 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Так, сторона відповідача вказала, що у період з січня 2016 року по березень 2018 року відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». У зв'язку з цим індексація грошового забезпечення мала проводитись із урахуванням індексу споживчих цін, обчисленого наростаючим підсумком з січня 2016 року. На виконання телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 та роз'яснення Департаменту фінансів МОУ від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, нарахування індексації тимчасово не здійснювалось до отримання окремих вказівок. Згідно з подальшими розпорядженнями, виплату індексації було відновлено з квітня 2018 року, після чого вона проводилась щомісячно і виплачувалась позивачу разом із грошовим забезпеченням, що підтверджується довідкою, долученою до матеріалів справи. Відповідач зазначає, що з 01.08.2016 по 01.04.2019 військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_6 , тому не мала можливості самостійно здійснювати нарахування індексації за період з 18.09.2017 до 01.04.2019. Індексація за період з 01.04.2019 по 14.10.2022 розраховувалася відповідно до роз'яснення Департаменту фінансів МОУ від 24.06.2019 № 248/4787. Право на індексацію виникло у грудні 2018 року при перевищенні порогу індексації на 3,7 %, і цей показник застосовувався до виплат за січень-лютий 2019 року. Крім того, згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення за 2022 рік, позивачу упродовж періоду з 01.01.2022 по 31.12.2022 було проведено індексацію на загальну суму 12 290,49 грн, що документально підтверджується. У зв'язку з наведеним, відповідач вважає, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 проводилась у встановленому порядку та в межах фінансових ресурсів, а тому підстав для задоволення позову немає.
У подальшому, 14.02.2025 року ОСОБА_1 скористався правом на подання відповіді на відзив, із змісту якої вбачається, що останній просить суд врахувати позицію викладену у даній відповіді при розгляду справи. Зокрема, позивач вказав, що з 01.12.2015 року базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року, що підтверджено постановою Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №400/1118/21. Відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078, передбачено два види індексації: поточну (виплачується при перевищенні індексу споживчих цін понад 103 %) та індексацію-різницю, яка нараховується у разі, якщо підвищення доходу у місяці зростання окладів є меншим за суму можливої індексації. ОСОБА_1 наголошує, що підвищення посадового окладу не припиняє виплату індексації автоматично - відповідач зобов'язаний визначати різницю між сумою індексації та розміром підвищення доходу. Оскільки з 01.03.2018 року набрала чинності постанова КМУ №704, якою змінено розміри окладів, березень 2018 року є місяцем підвищення доходу, після якого має проводитись подальша індексація грошового забезпечення з урахуванням зазначених правил. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що індексацію за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідач мав нарахувати відповідно до вимог Порядку №1078, проте цього зроблено не було.
25.02.2025 року до суду надійшли письмові заперечення (на відповідь на відзив) представника військової частини НОМЕР_2 , у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Сторона відповідача зазначила, що у січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_4 і третьої особи - військової частини НОМЕР_6 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Відповідач вважає поновлення строку передчасним, оскільки позивач не навів поважних причин його пропуску. Позивачу було відомо про всі виплати під час звільнення з військової служби 13.06.2024 року (наказ №166), отже, строк на звернення до суду сплив 13.09.2024 року згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України. Позов подано пізніше, без об'єктивних причин пропуску. Посилання позивача на необізнаність у праві не є поважною підставою. Тому вимоги за період після 19.07.2022 року підлягають залишенню без розгляду. Відповідач зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту - зобов'язати здійснити перерахунок - є неефективним, оскільки не призведе до відновлення порушеного права і може спричинити повторне звернення до суду в разі незгоди з результатами перерахунку. Для минулих періодів належним способом є стягнення конкретних сум, а не зобов'язання до дій.
26.02.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду уповноважений представник військової частини НОМЕР_4 надіслав письмовий відзив на позовну заяву. Із змісту вказаного відзиву вбачається, що у 2016 році відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. На виконання телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 та роз'яснень Департаменту фінансів Міноборони від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, у зв'язку зі змінами до Порядку проведення індексації грошових доходів населення (постанова КМУ від 17.07.2003 № 1078), індексацію грошового забезпечення військовослужбовців було призупинено до отримання окремих роз'яснень. Згідно зі службовим листом Департаменту фінансів Міноборони від 26.03.2018 № 248/1485, через відсутність фінансових ресурсів можливості виплати індексації за період із січня 2016 року по лютий 2018 року не було; виплати розпочалися з квітня 2018 року. Відповідно до п. 1.14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення (наказ МОУ від 11.06.2008 № 260), роз'яснення з питань виплат надаються Департаментом фінансів Міноборони. Згідно з Порядком № 1078, подальше обчислення індексу споживчих цін розпочато з січня 2016 року, а постанова КМУ № 1013 від 09.12.2015 встановила саме цей місяць базовим для подальшої індексації. Отже, відповідач вважає, що підстав для застосування січня 2008 року як базового місяця для розрахунку індексації ОСОБА_1 не було.
15.04.2025 року представник третьої особи - Військової частини НОМЕР_6 подав до суду письмові пояснення, у яких просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. В обґрунтуванні зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» передбачено підвищення посадових окладів працівників бюджетної сфери з 1 грудня 2015 року та встановлено, що для подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року, який визначено базовим місяцем. У 2016 році грошове забезпечення військовослужбовців було підвищено. На виконання телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 та роз'яснень Департаменту фінансів Міноборони від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 індексацію грошового забезпечення вирішено не нараховувати до окремого роз'яснення. Згідно зі службовим листом Міноборони від 26.03.2018 № 248/1485, через відсутність фінансового ресурсу виплату індексації у 2016- 2018 роках не проводили; її відновлено з квітня 2018 року. Крім того, з березня 2018 року, у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, і цей місяць визначено базовим для подальшої індексації. Індекс споживчих цін перевищив поріг індексації лише у січні 2019 року (3,7 %), після чого індексацію здійснювали відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, на думку третьої особи, індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 проведена в повному обсязі, заборгованість відсутня.
Суд приймає до уваги, що 11.08.2025 представник військової частини НОМЕР_2 надіслав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи. На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 сторона відповідача додала копії наступних документів: Грошовий атестат; Витяг з наказу про звільнення із зазначенням суми, що підлягають виплаті при звільненні ОСОБА_1 .
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом установлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) у період з 10 червня 2016 року по 18 вересня 2017 року, а також у військовій частині НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з 18 вересня 2017 року по 13 червня 2024 року.
Згідно з матеріалами справи, у період з 1 серпня 2016 року по 1 квітня 2019 року військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , відомчий код розпорядника коштів у Департаменті фінансів Міністерства оборони України - 50250/96294), яка є третьою особою у справі без самостійних вимог щодо предмета спору.
Судом установлено, що за час проходження військової служби у військових частинах НОМЕР_4 та НОМЕР_2 індексація грошового забезпечення позивачу не була нарахована та виплачена у повному обсязі.
З метою досудового врегулювання спору 05 грудня 2024 року представником позивача було направлено заяву про виплату заборгованості з індексації грошового забезпечення до військової частини НОМЕР_2 .
У відповіді військової частини НОМЕР_2 від 14 січня 2025 року № 628/158 зазначено, що частина перебувала на фінансовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_6 , у зв'язку з чим не має можливості здійснити нарахування та виплату індексації за період з 30 липня 2016 року по 1 квітня 2019 року. Також у відповіді наведено, що нарахування індексації за інші періоди здійснювалося відповідно до роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 24.06.2019 № 248/4787 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, у межах наявних фінансових ресурсів.
Крім того, 05 грудня 2024 року аналогічна заява була направлена до військової частини НОМЕР_4 , на яку 12 грудня 2024 року отримано відповідь № 634/2303. У ній зазначено, що індексація грошового забезпечення у період з листопада 2016 року по грудень 2018 року не проводилась та не виплачувалась, оскільки у 2016 році відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, а також через відсутність фінансового ресурсу. Вказано, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, не передбачено механізму виплати індексації за минулі періоди, що, на думку відповідача, унеможливлює її нарахування за спірний час.
Згідно з наданими документами та офіційними відповідями, індексація грошового забезпечення позивачу за період служби у військовій частині НОМЕР_4 з 10.06.2016 по 18.09.2017 та у військовій частині НОМЕР_2 з 18.09.2017 по 31.12.2022 фактично не була нарахована та виплачена в повному обсязі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою та третьою статті 9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями статті 5 Закону №1282-XIІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09.12.2015, яка застосовується з 01.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Також, з 01.12.2015 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 526 від 13.06.2012 року у редакції Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 року Порядок доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції до 15.03.2018, тобто на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Тобто, відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, яка діяла до 15.12.2015, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній до 15.12.2015) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 (у редакції до 15.03.2018) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.
Проведення індексації у зв'язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:
- до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;
- після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
Зазначений правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, який підлягає обов'язковому врахуванню у даній справі.
Отже, внаслідок змін, запроваджених Постановою № 1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття “базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну “базовий місяць», використовується поняття “місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таке визначення цього поняття виходить із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття “місяць підвищення доходу» від терміну “базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну “базовий місяць» та запровадження поняття “місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у “базовому місяці», так і у “місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015 не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
Із 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу військовослужбовця та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Із 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу військовослужбовця та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294, яка була чинна до 28.02.2018), яка набрала законної сили з 01.01.2008, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У силу норм Порядку №1078, які були чинними на момент початку проходження позивачем військової служби у відповідача, січень 2008 року був базовим місяцем для проведення індексації його грошового забезпечення.
Водночас, відповідачем не надано до суду доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін з метою розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (п. 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (п. 2.3).
Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Не нарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.
Відтак, вимога позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 підлягає задоволенню.
Розглядаючи позовну вимогу про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 (за період з 18 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року) та Військової частини НОМЕР_4 (за період з 10 червня 2016 року по 18 вересня 2017 року) здійснити позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у повному обсязі із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації - січня 2008 року, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи підтвердження матеріалами справи протиправності бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення не в повному обсязі за період з 18 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року та за період з 10 червня 2016 року по 18 вересня 2017 року, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідачів Військову частину НОМЕР_2 (за певний період) та Військову частину НОМЕР_4 (за певний період) нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення , виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Стосовно дискреційних повноважень, то Верховний Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може». У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об'єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», пунктами 11, 2, 5, 102 Порядку №1078, суд дійшов висновку про те, що повноваження військової частини стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу позивача, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, не є дискреційними.
Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідно зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача.
Відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач.
Таким чином, у зв'язку із прийняттям вказаної вище постанови базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача є січень 2008 року.
Положеннями Порядку №1078 встановлено, що розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.
Отже, у зв'язку з прийняттям Постанови №1013 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є не місяць зростання грошових доходів військовослужбовця (в тому числі у зв'язку із встановленням надбавок, виплати премії), а саме місяць, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.
Тобто, місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації військовослужбовців є місяць наступний за місяцем, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець згідно з постановою Кабінету Міністрів України.
Підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось лише у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"(далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, та якою затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
Таким чином, з дати підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2007 року №1294, яка набрала чинності 01 січня 2008 року, наступне підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01 березня 2018 року.
Тому базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців у спірний період повинен бути січень 2008 року.
Водночас, усі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у період з січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними, а отже відповідач повинен застосувати саме січень 2008 року як базовий місяць при розрахунку індексації грошового забезпечення позивача і така вимога позивача є правомірною.
Стосовно позовної вимоги до Військової частини НОМЕР_2 про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням базового місяця - березня 2018 року та з урахуванням положень пункту 5 Порядку № 1078 (абзаци третій, четвертий, шостий), суд зазначає таке.
За змістом статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Статтею 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено що надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.
Згідно з абзацом першим пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, індексація грошового забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, за рахунок яких здійснюється виплата грошового забезпечення.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п.13 постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою позивач пов'язує встановлення базового місяця індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.
Проаналізувавши постанову Кабміну України №1294 в період її дії з 01.01.2008 по 01.03.2018, прослідковується незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Згідно із наказом Міністерства оборони України №90 від 01.03.2018 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України" з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1 - 22 до наказу, в результаті чого збільшилися посадові оклади військовослужбовців.
Отже, починаючи з березня 2018 року, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року.
У відповідності до статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", в разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати (у базовому місяці враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру) перевищить суму індексації. Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.
Крім того, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 № 1013 (далі - Постанова №1013), якою п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції:
"5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку".
Тобто, починаючи з 09.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.
Пунктом 1 Постанови №1013 внесено зміни до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, що призвело до збільшення посадових окладів працівників, заробітна плата яких обчислюється за вказаною тарифною сіткою.
Відповідно до пункту 3 Постанови №1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів доручено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Виходячи з системного аналізу пунктів1-3 Постанови №1013, базовий місяць січень 2016 року застосовується для подальшої індексації заробітної плати за посадами, оклади (тарифні ставки) за якими підвищилися в грудні 2015 року у зв'язку з прийняттям Постанови №1013, що відповідає положенням пункту 5 Порядку №1078 в редакції з 09.12.2015.
В свою чергу Порядок №1078 пов'язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).
Відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
При цьому, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008.
Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає позовні вимоги про зобов'язання Військової частини НОМЕР_4 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10 червня 2016 року по 18 вересня 2017 року включно із застосуванням базового місяця січня 2008 року, а також Військової частини НОМЕР_2 - за періоди з 18 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року (із базовим місяцем січнем 2008 року) та з 1 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року (із базовим місяцем березнем 2018 року, з урахуванням абзаців третього, четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078) - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому судом враховано практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, суд зазначає, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі №750/5074/17.
Отже, встановленими у справі доказами підтверджується, що військовими частинами НОМЕР_4 та НОМЕР_2 не забезпечено належного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за вказані періоди, що призвело до порушення його прав на отримання належного грошового забезпечення під час проходження військової служби.
Щодо перебування військової частини НОМЕР_2 на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_6 , суд констатує наступне.
Згідно з абзацами другим-четвертим пункту 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військовий частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 № 104), військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника бюджетних коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).
Згідно з положеннями абзаців 4 і 6 пункту 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України № 280 від 22.05.2017, в редакції наказу Міністерства оборони України №44 від 14.02.2020 (далі Правил), командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Таким чином, при виплаті грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини, яка зарахована на фінансове забезпечення іншої військової частини (фінансового органу), обов'язок із своєчасного нарахування та виплати грошового забезпечення, у тому з оформлення, підписання та подання усіх документів (грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям) покладається одночасно, в межах компетенції кожної, на військову частину, у штаті якої знаходиться військовослужбовець, так і на військову частину, на фінансуванні якої знаходиться остання.
Згідно з частини першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України.
Позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_8 .
На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_4 (адреса АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_6 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18 вересня 2017 року по 31 грудня 2022 року в повному обсязі.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10 червня 2016 року по 18 вересня 2017 року в повному обсязі.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 10 червня 2016 року по 18 вересня 2017 року в повному обсязі включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.